Соціальна ізоляція й імунітет: чому їсти кози з носа та гризти брудні нігті може виявитися корисною звичкою

З народження вчиться як нервова система, так і імунна. Вони обидві мають критичні періоди пластичності. Про це розповідає кандидат медичних наук, автор і ведучий навчальних семінарів із ресурсів здоров’я Андрій Біловешкін.

Науковець пояснює, що віруси, паразити, бактерії, потрапляючи в тіло, не тільки стимулюють запальну систему, а й відточують навичку стримувати запалення, розвиваючи протизапальні мережі та Т-регулятори. Таким чином, 

Проте вікно пластичності закривається після 5-8 років, наголошує лікар. Так, якщо дитина заразиться вірусом Епштейна-Барр у два роки, то це знижує ризик алергій, після 2 — уже ні. У тих, хто перехворів на вітрянку до 8 років, скорочується ймовірність астми, пізніше — ні. Наприклад, цитомегаловірус еволюціонував із нами мільйони років, діти його переносять непомітно й він забезпечує підвищений захист від інших респіраторних вірусів, включаючи грип.

Локдауни під час ковіду позбавили дітей можливості контактувати між собою — а отже, збагачувати одне одного вірусами та бактеріями.

«Важливість саме соціального спілкування показана на мавпах — ті, хто має можливість жити у зграї, мають міцніший імунітет та збагаченішу мікрофлору навіть за умов однакового середовища», — наголошує Андрій Біловешкін.

Також було показано, що дитяча соціальна ізоляція призводить до підвищення рівня хронічного запалення через 40 років у дорослих. Це пов'язано з порушенням розвитку імунітету — адже в процесі імунної відповіді організм навчається обмежувати запалення, тренуючи протизапальну відповідь. Так, якщо раннє дитинство минає у «напівстерильному середовищі», то імунна система не отримує «освіти», що призводить до багатьох проблем у дорослої людини. «Стерильний спосіб життя» збільшує ймовірність не тільки алергічних та аутоімунних захворювань, а й інших проблем, таких як рак і схильність до хронічного запалення. Що вищий рівень мікробного навантаження у ранньому дитинстві, то нижчий у дорослих рівень хронічного запалення. А хронічне запалення — це ризик серцево-судинних захворювань, деменції, ожиріння тощо.

Несподіваним наслідком соціальної ізоляції дітей під час локдаунів стала хвиля загадкових гепатитів. Виявилося, що їх викликає аденоасоційований вірус серотипу 2 (AAV2), який не викликає захворювання сам собою, а може розмножуватися тільки при одночасному зараженні аденовірусом. Зазвичай діти вже мають антитіла до аденовірусів, але через ізоляцію діти зіткнулися одночасно з двома інфекціями, імунітет до яких зазвичай розвивається ще в дитинстві. Відносно невелика кількість гепатитів пов'язана з тим, що він розвивається у генетичну вразливість (HLA-DRB1*04:01). На жаль, багатьом із них знадобилася пересадка печінки.

Є й грізні ускладнення, розповідає науковець. Наприклад, частота дитячого лімфобластного лейкозу зростає на 1 % щорічно. Попри сучасне ефективне лікування лейкозу (понад 90 %), він залишається за частотою смертей другим раком у дітей. Сучасна теорія його виникнення говорить про «два удари»: перший — це генетична мутація, що виникає у кожного двадцятого, другий — це «стерильні» умови раннього дитинства. Мутації можуть бути сплячими за нормально функціонуючого імунітету. Дослідження на близнюках, на тваринах довели цю теорію. Ризик максимальний для тих дітей, хто менше стикався з «природою», однолітками та жив у надмірно чистих умовах.

Таким чином, підсумовує лікар, тривала соціальна ізоляція під час критичних періодів розвитку імунної системи може призводити до багатьох негативних довгострокових наслідків, які виявляються через роки. Це і підвищення ризику алергічних та аутоімунних захворювань, ризик хронічного запалення тощо. Батькам важливо не боятися всього підряд, а розрізняти адекватне мікробне навантаження від небезпечних ситуацій (дорога, лікарня, скупчення людей тощо).

«Важливі різноманітне харчування свіжою їжею, достатня кількість пре- і пробіотиків, проведення часу за містом, контакт з однолітками, ігри на природі, в бруді, піску, контакт із домашніми тваринами, мінімальне використання в побуті антибактеріальних засобів. Навіть шкідливі звички, такі як їсти кози з носа, гризти нігті та бруд під ними, облизувати пальці знижують ризик алергій», — жартує Андрій Біловешкін.

Більше новин читайте на GreenPost.