Шокуючі кадри постраждалих від піротехніки: коли свято закінчується травмами

Звістки, що під час вибухів піротехніки люди отримали поранення рук і ніг, аж до втрати кінцівок, травми очей та обличчя, які потребують хірургічного втручання та не завжди піддаються навіть тривалому лікуванню, з роками стають звичними, як повідомлення про ДТП. У новорічну ніч у Миколаєві петарда, яку запускали на одному з поверхів багатоповерхівки потрапила у вікно сусідів та спричинила пожежу. На щастя, люди не постраждали, а вогонь загасили, проте люди отримали фінансові збитки. У містах, де влада заборонила продаж різного роду вибухових пристроїв, петард та салютів, під час новорічних святкувань продовжують торгувати ними в ятках. Кореспондент GreenPost вивчив, хто найчастіше потрапляє на шокуючі знімки жертв піротехніки та коли українці припинять святкування з вибухівкою.

Від травм після вибуху піротехніки гинуть люди

Вражаючі кадри на плівці рентгенолога. Після вибуху петарди прямо у руках людей, їм відірвало фаланги пальців. Якщо пощастить, хірурги складуть покалічену руку, і не стануть інвалідами на усе життя. Аби петарда загорілася, перед тим людина має взяти її до рук, піднести сірник чи запальничку та кинути на землю, подалі від себе. Але ж можна і не встигнути. Такі випадки, коли вибухівка спрацьовує до того, як відійдуть на безпечну дистанцію трапляються як з підлітками, так і з дорослими. Бо і одних, і інших направляють до невідкладних травматологій. Якщо так трапилось, що людина поруч отримала травму кінцівок, слід накласти джгут над ураженою ділянкою аби зупинити кровотечу, та викликати 103.

А це – історія з американського соціального ролика. На манекенах демонструють, як після вибуху піротехніки людям, які стоять неподалік, відриває кінцівки, як ракета, яку тримають над головою перед запуском, замість полетіти вгору відриває частину черепа, або піротехнічний пристрій, що передчасно почав діяти потрапляє в обличчя до того, як людина відійшла на безпечну відстань. Нажаль, у реальному житті такі випадки не рідкість. Автори відео наголошують: «Не запускайте феєрверки та не давайте піротехніку дітям».   

Поширена травма після вибуху піротехніки – ураження рогівки ока. Термічні опіки очей викликають сильний біль, сльозотечу та спазм повік. У випадку такої травми, у неважких випадках лікарі рекомендують охолоджувати очі вприскуванням води або навіть опустити голову ураженої людини у холодну воду, а тоді негайно направити до спеціаліста. Навіть якщо спочатку здається, що неприємні відчуття минули, наступного дня травма може дати про себе знати – біль стане ще більшим, а ситуація ускладниться. Зволікання з лікуванням може призвести до пошкодження, а часом і повної втрати зору. Нажаль, у більшості випадків одночасно з травмуванням вибуховою технікою очей, людина отримує і опіки обличчя та дихальних шляхів, травмується дрібними уламками. Тоді горе-підривник потребує невідкладної допомоги. До нього слід викликати 103 або везти до найближчої лікарні самостійно.

Ще один негативний наслідок – ураження вуха, яке може призвести до повної втрати слуху. Це трапляється під час вибуху петард більшої потужності. Поява сильного і різкого звуку призводить до розриву барабанної перетинки у людей, які знаходяться неподалік вибухового пристрою.

Найбільш небезпечні салюти, які мають до 30 залпів, коли випадково полетять за напрямком не вгору, а вбік – на людей, автомобілі у дворах чи навіть у вікна будинків. Також трапляються випадки, коли після того, як піротехніку намагались запустити, а вона якийсь час не спрацьовує, до неї повертаються подивитися, чи загорілась, а вона летить в обличчя.

Єдиний спосіб попередити травмування – не запускати піротехнічні пристрої

Жертвами вибухів піротехнічних пристроїв нерідко стають не лише ті, хто їх запускають, а і люди, які випадково проходили там, де запускали феєрверки. Нерідко, що петарди, які викидають з вікон стають потенційною загрозою для людей, які проходять біля будинку у темну пору доби. Про травми, завдані домашнім тваринам у житлових районах міст, розповідають власники котів і собак.

В Україні до питання заборони запускати піротехніку звернулися після початку війни на сході. Адже чи не у кожному населеному пункті країни мешкають люди, які втікали від вибухів війни та втрачали найдорожче, а також воїни, які захищали землю, щоб мирні мешканці не чули ворожої вибухівки. На рівні рішень низки місцевих органів влади було встановлено заборону на реалізацію та застосування різного роду піротехнічних засобів. Такі заборони діють у Києві, Львові, Миколаєві, Полтаві та інших обласних центрах. Попри це продавці-нелегали надалі продовжують торгувати піротехнікою біля станцій метро, стихійних ринків та підземок, у вільному доступі дешеві феєрверки, салюти та петарди у інтернет-магазинах.

Відповідальність за «порушення порядку виробництва, зберігання, перевезення, торгівлі та використання піротехнічних засобів» передбачена і ст.195 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП). За такі правопорушення штрафи від 500 до 2500 грн. Існує також ряд піротехнічних пристроїв та феєрверків, які мають найвищий рівень небезпеки та можуть мати виключно професійне використання людьми, які мають спеціальну підготовку та працюють на оборонних та військових підприємствах, у надзвичайних службах. Нажаль, під час новорічних святкувань у містах є випадки, коли і такі пристрої використовують задля розваг.

У країнах ЄС існує практика, коли рішення про заборону застосування піротехніки ухвалюють на державному рівні. Так, у Німеччині цьогоріч міністр внутрішніх справ Горст Зеєгофер заборонив продаж новорічних ракет і петард із 29 до 31 грудня по всій країні. Перш ніж запровадити таке обмеження уряд судився із виробниками та продавцями піротехнічних виробів. У останні дні грудня 2020 року адміністративний суд Берліна остаточно підтвердив загальнодержавну заборону на продаж новорічних феєрверків.

Хлопавки та бенгальські вогні також містять небезпеку

Легальні та на перший погляд безпечні хлопавки та бенгальські вогні, які у період свят продають навіть у супермаркетах за неправильного застосування можуть стати причиною травмування. Хлопавки не можна запускати в обличчя людей, біля предметів займання, як запалені газові плити, свічі чи каміни. Бо паперові конфетті можуть загорітися. Водночас, бенгальські вогні призначені, щоб їх запалювали на відкритому повітрі. У приміщенні значна кількість таких вогників насичує повітря отруйними речовинами, шкідливими для людей.  Бенгальські вогні містять суміш барію, алюмінію, магнію, крохмалю, декстрину та сталі. Під час горіння іскри від горіння також можуть викликати опіки рук чи очей, якщо їх тримати біля обличчя. Відтак, і ці святкові атрибути не дозволено запалювати дітям без супроводу дорослих.

Цікаво пригадати, як підліток врятував друга з пожежі та отримав титул героя-рятувальника року.