У підлітків усе більше навантаження в школі та менше підтримки в сім'ї, особливо в дівчаток — ВООЗ

В усьому світі підлітки стикаються зі збільшеним навантаженням у школі, при цьому відчуваючи все менше підтримки з боку сім'ї — особливо потерпають дівчатка, повідомляє Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ). Опитувальне дослідження, в якому взяли участь майже 280 000 юних респондентів, виявило тенденції, що викликають тривогу, у показниках благополуччя підлітків у 44 країнах.

Нова доповідь Європейського регіонального бюро (ЄРБ) Всесвітньої організації охорони здоров'я ВООЗ та результати дослідження «Поведінка дітей шкільного віку щодо здоров'я» (HBSC) демонструють зниження рівня підтримки, що викликає тривогу, з боку свого найближчого оточення підлітків в Європі, Центральній Азії та Канаді. Результати дослідження вражають: лише 68 % підлітків повідомляють про високий рівень підтримки з боку сім'ї, що значно менше, ніж у попередньому дослідженні, проведеному у 2018 р., тимчасом шкільне навантаження, за словами респондентів, різко зросло, що особливо відчувають дівчатка-підлітки. Ці тенденції позначаються на психічному здоров'ї та добробуті мільйонів підлітків, особливо дітей старшого підліткового віку та дітей із менш забезпечених сімей.

Доповідь ґрунтується на даних, отриманих від 279 117 підлітків у віці 11, 13 та 15 років з 44 країн та регіонів, які взяли участь в опитуванні 2021/2022 рр. Результати дослідження наголошують на необхідності роботи з соціальними детермінантами здоров'я (немедичними факторами, що впливають на стан здоров'я) у рамках комплексного підходу до підтримки підліткам.

Стисло про основні висновки доповіді

Зниження рівня підтримки з боку сім'ї й однолітків. Порівняно з 2018 р. відзначається ослаблення систем підтримки, що мають вирішальне значення для психоемоційного здоров'я підлітків. У період з 2018 по 2022 рік частка підлітків, які повідомляють про високий рівень підтримки з боку сім'ї (5,5 бала або вище за 7-бальною шкалою, що оцінює рівень допомоги, емоційної підтримки та спілкування в сім'ї), знизилася з 73 % до 67 % , причому особливо різке зниження відбулося серед дівчаток (із 72 % до 64 %). Аналогічним чином, показник високого рівня підтримки з боку однолітків (оціненого з використанням тієї ж бальної системи з відповідей на запитання про допомогу й емоційну підтримку з боку друзів) також знизився за цей період (із 61 % до 58 %), особливо серед дівчаток у віці 13 та 15 років. Важливо відзначити, що підлітки, які отримували сильну підтримку як із боку сім'ї, так і з однолітків, демонстрували вищі показники психоемоційного здоров'я, ніж ті, хто отримував обмежену підтримку чи не отримував її зовсім.

Збільшення навантаження у школі. Порівняно з 2018 р. усе більше школярів зазначають, що зазнають надмірного навчального навантаження (це особливо стосується старших підлітків), причому для цього показника характерні значні гендерні відмінності. Наразі майже дві третини 15-річних дівчаток (63 %) повідомляють, що зазнають надмірного навантаження (у 2018 р. цей показник становив 54 %), порівняно з 43 % 15-річних хлопчиків (40 % у 2018 р.). У хлопчиків цей показник збільшився лише незначно — з 40 % до 43 %.

Гендерна нерівність посилюється через зниження рівня підтримки в школі: трохи більше третини 15-річних дівчаток (36 %) повідомляють про високий рівень підтримки з боку вчителів (тобто повністю погоджуються з тим, що вчителі ставляться до них прихильно й із належною увагою та що вчителям можна довіряти), тоді як серед хлопчиків таких майже половина (47 %).

Ми повинні створювати у наших школах сприятливі умови, в яких кожен учень відчуватиме, що його помічають, підтримують», — заявила Ірене Гарсіа-Мойя, одна з авторів доповіді.

Соціальна нерівність. Підлітки із менш забезпечених сімей постійно повідомляють про менший рівень підтримки порівняно зі своїми більш забезпеченими однолітками, мають менше можливостей щодня вечеряти разом зі своєю сім'єю та мають більше труднощів у спілкуванні з батьками. Так, лише 62 % підлітків із сімей із низьким статком відзначають високий рівень підтримки з боку сім'ї порівняно з 71 % підлітків із сімей із високим статком. Аналогічна картина спостерігається щодо підтримки з боку однолітків (53 % проти 62 %) та однокласників (52 % проти 58 %).

Гендерні відмінності. Багато показників свідчать про наявність гендерної нерівності. Відповідаючи на запитання про можливість отримати допомогу й емоційну підтримку від членів сім'ї, хлопчики загалом повідомляли про вищий рівень сімейної підтримки, більшу легкість у спілкуванні з батьками та частіші спільні вечері з батьками порівняно з дівчатками. Дівчатка рідше, ніж хлопчики, повідомляють про те, що їм легко говорити з обома батьками про ті речі, які їх справді турбують, причому у спілкуванні з батьками відзначаються суттєвіші гендерні відмінності (62 % проти 78 %), ніж у спілкуванні з матерями ( 81 % проти 86 %). Дівчатка також рідше повідомляють про достатній рівень підтримки з боку сім'ї (65 % проти 71 %) та відчувають набагато серйозніше навантаження у школі (62 % проти 43 % серед 15-річних). Винятком є ​​стосунки з однолітками: тут дівчатка підтримують одна одну більше за хлопчиків (62 % проти 55 %). Та хоча дівчатка відзначали вищий рівень підтримки з боку однолітків (оцінювану як можливість ділитися своїми проблемами з друзями й отримувати допомогу від них), але відчували більший стрес у школі та відчували меншу підтримку з боку вчителів.

Збільшення гендерного розриву у показниках підтримки з боку сім'ї у поєднанні з дедалі більшим гендерним розривом у показниках шкільного навантаження, згідно з якими дівчатка отримують менше підтримки та зазнають більшого навантаження, ніж хлопчики, вказує на тривожну тенденцію: дівчатка-підлітки піддаються вищому ризику погіршення стану психоемоційного здоров'я. Автори доповіді закликають до вжиття заходів, що враховують гендерні особливості та спрямовані на вирішення цих унікальних проблем і надання необхідної підтримки дівчаткам-підліткам, особливо в період проходження ними критичних етапів розвитку.

«Ці висновки вказують на наявність серйозної прогалини, що збільшується, в системах підтримки дівчаток-підлітків, які не тільки стикаються зі значнішим психоемоційним навантаженням у школі, а й отримують менше підтримки з боку сім'ї та вчителів порівняно з хлопчиками. Перший випадок, коли наше дослідження HBSC вказує на те, що різні фактори по-різному позначаються на здоров'ї хлопчиків і дівчаток. в інших соціальних ситуаціях, щоб у результаті сформувати середовище, в якому дівчатка та хлопчики матимуть рівні можливості для досягнення психоемоційного благополуччя», — підкреслила Наташа Аззопарді-Мускат, директор Відділу країнових стратегій і систем охорони здоров'я (ЄРБ ВООЗ).

Спадщина пандемії COVID-19. Пандемія COVID-19 зробила глибокий вплив на взаємодію підлітків з їхнім соціальним оточенням, призвівши до довгострокових наслідків, які продовжують позначатися на їхньому благополуччі. і однолітків і менш позитивно відгукуватися про ситуацію в школі, що, у своєю чергою, посилило ті проблеми, з якими вони стикаються в цей і без того вразливий період свого життя.

Дорожня карта для вжиття заходів

«Сьогодні підлітки стикаються з безпрецедентними проблемами у взаємодії зі своїм соціальним оточенням — від зменшення підтримки вдома до зростаючого навантаження в школі, що може мати довгострокові наслідки для їхнього здоров'я та життєвих перспектив. Ці дані мають стати для всіх нас поштовхом до вжиття невідкладних заходів щодо покращення умов, у яких зростає наша молодь. Висновки нашого дослідження ясно показують, що жоден сектор чи галузь не зможе вирішити ці проблеми наодинці. Все це потребує участі різних секторів — від освіти й охорони здоров'я до всієї системи державного управління», — сказав Ганс Генрі Клуге, європейський регіональний директор ВООЗ.

Аби покращити показники благополуччя підлітків, ЕРБ ВООЗ рекомендує країнам вжити таких кроків:

• Посилити стратегії та заходи економічної підтримки, орієнтовані на сім'ю. Урядам необхідно надавати адресну фінансову підтримку малозабезпеченим сім'ям та інвестувати у фактологічно обґрунтовані програми розвитку батьківських навичок. Конкретні заходи можуть включати допомоги на дітей, сімейні субсидії та програми, спрямовані на розвиток у батьків навичок підтримки дітей і сприяння їх розвитку, з особливою увагою до потреб дівчаток-підлітків.
• Сформувати інклюзивне шкільне середовище. Школи повинні приділяти першорядну увагу добробуту учнів, вживаючи для цього конкретних заходів, таких як: зменшення числа учнів у класі, впровадження програм наставництва й інтеграція у навчальну програму компонента соціально-емоційного навчання. Особлива увага під час підготовки вчителів має приділятися питанням підтримки психічного здоров'я учнів, з акцентом на створенні безпечних умов, у яких учні відчуватимуть, що їх помічають і чують.
• Вирішити проблему навчального навантаження. Школи повинні боротися зі зростаючим рівнем стресу, застосовуючи системні підходи, вводячи збалансовані правила щодо домашніх завдань, забезпечуючи підтримку розвитку навичок навчання, плануючи регулярні зустрічі учнів з учителями та проводячи спеціальні заняття для вчителів, аби навчити їх розпізнавати ознаки учбового стресу (особливо у дівчаток) і вживати відповідних заходів.
• Усунути соціально-економічну нерівність за допомогою заходів на рівні місцевих громад. Норми й заходи, що вживаються країнами, повинні сприяти справедливому доступу до громадських послуг, таких як позакласні заняття, ресурси для підтримки психічного здоров'я та медичні послуги, особливо в районах, що недостатньо обслуговуються.
• Просувати заходи, що враховують гендерні особливості, та програми з розширення прав і можливостей. Здійснювані заходи мають бути спрямовані на забезпечення особливих потреб дівчаток-підлітків, зокрема на вирішення проблеми психоемоційного навантаження, з яким вони стикаються у школі та при взаємодії зі своїм соціальним оточенням. Створення безпечних місць, де дівчата можуть відкрито обговорювати свої проблеми й отримувати послуги психологічної допомоги, має вирішальне значення.
• Впровадити програми постпандемічного відновлення, орієнтовані на підлітків. Урядам і школам слід розробити програми, спрямовані на подолання соціальних та емоційних наслідків пандемії COVID-19. Це може включати проведення психологічного консультування у школах і створення груп підтримки з однолітків.

Інформація про дослідження HBSC

Дослідження HBSC — це міжнародне дослідження, яке проводиться раз на чотири роки у співпраці з ЄРБ ВООЗ. Організатори дослідження проводять опитування серед дітей та підлітків у віці 11, 13 та 15 років, збираючи дані про моделі поведінки, які впливають на їх здоров'я, про їх благополуччя та соціальне оточення.

Більше новин читайте на GreenPost.