Сортувати сміття змалечку: 5 порад як привчити дитину
У школі розвитку для дітей «Совенята» з ініціативи педагогів запустили процес сортування сміття. Збирають у 4 великі скрині та силами викладачів відправляють на переробку. Кажуть, таким чином дбають про екологію та закладають дітям навик сортування з трирічного віку. А ще – хочуть показати суспільству, що сортувати – просто.
Сортувати сміття дітей вчили за відеороликами
Про досвід екологічного сортування розповіла директор дитячого клубу «Совенята» Тетяна Пугачова.
«Я сама хотіла сортувати і починала з себе. Але навчити хотіла і дітей, тому що якщо їх призвичаїти до сортування, будуть більш шанобливо ставитися до природи. Ми висаджували рослинки на подвір’ї, показували, як можна виростити свій город, як не рвати квіти, і говорили, про сортування сміття як нагоду спілкуватися з природою і не забруднювати. До клубу запрошували волонтера-еколога Галину Дубіну, яка показувала дітям відео та розповідала, як користатись багаторазовими речами, як мити та сушити пластикові речі перш ніж помістити до скрині, а також сортується та переробляється сміття», – розповідає вона.
Коли діти та батьки погодились сортувати сміття, директор клубу придбала 4 великі контейнери місткістю по 120 літрів для збору паперу, картону та картонної упаковки, пластику та неліквідного, що йде на спалювання, і – запустила процес.
«Їздила на сортувальну станцію «Україна без сміття» та домовилась, щоб приймали. Діти багато малюють, тому багато паперового сміття, пляшечки від сметани з пластику миємо і складаємо, бо така вимога. Вивожу на станцію сама власним автомобілем. Тепер по 400-600 грн на місяць сплачую за непотріб, який йде на спалювання (по 100 грн за мішок), а за усе, що йде на переробку не сплачую, тільки витрати на власний бензин, щоб перевезти по Києву», – ділиться досвідом Тетяна Пугачова.
Тепер завдання педагога – заохочувати дітей, щоб не припиняли сортувати.
«Діти до кінця не розуміють, навіщо їм це, тому щоб прищепити любов до сортування потрібна праця. Але вони можуть розкидати сміття в різні точки. Кожного разу повторюємо, як забруднюється середовище, і вони згадують, і запам’ятовується, що треба в ту чи іншу скриньку класти. Сподіваюсь, коли підростуть і їм буде 6-8 років, це краще їм бути вдаватись та за цей час і батьків привчать сортувати вдома», – каже директор клубу «Совенята».
Сортування сміття у хостелі
У 2019 році з 1 жовтня уряд своїми нормами запровадив вимогу для готелів та хостелів сортувати сміття – тоді починали діяти нові будівельні норми, з екологічними стандартами. Проте далі бюрократичного рішення справа не пішла. Значно раніше, не чекаючи наказу з владних кабінетів впродовж двох років сортували сміття разом з туристами і у хостелі Gream Hostel у Києві. Спочатку шукали фірми, які будуть вивозити сміття самотужки, а згодом приєдналися до проекту, який реалізовувала організація «Україна без сміття». У рік Covid-19 сортування згорнули, але отримали цінний досвід. Кошики для сортування у хостелі стояли у кухні та холі. Жителі окремо викидали 3 види відходів – скло, пластик і папір. Мережа хостелів працює у країнах ЄС, а там сортувати вимагають євростандарти, тому західний досвід принесли і в Україну.
Активісти «Україна без сміття» консультували, який краще обрати розмір скриньок для сміття та де краще їх поставити у приміщенні, щоб люди охоче викидали непотріб та проводили навчання для працівників. Зокрема, радили не ставити скриньки у номерах, щоб не займали простір, не брати на кухню скриньку для металу, бо там таке не викидають, натомість ставити їх біля дитячих ігрових кімнат та поруч зі сходами на поверхи. А ще – радили не відкладати з вивезенням сміття, бо коли люди не бачать ефекту – відмовляються сортувати. Не рекомендували персоналу і класти у номерах подарункові речі, які не конче необхідні відвідувачам хостелу.
«Є такі речі, які у готелях презентують мешканцям – як, наприклад, вушні палички, серветки, рушники, зубні щітки, додаткові засоби, якими мешканці не завжди користуються і вони залишаються лежати в номерах. Ми рекомендували класти їх поза номерами, щоб люди могли брати за потреби та не мали зайвого непотребу в апартаментах», – розповіла активіст «Україна без сміття» Іванка Давиденко.
Що корисно знати на старті запуску еко-збирання сміття
Існує 4 завдання, які доводиться виконати кожному, хто має намір запровадити сортування в офісі.
Перше – переконати себе та інших у необхідності та можливості запустити сортування. Однак цей етап вдається подолати, побачивши досвід інших людей, які це роблять, і не лише в розвинутих країнах світу, а і в Україні.
Друге – знайти куди збувати зібране сміття. Для цього слід вивчити пропозиції від організацій, які вивозять сортоване. На ринку існують компанії, які вивозять визначені види сміття – наприклад, тільки макулатуру, як компанія «Врятуй дерево» або лише скло, як «Екологічні інвестиції». А є такі, допомагають звільнити офіс від різних видів непотребу до наступного моменту, коли скрині знову наповняться, як це робить компанія «Центр управління відходами». Вартість вивезення сміття зі скриньок вагою по 85 і більше кг – 650-1000 грн. Якщо у вас малі запаси сміття, можна шукати можливості вивозити дешевше, або доведеться кооперуватись з сусідами, які мають такі ж екопогляди.
Третє – запустити процес сортування. Підібрати форму діалогу з людьми в офісі, заохотити до екозбирання, а також підібрати скриньки для сортування (вартість скриньок для збору від 300 до 1500 грн) допоможуть люди, які професійно займаються просуванням ідеї чистого довкілля, як з «Україна без сміття» або представники сервісу Ecola, який недавно запрацював у Києві. Зокрема в Ecola пропонують подавати заявки за допомогою Тelegram-повідомлень та безкоштовно отримувати послугу з вивезення посортованого сміття. Поки сервіс запускають у тестовому режимі.
Четверте завдання (чи не найскладніше) – перейти на систему постійного сортування. Переважно в офісах нові ініціативи люди сприймають охоче, проте з часом ідея приїдається і люди починають нехтувати екологічним підходом до сміття. Відтак, якщо вже взялися за екологію – постійно у майбутньому доведеться проводити мотиваційні зустрічі, розвішувати листівки з нагадуванням про сортування або навіть преміювати найбільш екологічних співробітників. Наприклад, компанія MacPaw створила для працівників офісу додаток для смартфону про сортування, проводить ознайомчу лекцію про підходи до сміття кожному новому співробітнику та регулярно запроваджує корпоративні еко новації, як, наприклад, замінили усі пластикові стакани в офісі на скляні чашки та келихи.
Про стабільне вивезення відходів треба змагатися. Бо компанії можуть збільшувати тарифи, змінювати моделі обслуговування тощо. Однак і тут є надія – бо з кожним роком роздільне збирання сміття стає популярнішим та з’являються нові організації, які хочуть забирати та переробляти відсортоване.
