Скандал у ВРУ: авторами законопроекту про обов’язкове щеплення виявилися лікарі, які закону не бачили

У Верховній Раді 7 вересня було зареєстровано законопроект № 4058 «Про систему суспільної охорони здоров’я і забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення». Цей документ передбачає  обов’язкову вакцинацію всіх дітей, в інакшому випадку навчальні заклади (тобто школи, дитсадки, технікуми тощо) не мають права приймати їх на навчання. Також законопроект передбачає поширення заборони на відвідування навчальних закладів дітьми, чиї батьки не підписали декларації із сімейними лікарями.

Запропоновані норми відразу потрапили під шквал критики від юристів та експертів. Згодом виявилося, що вказані під законопроектом автори не мають до нього відношення.

 Хто підставив кролика Роджера Євгенія Шевченка?

Законопроект до Верховної Ради вносив народний депутат від «Слуг народу» Євгеній Шевченко. Він обіймає посаду голови підкомітету з питань промислової політики Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку і не має жодного відношення до питань охорони здоров’я.

Коли почався скандал, Євгеній Шевченко відразу публічно зреагував у своєму життєписі в соцмережі Фейсбук.

«Перш ніж починати висловлювати своє невдоволення цим законопроектом, подивіться на авторський колектив професійних і досвідчених людей», – написав він.

Проте один із цих «професійних і досвідчених людей», лікар-епідеміолог, інфекціоніст Олексій Галімський дізнався про своє авторство з соцмереж. А побачивши фото свого живого підпису у дописі Євгенія Шевченка, Олексій Галімський вирішив, що це підписний лист не від списку авторів, а від колективного звернення частини членів робочої групи до президента про нехтування її роботою.

Після того, як епідеміолог звернувся до Голови ВРУ Дмитра Разумкова з проханням викреслити себе зі списку авторів цього законопроекту та провести службове розслідування, зазначений допис у Фейсбуці Євгенія Шевченка зник. Натомість з’явився інший – з обіцянкою відкликати скандальний законопроект.

Нам вдалося зв’язатися з самим Євгенієм Шевченком, щоб він прокоментував ситуацію. Депутат запевнив, що подав законопроект через постійну критику їхньої фракції «з боку Ольги Голубовської і її колективу» за продовження курсу Уляни Супрун.

Оскільки Євгеній Шевченко має юридичну освіту, то всі питання власне системи суспільної охорони здоров’я і забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення залишив «на відкуп» авторам-медикам.

«Ми з помічниками перевіряли тільки юридичну складову. Але в зміст – медичну частину – я не влажу, бо я ж не фахівець. Я їм довіряв просто як фахівцям – професори, доктори наук, такі авторитетні люди підписали…

Він запевняє, що перевіряв текст лише на відповідність іншим законодавчим актам.

На запитання, чи читав він текст законопроекту, перш ніж реєструвати його у Верховній Раді, Євгеній Шевченко відповів: «Читав, але поняття не маю, що вони мали на увазі». 

«Автора! Автора!»

Євгеній Шевченко підтвердив уже наявну в нас інсайдерську інформацію, що фактично справжнім автором законопроекту є колишній головний санітарний лікар України Святослав Протас.

Той своє авторство визнав, але рішучо заперечив те, що список співавторів, вказаний у документі, – це члени робочої групи, яка розглядала законопроект, проте не бачили фінальної версії. 

Святостав Протас запевняє, що ніякої маніпуляції з підписами не було – вони стояли під листом, додатком до якого був текст законопроекту – результат діяльності робочої групи, яким і було знехтувано, бо МОЗ не відправив його на погодження до ВР відповідно до порядку.

«Я кілька разів просив його (Протаса – ред.) дати мені фінальний текст, збирався писати на нього рецензію – я не згодний із цим законопроектом. До моменту публікації я цього тексту не бачив. Згоди на те, що буду співавтором, не давав», – говорить Олексій Галімський.

Однак Протас вважає, що кожен член робочої групи має право відхрещуватися від свого авторства – мовляв, у нас демократичне суспільство. На запитання, чи бачили автори фінальний текст, він відповів: «Це у них треба питати, бо якщо люди не ходять на засідання робочої групи і не беруть активної участі, ігнорують, то не варто говорити, хто там автор. Гадаю, треба говорити по суті документа».

По суті документа

Усі захисники законопроекту 4058 наполягають, що в чинному законодавстві «дитячі заклади» = «заклади освіти». Тому для нещеплених практично нічого не міняється – заборона відвідування закладів освіти дітям, які не отримали профілактичних щеплень, і так діє.

Євгеній Шевченко вважає, що ця норма є в чинному законі «Про захист населення від інфекційних захворювань». «Я відкликав (цей законопроект – ред.), і ті, хто мене критикував, спіть спокійно, тому що ця норма діє! Шевченко тут ні до чого, треба закони читати», – сказав він.

Святослав Протас же вважає, що вчергове піднімати тему недопуску нещеплених дітей до закладів освіти – це злочин.

«Це не сьогоднішня історія – вона з 2008 р. тягнеться, – говорить він. – Усі країни цивілізованого світу мають жорсткі вимоги до щеплень, шалені штрафи за відмову, шалений контроль. У нас теж це пряма вимога закону, рішення Верховного Суду навіть, що ця норма закону є конституційною, що вона не порушує права на освіту, тому що освіта може бути дистанційною – якщо людина хоче, нехай займається вдома, не наражаючи на небезпеку інших…»

Протас говорить, що нове формулювання, в якому «дитячі заклади» замінено на «заклади освіти», – «це просто гра слів», тому що в новій редакції закону про освіту змінилася класифікація закладів освіти.

Утім, у чинній редакції закону «Про освіту» у статті 1 – «Основні терміни та їх визначення» – після «викладацької діяльності» йде «електронний підручник». «Дитячих закладів» тут нема, натомість фігурують усе ті ж «заклади освіти».

А словосполучення «дитячий заклад» у чинному законодавстві означає санаторій чи профілакторій. Це детально розписано у чинній постанові Кабміну.

Саме цю думку довго і безуспішно намагалися донести противники закону його прихильникам.

Яка доля чекає на законопроект 4058?

Коли він з’явився, лунали різні думки. Дехто вважав, що законопроект 4058 – це така собі «розвідка боєм»: його метою є перевірка, чи дозволить суспільство таке закручування гайок. Дехто – що автори просто не сподіваються на опір, адже населення виснажене кількома місяцями коронавірусу. Однак були не виключені й інші варіанти розвитку подій.

«Можливо, під цей закон внесуть альтернативний або повносять шалену кількість правок, аби зробити його ще більш неробочим і абсурдним», – припускав Олексій Галімський.

Проте законопроект нардеп відкливав.  Євгеній Шевченко наполягає, що єдиною причиною цього стала реакція суспільства.

«Для мене думка людей – закон. Я обраний народний депутат за мажоритарною системою, я спілкуюся з людьми. Мене почали критикувати, я почав пояснювати, що ця норма чинна, я нічого не змінюю. Але зрозумів, що я не поясню суспільству, це я залишуся крайнім, винним, навіщо мені це потрібно?  Я просто відкликав законопроект із реєстрації і сказав лікарям: ви свій авторитет тепер втратили – не я, а ви, автори. Навіщо ви чинну норму перенесли в законопроект, який не факт, що прийняли би? Це підстава», – говорить він.

Шевченко вважає, що законопроект «потопили» ті самі ЗМІ, «які нас критикували за те, що ми не допомагаємо Голубовській і її компанії».

І нехай тепер Голубовська зі своїми професорами розбирається зі своїми дружніми ЗМІ», – говорить він.

Чому це не кінець історії

На думку Євгенія Шевченка, законопроект 4058 назавжди залишиться у пам’яті своїх авторів як невдалий спосіб дискредитувати чинну владу, і не більше. Але Святослав Протас у своєму коментарі, говорячи про МОЗ, обмовився: «Розробили якийсь альтернативний законопроект, якого нема досі». Тому рано чи пізно подібна ініціатива має знову з’явитися. Подивимося, чи зроблять її автори висновки зі скандалу з законопроектом 4058.