- Головна
- Новини
- Енерго
- Енергоефективність
- Тарифи та справедливість: що відбувається на ринку електроенергії України
Тарифи та справедливість: що відбувається на ринку електроенергії України
Хто і як формує тарифи
pixabay
В залежності від виду енергії, тарифи на неї формуються на різних рівнях. На електроенергію тариф встановлює Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) - Регулятор.
Тарифи на інші види енергії та житлово-комунальні послуги - тепло, воду, управління побутовими відходами визначають на місцях постачальники, які мають ліцензії від Регулятора. Щоб отримати ці ліцензії організації щорічно проводять розрахунки вартості своїх послуг та представляють на затвердження до НКРЕКП.
Чому електрична енергія має особливий статус? Річ у тому, що електромережі - єдиний засіб передачі електроенергії, і вони належать підприємствам, що надають ці послуги. Отже, підприємства обленерго, як і НЕК «Укренерго», що передає електроенергію високовольтними мережами, є природними монополістами. Тому ціноутворення тут не передбачає конкуренції і ринкових принципів.
В ст. 5 Закону "Про природні монополії" йдеться, що підриємства з передачі та розподілу електричної енергії є суб'єктами природної монополії. Порядок утворення тарифів для таких підприємств має встановлюватись незалежним державним регуляторним органом НКРЕКП.
Наразі Регулятор щорічно, до 1 червня має подавати до парламенту звіт про свою діяльність і виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Тарифний дисбаланс
Ціни на електроенергію відрізняються в залежності від категорії споживача: побутові та непобутові. Побутові - це населення, а до непобутових відносяться юридичні особи (в основному промисловість - держпідприємства, приватний бізнес та бюджетні організації).
Експерти уточнюють, що збільшення розриву у вартості електроенергії та газу для населення і промисловості розпочалось ще 20 років тому за прем'єра Анатолія Кінаха.
Якщо у 2000 році диспропорція між тарифами для промисловості та населення була ще незначною - 1,3 млрд грн, то в 2013 році - вже близько 24 млрд грн, а за оцінками НКРЕКП, обсяг дотацій, які сплатили в 2019 році непобутові споживачі за населення складає понад 50 млрд грн.
Спроби знизити ціновий розрив та стримати дотаційний вал п'ять років тому підтримав уряд Володимира Гройсмана. З першого квітня 2015 року регулятор НКРЕКП розпочав поетапне підвищення вартості електроенергії для населення. Тоді у Національній комісії повідомили, що продовжать вирівнювання ціни на природний газ та електричну енергію для населення і промисловості.
Рішення про підвищення озвучили у Постанові НКРЕ №220 «Про прийняття тарифів на електроенергію, що відпускається населенню». Таким чином регулятор планував поступово ліквідувати перехресне субсидування населення коштом інших споживачів - промисловості та бюджетної сфери, де тарифи на енергоресурси були значно вище.
Підвищення тарифів на електроенергію для населення було розтягнуто у часі на п'ять етапів з 1 квітня 2015 року до першого березня 2017 року. Це пом'якшило ситуацію і дало можливість підготуватися.
На схемі зазначено, що на 2017 рік економічно обґрунтований тариф для населення становить 197,5 коп. за кВт·год. Обсяг дотацій, які перекладаються на непобутових споживачів складає 32 млрд гривень.
З того часу багато що змінилось, крім ціни на електроенергію для населення. Майже рік тому оголошено про старт вільного ринку електроенергії.
Експерти дискутують про напівреформи, а уряд і регулятор опинились між кількома викликами: виключенням потужних виробників енергії з конкурентного ринку, накопиченням заборгованості, втратою фізичного та економічного балансу та погіршенням інвестиційного іміджу держави.
Зближення тарифів поки не відбувається, а в кабміні Дениса Шмигаля продовжують заспокоювати споживачів тим, що МВФ не пов'язує видачу траншу з вимогами зміни тарифів. Хоча експерти досі чекають прозорості та обґрунтованості тарифів.
Коли закінчиться період перехресного субсидіювання
Директор досліджень аналітичного центру DiXi Group Роман Ніцович під час ефіру на Громадському радіо зазначив, що у порівнянні з іншими європейськими побутовими споживачами українці купують енергію за досить низькою ціною
"В інших країнах вона вища, інколи – на кілька порядків. Звичайно, нам треба розуміти, що зараз криза, що в людей не так багато коштів, щоб оплачувати ці послуги, але ми маємо розуміти, що без вирівнювання цих диспропорцій ми і далі будемо заручниками такої недосконалої системи, і далі будуть борги на ринку, і далі буде висока ціна для промисловості", - зауважив експерт.
І додав, що український споживач все одно платить високу ціну за таку систему: "Якщо ми не бачимо цього в платіжках, то ми бачимо це в цінах на продукти, на послуги та інші речі".
На слайді презентації НКРЕКП видно, що середньозважена ціна для населення вдвічі нижча, ніж для малих непобутових споживачів 2-го класу.
Експерти енергоринку теж підтримують думку, що населення не виграє від такої перехресної практики, коли платить за енергію в рази менше, ніж держпідприємства, приватний бізнес і бюджетники. Кінець кінцем населення переплачує за транспорт, промислові та продовольчі товари.
Регулятор розробив план дій на кілька періодів. У тому числі в плані зміни тарифів. У середньостроковій перспективі пропонується скасовувати пільгу для категорії споживачів до 100 кВт·год, вважають, що це зможе зекономити до 12 млрд гривень. У довгостроковій перспективі за 2-5 років планується остаточно ліквідувати перехресне субсидіювання. Це, на думку аналітиків, може принести понад 38 млрд гривень. Одночасно для вразливих категорій споживачів пропонується запровадити адресну допомогу.
Щоб забезпечувати низьку ціну електрики для побутових споживачів уряд створив державну компанію "Гарантований покупець". У Постанові кабміну №483 від 5 червня 2019 року, затвердили механізм покладання спеціальних обов’язків (ПОС) на ринку електричної енергії.
Забезпечити низьки ціни для населення уряд зобов'язав держкомпанію НАЕК "Енергоатом". Тепер компанія продає 75% своєї електроенергії за ціною 56,7 копійок за кВт·год.
Ще 20% електричної енергії за процедурою ПСО "Гарантований покупець" купує у держкомпанії "Укргідроенерго", яка управляє ГЕС і ГАЕС. Гідроенергетики отримують за свою електроенергію близько 64 копійок за кВт·год.
Таким чином ці об'єми держава виключила з конкурентного ринку, а виробники не отримують комерційної вигоди від свого товару.
Ситуацію на ринку електроенергії редакція GreenPost попросила прокоментувати енергетичних експертів. Ось, що вони думають з цього приводу.
Геннадій Рябцев, член Експертної ради при Мінекоенерго вважає, що енергоринок і перехресне субсидіювання несумісні.
"Ринок передбачає наявність продавця з якісним товаром і покупця з грошима. Інакше ніякого ринку не існує, - впевнений експерт. - Якщо споживач не може заплатити, бо для нього товар просто недоступний, а постачальник не отримує кошти і не може свій товар не постачати, бо він зобов'язаний це робити - то який же це ринок?"
Геннадій Рябцев називає цю ситуацію справжнім перехресним субсидіюванням, коли держава примушує "Енергоатом" і "Укргідроенерго" продавати електроенергію за фіксованою ціною. І зауважує, що конкуренти дозволяють собі пропонувати енергію за ціною, яка значно відрізняється від регульованої. І при цьому сонячна генерація продає свою енергію за тарифом увосьмеро вищім, ніж "Енергоатом", а держава змушена брати цю енергію і платити в середньому 4,2 грн за кВт-год.
Розпочинати реальний ринок треба з погашення багатомільярдної заборгованості, але бюджет ці суми точно не потягне, впевнений Рябцев. Знайти ці кошти з одного джерела неможливо, тому експерт пропонує шукати інструменти для реструктуризації, залучати вторинні фінансові інструменти, боргові зобов'язанні тощо.
Щодо тарифів для побутових споживачів, то підвищення цін для населення відбудеться після завершення терміну дії спеціальних зобов'язань.
"Тези, що Буславець зупинила атомні блоки і не дозволяє купувати дешеву енергію, а змушує купувати дорогу від Ахметова - це пересмикування. Проблема в тому, що ціна на атомну генерацію нижче собівартості. Ми маємо платити більше за цю енергію," - впевнений експерт.
Геннадій Рябцев вважає, що від початку підготовки до впровадження ринку енергії уряд обрав хибну інформаційну компанію. Не можна порівнювати розвинені ринки, де споживачі десятиліттями платили, за те, щоб зараз купувати якісну та відносно дешеву енергію. Про це ніхто не розповідає, бо дуже легко сприймається саме популізм. "Добре там, де нас немає".
"Споживачів почали запевняти, що запровадження ринку знизить ціни, бо буде ринкова конкуренція. Розповідали як все буде красиво. Але це справедливо тільки на ринках з розвиненою конкуренцією, а на цьому ніхто не акцентував увагу. Для формування атмосфери вільного ринку потрібен час, а до того часу ціни будуть вищі", - зауважив експерт з енергетики.
Зараз ми змушені констатувати наслідки неефективних урядових комунікацій і тепер дуже важко переконати що нам потрібна не зарегульованість, а вільний справедливий ринок.
Іван Плачков, голова Всеукраїнської енергетичної асамблеї, підтримує думку про необхідність підвищення тарифів, але нагадує, що вразливі верстви населення мають бути захищені.
Він впевнений, що загальні низьки тарифи на електрику для населення приносять більше вигоди для заможних, а не для бідних людей.
"Наприклад, я маю велику квартиру у Києві, заміський будинок і ще один в селі. Споживаю в 10 раз більше, ніж пенсіонер у двокімнатній квартирі, а плачу за низькою ціною. Якщо держава дотує пенсіонера на 50 грн, то на мене виходить близько 600 грн в місяць", - наводить приклад Плачков.
Треба визначати грошову допомогу малозабезпеченому населенню і при цьому зменшувати тариф для промисловості. Буде менше собівартість продукції, більше залишиться на заробітну платню робітникам, - впевнений експерт.
"Я хочу, щоб було як у цивілізованих країнах, щоб люди мали фінансову можливість самостійно сплачувати свої рахунки. Тарифи мають бути прозорими, економічно обґрунтованими та справедливими", - наголошує він.
Щодо стану в галузі, Іван Плачков повідомив, що українська енергетика переходить з моделі балансування споживання та виробництва на нову модель - попит та пропозиція. Цей алгоритм дає можливість швидкого реагування та об'єктивного формування ціни.
Новий ринок передбачав скасування перехресного субсидіювання, але питання тарифів у нас має політичну складову, і перед місцевими виборами знову ніхто не хоче втрачати.
Кризову ситуацію в енергетиці вирішує зараз керівництво Мінекоенерго, в міністерстві розробили новий баланс, який підвищує фізичний фактор надійності, але фінансова ситуація досі не збалансована.
"У нас є багато центрів впливу - уряд, віцепрем'єр, комітети, адміністрація президента, але досі не сформувався центр відповідальності", - резюмує експерт.
Отже, тарифи - популярний термін, він постійно в інформаційному полі. У червні 2020 року пошуковик гугл видає словосполучення "тарифи на електроенергію" у третьому рядку, після двох запитів на популярні мобільні оператори. Та це ситуативна "бронза", в холодні пори року лідерство зазвичай міняється, бо рівень тарифів - постійна гаряча та досі неврегульована тема.
Держава продовжує відкладати приведення тарифів до економічно обґрунтованого рівня. Експерти нагадують, що за популізм політиків українські споживачі всіх категорій розплачуються морально і фізично застарілими технологіями та обладнанням, екологічними проблемами, і тим, що в Україні щорічно, в прямому сенсі, вилітає в трубу близько 40 млн тонн умовного палива.
