Спалах COVID, повінь, екологічна катастрофа: що чекає на Київ найближчими днями

Найближчим часом на киян чекають неприємні несподіванки. Через різку зміну погоди столиця «попливе», а адаптивний карантин спровокує різке зростання кількості нових інфікованих на ковід.

GreenPost розбирався, до чого готуватися мешканцям і гостям української столиці.

Невтішний прогноз для киян озвучив в коментарі РБК-Україна  голова Держспоживслужби Києва Олег Рубан. Через введення наступного тижня адаптивного карантину у столиці різко зросте кількість нових інфікованих на ковід. Київ опиниться у «жовтій», а потім — і у «помаранчевій» зоні.

«Це буде «помаранчева» зона, тому що це буде природне зростання захворюваності, пов'язане із сезоном, завершенням карантинних заходів і збільшенням захворюваності в західних регіонах», — сказав Рубан. 

Голова Держспоживслужби Києва додав, що до 30 квітня (а саме до цього часу буде чинним нове карантинне зонування), Київ не має жодного шансу потрапити до «зеленої» зони з мінімальною кількістю карантинних заборон.

Що ж чекає на столицю, якщо вже наприкінці лютого місто опиниться у «помаранчевій» зоні?

«Помаранчевий» рівень не передбачає встановлення додаткових карантинних обмежень. Він лише сигналізує про наближення країни до небезпечного рівня. Про це можна говорити тоді, коли буде перевищений хоча б один показник, який встановило МОЗ. Це:

• завантаженість ліжок із доступом до медичного кисню на понад 65 %,
• менше 300 тестів ПЛР на 10 тисяч населення,
• понад 60 % госпіталізацій із підтвердженим діагнозом ковід на 100 тисяч населення,
• коефіцієнт виявлення ковіду методом ПЛР понад 20 %,
• зростання загальної кількості госпіталізацій понад на 50 %.   

Отже, у столиці діятимуть обмеження «жовтого» рівня. В такому разі до класу на заняття зможуть ходити понад 20 учнів. Також дозволено проводити спортивні заходи, якщо на одну людину можна буде виділити 4 квадратні метри площі. До 24:00 зможуть працювати ресторани, кафе, бари та їдальні. 

Також забороняється:

• перебувати у громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без респіраторів або захисних масок;
• перебувати на вулицях без документів, що посвідчують особу;
• самовільно залишати місця самоізоляції, обсервації;
• проводити масові заходи за участю понад однієї особи на 4 кв. м площі будівлі чи території або з наповненістю залів понад 50 % місць у кожному окремому залі;
• проводити спортивні заходи та матчі командних ігрових видів спорту із глядачами з наповненістю понад 50 % місць;
• приймати відвідувачів у кінотеатрах, інших закладах культури з наповненістю кінозалів або залів понад 50 % місць у кожному окремому кінозалі або залі;
• здійснювати перевезення у громадському транспорті з кількістю пасажирів більшою, ніж місць для сидіння;
• робота дискотек, розважальних закладів (нічних клубів), ресторанів, кафе, барів, тощо з організацією дозвілля, в тому числі проведення святкових заходів, банкетів, майстер-класів, публічних подій тощо;
• робота після 24:00 та до 7:00 ресторанів, кафе, барів, їдалень, кафетеріїв, буфетів тощо, крім надання послуг громадського харчування із здійсненням адресної доставки та замовлень на винос;
• розміщувати відвідувачів у закладах громадського харчування на відстані меншій, ніж 2 метри за сусідніми столиками та більш як чотири особи за одним столом (без урахування дітей віком до 18 років);
• робота закладів, що надають послуги з розміщення (крім готелів, санаторно-курортних закладів, установ і закладів, які надають соціальні послуги, реабілітаційних установ);
• відвідування закладів освіти учнями, коли на самоізоляції через контакт з пацієнтом із підтвердженим випадком COVID-19 перебуває понад як 50 % учнів і персоналу закладу;
• проводити в закладах освіти масові заходи за участю учнів з більше ніж однією групою (класом) і за присутності глядачів (відвідувачів);
• проводити закладами охорони здоров’я планових заходів з госпіталізації (крім надання меддопомоги вагітним; пацієнтам з онкологічними та пульмонологічними захворюваннями; паліативним хворим; хворим, які потребують високоспеціалізованої меддопомоги; і тим, перенесення госпіталізації яких може мати значний ризик для життя або здоров’я);
• діяльність спортивних залів, фітнес-центрів, де не дотримано розрахунку одна особа на 10 кв. метрів загальної площі приміщення;
• відвідування сторонніми особами установ і закладів соціального захисту для осіб похилого віку, ветеранів війни і праці, осіб з інвалідністю і т. ін.

Ще одне випробування, до якого варто підготуватися мешканцям Києва, це підтоплення. Про це на особистій Facebook-сторінці повідомив депутат Київської міськради Костянтин Яловий. 

Він звернув увагу на те, що за прогнозами синоптиків вже у 20 числах лютого в Україні почнеться потепління. Це пророкує Києву проблеми із зливовою каналізацією.

«Протяжність зливової каналізації у Києві становить приблизно 2700 кілометрів і має обмежену пропускну здатність. Коли йдуть сильні дощі, або одночасно тане багато снігу, ця система не впорається з потоком води. Вона стікає в низини і там застоюється, створюючи великі калюжі, чи навіть невеликі озерця на дорогах столиці», — написав Яловий.

У «Київводоканалі» думку політика розділяють. Кажуть, що понад 60 % зливової каналізації вичерпали свій термін експлуатації. Адже були побудовані або до 1917 року, або у 50-х роках минулого сторіччя. Більшість колекторів працюють в аварійному режимі, обладнання помпових станцій потребує заміни. 

А екологи, своєю чергою, б'ють на сполох через різке зменшення парків і скверів у Києві, що теж загрожує столиці екологічною катастрофою. Через зменшення площ парків, скверів, газонів у декілька разів збільшилося навантаження на один з основних дощоприймачів — річку Либідь. Під час сильних злив гирло Либіді переповнюється настільки, що вода починає витікати у зливостоки у зворотному напрямі.

Ще одна загроза здоров'ю та спокою киян і гостей столиці — Бортницька станція аерації. Очисні споруди можуть не витримати великої кількості води з дощоприймачів, через що ймовірний прорив греблі та отруєння Дніпра тонами нечистот. 

Як ми писали раніше, кілька днів поспіль Київ ставить рекорди із найзабрудненішого повітря у світі. В українській столиці зафіксували рівень забруднення повітря, який може бути небезпечним для здоров'я.