Виробництво пластику зростає всупереч екологічним зусиллям. Чому так складно його зупинити?

Близько 99 % пластику виробляється з викопного палива, що робить нафтогазову промисловість ключовим гравцем у цьому процесі. У 2019 році виробництво пластику спричинило понад 5 % світових викидів парникових газів. Експерти прогнозують, що до 2050 року виробництво нового пластику може зрости вдвічі або втричі, що призведе до відповідного зростання викидів і зведе нанівець зусилля щодо боротьби зі зміною клімату, — Deutsche Welle.

«Виробництво пластику зростає дуже швидко, навіть якщо подивитися на заплановані інвестиції та потужності, що встановлюються», — каже Амброджо Мізероккі з Фонду Еллен Макартур, який займається просуванням циркулярної економіки.

Глобальна картина: ЄС зменшує, решта світу нарощує

Хоча понад 140 країн запровадили заборони або обмеження на певні види пластику, це не зупиняє загальну тенденцію до зростання. За словами Жоана Марка Симона, засновника Zero Waste Europe, єдине місце, де виробництво трохи зменшується, — це Європейський Союз. «Решта світу нарощує обсяги», — зазначає він.

Найбільші виробники, такі як США, Китай, Саудівська Аравія та Бразилія, активно збільшують свої потужності. Китай залишається світовим лідером, виробляючи близько третини всього пластику.

Чому так складно регулювати виробництво?

Протягом багатьох років боротьба з пластиком фокусувалася на утилізації та переробці, але лише 9 % пластикових відходів отримують «друге життя». Більшість потрапляє на звалища, спалюється або розкладається в навколишньому середовищі на мікропластик, який вже знайдено навіть у людському мозку, плаценті та крові.

Головною перешкодою для зниження виробництва є відсутність глобального консенсусу. На міжнародних переговорах ООН, які проходили в Південній Кореї, а тепер відновлюються в Женеві, пропозиції щодо обмеження виробництва були заблоковані невеликою групою країн, серед яких Росія, Саудівська Аравія та Китай.

Юрист Центру міжнародного екологічного права Джулія Карліні пояснює, що ключову роль у блокуванні рішень відіграють лобісти. Аналіз показав, що на переговорах у Кореї делегація лобістів викопного палива та хімічної промисловості була більшою, ніж делегація всього Європейського Союзу.

Інші варіанти

Експерти стверджують, що зниження виробництва можливе не лише через глобальні угоди, а й через вплив на попит. Заборона на імпорт пластикової продукції в країнах, що найбільше страждають від забруднення (особливо в Африці та Азії), може суттєво обмежити виробництво.

Крім того, бізнес також починає діяти. Так, ініціатива понад 1000 організацій, спрямована на зменшення використання пластику, з 2018 року дозволила запобігти виробництву 9,6 мільйона тонн нового пластику. Це доводить, що зміни можливі навіть без загальної угоди.

«Зменшення виробництва має поєднуватися зі змінами в бізнес-моделях і дизайні продуктів, аби просто не замінити пластик іншими матеріалами», — підкреслює Мізероккі. Головне, що ми повинні зробити, — це змінити спосіб використання продуктів.

Більше новин читайте на GreenPost.