Догори
Дати відгук

Що не так із цим навчальним роком?

Кілька запитань, на які школа не має відповіді

7 хв на прочитання02 Вересня 2020, 20:58
Фото з соцмереж Фото з соцмереж
Поділитись:

Ми звикли, що 1 вересня діти йдуть до школи, і починається новий навчальний рік. Але цього року те, що довго було рутиною, стало недоступною розкішшю. Хоч би які у батьків були претензії до школи, а проте дистанційне навчання дуже швидко викликало у батьків одну-єдину мрію: щоб це все якнайшвидше закінчилось і діти змогли повернутися до шкільних стін.

І ось 1 вересня діти пішли до школи, хоча до останнього ця перспектива була під питанням. Проте перший же день показав: процес навчання в нових умовах непродуманий, хоча влада старалася.

Поговорімо про кілька підводних каменів, котрі проявилися в перший же день навчання, хоча їх легко можна було передбачити заздалегідь.

Антисептики

Спочатку адміністрація деяких шкіл погарячкувала – спробувала делегувати батькам турботу про наявність антисептиків у школі.

Проте чи то до адміністрації дійшло, що, якщо дітям видати рідину з умістом спирту, то перше, що вони зроблять, – це підпалять її, чи то обурені батьки знали, хто саме має забезпечити школи антисептиками – так чи інакше, коли 1 вересня діти прийшли до шкіл, антисептики їх там уже чекали.

Лікар-епідеміолог, інфекціоніст Олексій Галімський у своєму Фейсбук-життєписі розкритикував ідею застосування антисептиків у школах, відзначаючи, що антисептики для рук поділяються на дві категорії: для професійних або побутових цілей. І антисептики, котрі випускаються для побутових цілей, не можуть застосовуватися централізовано в державних закладах.

«Антисептики, зареєстровані для професійного застосування в лікувальних установах, повинні застосовуватися суворо за інструкцією, затвердженою МОЗ України, – написав Олексій Галімський. – І ніде в цих інструкціях ви не знайдете слів про те, що ці антисептики дозволені для самостійного застосування дітьми, зокрема для застосування дітьми до 7 років (дитсадківського  віку)».

Крім того, нагадує лікар, контакт медпрацівників з антисептиками є чинником професійної шкідливості. А лікарям та дітям, значить, це не шкідливо…

Утім, практика відразу показала, що вимога обробляти руки антисептиком щоразу при вході до класу всіляко саботуватиметься: той, хто ними регулярно користувався, може розповісти, після якого разу шкіра на руках починає вкриватися незрозумілими плямами й облазити.

Довідки про проходження медогляду

За літо МОН і МОЗ стільки разів міняли свою позицію з питання обов’язковості проходження учнями медоглядів, що батьки давно втратили надію добитися визначеності в цьому питанні.

Уранці 29 серпня Кабмін видав на-гора рекомендацію для учнів проходити обов’язковий медичний профілактичний огляд незалежно від дати початку навчального року.

Мовляв, «для попередження гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Cov-2, МОЗ рекомендує проходити обов’язковий медичний профілактичний огляд ближче до дати дня народження учня», як це сформулював Віктор Ляшко.

Ми звернулися за роз’ясненням до МОН і отримали відповідь на свій запит.

«Медичні огляди для дітей, які цього року йдуть до першого класу, є обов’язковими, зокрема і "Карта профілактичних щеплень". Для учнів 2-11 класів у зв’язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) довідку про медогляд можна надати в заклад освіти протягом навчального року», – відповіла нам т.в.о. начальника управління з питань інформаційної політики та комунікацій МОН Ольга Кононенко.

Єдине, чого ми не змогли добитися від МОН, – це відповідь на запитання, як допускатимуть учнів до уроків фізкультури без проби Руф’є. Здається, це питання просто спустять на гальмах – тим більше що поки що незрозуміло, як відбуватиметься фізкультура, якщо роздягалки зачинені.

Соціальна дистанція

Той, хто знає, що таке живі діти, розуміє, що вони взагалі не про дотримання соціальної дистанції. У цьому діти виду гомо сапієнс сапієнс нічим не відрізняються від інших приматів: тактильний контакт їм просто необхідний.

Однак Олена Бухно, начальник Управління дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти Департаменту освіти та науки м. Києва, вважає, що діти мають керуватися загальноприйнятими правилами – «тими самими, що й решта населення земної кулі». Чиновниця нагадує про існування документів, які рекомендують дотримання соціальної дистанції – при харчуванні дистанція між столами 1,5 м і між дітьми 1 м, 4 дитини за столом, носіння масок під час перерви дітям із 5 до 11 класу тощо.

«Дитина має свій особистий простір, і якщо він порушений, то є загроза захворювання дитини. Тому питання соціальної дистанції є актуальним, і якщо дитина вдома, то за цією соціальною дистанцією слідкують батьки чи особи, які їх заміняють, а якщо дитина у школі або в садочку, за цим слідкують педагоги», – сказала нам Олена Бухно.

Проте чи можуть діти дотримуватися соціальної дистанції? Деякі діти можуть, розповідає кандидат психологічних наук Марія Бурдукало. Проте застерігає, що це залежить від кількох чинників.

  1. Чи розуміють діти, що таке соціальна дистанція і які є способи її дотримання.
  2. Чи розуміють діти, для чого це потрібно, і чи відчувають, що це важливо і цінно, чи замотивовані вони дотримуватись соцдистанції. «Тут ще важливо, яку поведінку демонструють самі дорослі і як реагують на дотримання та недотримання дистанції: чи заохочують, хвалять, чи лають, кричать, чи пояснюють у мільйонний раз, чи питають думку дитини, як вона відчуває, що для неї важливе, і як і з подругою погратись, і дистанцію зберегти», – говорить Марія Бурдукало.
  3. Чи створені умови для того, щоб діти могли дотримуватись соцдистанції: чи достатньо місця навколо так, щоб на перерві, наприклад, всі діти могли розійтися окремо, чи створені індивідуальні «куточки», окремі парти.

Отже, теоретично діти (особливо підлітки) за умови спеціальної підготовки можуть дотримуватися соціальної дистанції. Але треба враховувати, що загалом у дітей слабко сформована мотивація, воля, і їм часто важко дотримуватись  незручного для них правила довгий час, нагадує Марія Бурдукало.

«У них сильна ще дія драйвів, емоційних поривів до діяльності. А тут майже завжди необмежений кінцевий час, на коли треба відкладати задоволення. Тому дітям це буде важко. Вони можуть з радості на емоціях порушувати правило (на драйві) а потім згадувати та вже свідомо розходитись, бо згадали мотивацію. Але ж уже обійнялись», – говорить психолог.

Окрім того, Марія Бурдукало наголошує, що поведінка дитини залежить і від її оточення.

«Чи оточення, друзі кажуть: "тримай дистанцію", бо неможливо обійматися з людиною, яка відстрибує від тебе з криками "корона!!!", а можливо, що інші діти будуть булити й обзивати слабаком й відступником, якщо дитина дотримується дистанції. А ця позиція залежить від позиції батьків – чи батьки дотримуються дистанції і правил від вірусу, чи вони кажуть, що це політичні ігрища, щоб задушити економіку, а в масках ходять тільки ідіоти», – говорить Марічка Бурдукало.

Психолог підкреслює, що це питання найбільше залежить від батьківської моделі поведінки. Бо якщо позиція школи та батьківська зіткнуться, то дитина, як правило,  вибере батьківську позицію. Особливо це стосується дітей молодшого шкільного віку, хоча й підлітки так чинитимуть, хоча й намагатимуться прямо цього не показувати.

Що ж, постанова МОЗ, яка регламентує протиепідемічні заходи у закладах освіти, зробить так, що цей навчальний рік запам’ятається всім учасникам навчального процесу на все життя. І можливо, це буде далеко не найгірший варіант – адже якщо всі ці безпрецедентні заходи стануть новою нормою, 2020/2021 навчальний рік виявиться таким же, як усі наступні…

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Більше з GreenPost