Торгувати з асфальту: у Києві попри карантин та закриття ринків процвітає стихійна торгівля

Посилений карантинний режим та обмеження пересування громадян у столиці майже не вплинули на масштаби стихійної торгівлі. Кореспондентка GreenPost 19 березня менше, ніж за годину у радіусі редакції (Голосіївський район – ред.) виявила кілька точок продажу «з тротуару».

Це при тому, що КМДА ще 17 березня своїм наказом офіційно заборонила роботу ринків, проведення  ярмарків та торгівлю овочами і фруктами з лотків. Обмеження також стосувалися стихійної торгівлі (до речі, і без карантину завжди забороненої законом – Ред.). З недобросовісними підприємцями у Києві пообіцяли боротися жорстко, із залученням не лише інспекторів, але й працівників столичного Управління патрульної поліції.

За задумом, ринок під час карантину мав би виглядати так. Image by aknologia6path from Pixabay

Втім, схоже, деяких дрібних бізнесменів типу власників МАФів та продавців кавових напоїв наказ влади не налякав.  Так само не злякалися його і учасники  стихійних ринків.

«Я торгую тут яблуками, горіхами та медом майже кожного дня. Людям треба їсти, у мене є постійні клієнти, і я не хочу втрачати заробіток. Вірус не вірус, а у мене дочка без роботи, і маленький онук. Їм треба допомагати, тож виходу немає. Єдине, що під час епідемії торгую лише декілька годин на день. А потім їду додому»,

– коментує журналісту GreenPost 60-річна Лідія, поспіхом збираючи товар у коробки, подалі від очей представника ЗМІ.

Жінка зізнається, що вже 5 років продає  біля станції метро «Виставковий центр» у Києві надлишки  вирощеного у своєму саду, і штрафів від Нацполіції не боїться.

Навпаки  ставиться до цього із розумінням –  мовляв, всі мають заробляти. 

Мешканець столичних Теремків, який назвався Михайлом, говорить, що продавців біля метро останніми днями, дійсно, небагато – якщо раніше було 20-40, то зараз не більше десятка.

Та й сам Михайло побоюється купувати товари з землі, бо вони невідомого походження. Сподівається, що обмеження руху приміського транспорту (а більшість приїздить торгувати до столиці з навколишніх сіл) очистить ці «самовільні базари».

Те, що влада, дійсно, не може навести лад із стихійною торгівлею, визнає навіть Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. Зокрема, під свого нещодавнього брифінгу, він сказав, що влада не може впливати на стихійні речі.

«Стихійні ринки, як і година пік у метро. Це вже відноситься до самоорганізації населення, до відповідальності українців перед самими собою», – прокоментував він.

У Нацполіції на запит щодо посилення контролю за стихійною торгівлею під час коронавірусу GreenPost так і не відповіли, але відомо, що стаття 160 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КпАП) забороняє торгувати в містах з рук на вулицях, площах, у дворах, під’їздах, скверах та в інших невстановлених місцях. За це в КпАП передбачено штраф від 1 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 грн до 119 грн) із конфіскацією предметів торгівлі чи без такої. А за торгівлю з рук у невстановлених місцях промисловими товарами — штраф від 6 до 15 НМДГ (від 102 грн до 255 грн) із конфіскацією предметів торгівлі. Тож хотілось би вірити, що ця норма виконується, хоча під час невеликого рейду місцями стихійної торгівлі жодного правоохоронця помітити не вдалось.

Однак експерти констатують: заборона стихійної торгівлі, як правило, не дає відчутних результатів. У влади немає важелів впливу на суб’єкти, які здійснюють стихійну торгівлю. А попередження, протоколи та штрафи, складені правоохоронцями, на порушників майже не діють. Малоефективні також спільні рейди органів місцевого самоврядування та працівників поліції. Тож стихійну торгівлю викорінити поки що не вдається.

Одностайно виступають проти закупів «з асфальту» і лікарі.

«Стихійна торгівля –  велика потенційна небезпека для споживача, а особливо зараз, коли для профілактики нової коронавірусної інфекції варто максимально обмежити споживання сирих чи недостатньо термічно оброблених продуктів.  Особливо це стосується м’ясних, рибних, молочних продуктів та яєць. Адже ті харчі, які безконтрольно реалізують несумлінні підприємці, приватні особи з рук, не пройшли лабораторний контроль, не мають маркування, і не упаковані належним чином. Отже, їх споживання може спричинити небезпечні інфекції»,

–  прокоментувала лікарка-епідеміолог Людмила Мухарська.

Вона  закликає усіх містян відмовитись від купівлі таких продуктів і нарешті почати відповідально ставитись до свого здоров’я. Адже немає  попиту на товар – немає і його пропозиції.