Серце в ритмі музики — як улюблений темп пісень впливає на наше тіло під час тренувань

Музика давно стала невіддільною частиною занять спортом — вона надихає, підштовхує до руху, задає темп. Але наскільки важливо, щоб ця музика відповідала нашому фізичному стану? Чи змінюється наше сприйняття музичного ритму як до частоти серцевих скорочень під час фізичних навантажень? Ці питання стали предметом дослідження американських науковців. Вони з’ясували, що переваги щодо темпу музики можуть змінюватися залежно від рівня інтенсивності тренування. Про це пишуть на сайті ResearchGate.

Чим інтенсивніше тренування — тим швидший ритм

Група дослідників провела експеримент, залучивши до участі добровольців, яким пропонували обирати музичні треки з різним темпом під час занять на біговій доріжці. Темп пісень варіювався від 90 до 180 ударів за хвилину (BPM). Паралельно фіксувалися частота серцевих скорочень та суб'єктивні вподобання учасників.

У результаті виявилося, що під час низькоінтенсивного навантаження (легка ходьба або розминка) учасники віддавали перевагу музиці зі спокійнішим темпом — приблизно 120 BPM. Проте зі зростанням інтенсивності фізичної активності і, відповідно, частоти серцевих скорочень, респонденти обирали треки з вищим темпом — до 150–160 BPM і навіть вище.

Доктор Девід Готтіардо, один з авторів дослідження, зазначив: «Це підтверджує гіпотезу, що фізіологічні зміни, викликані навантаженням, впливають на музичні вподобання. Наше тіло ніби шукає синхронізації з ритмом».

Синхронія руху і ритму: глибша, ніж ми думаємо

Феномен, коли тіло прагне підлаштуватися під зовнішній ритм, має глибокі біологічні корені. Дослідження вказує, що серце, м’язи і навіть дихання намагаються «вписатися» у заданий музичний темп, особливо коли цей темп перегукується з частотою серцевих скорочень. Це явище отримало назву «аудіомоторна синхронізація» — здатність нашого тіла рухатися у відповідності з аудіостимулом.

Цікаво, що у деяких випадках респонденти, не усвідомлюючи цього, інтуїтивно вибирали треки, темп яких майже точно відповідав їхній частоті пульсу. Це може означати, що наші музичні смаки під час навантажень значною мірою неусвідомлено керуються біологічними імпульсами.

Практичне значення для спорту та відновлення

Висновки цього дослідження можуть мати значення не лише для повсякденних тренувань, а й для професійного спорту та фізичної реабілітації. Правильно підібрана музика не лише покращує настрій і мотивацію, а й може допомогти досягти кращих результатів, зменшити втому та прискорити відновлення.

У випадку кардіотренувань або групових занять, інструктори можуть використовувати темпову музику як інструмент для утримання потрібного ритму. А фізіотерапевти — підбирати індивідуальні треки для реабілітації пацієнтів після травм чи операцій. Музика, синхронізована з фізіологією, здатна стати ресурсом для глибшого контакту з власним тілом.

Від музики — до усвідомленості

Це дослідження вкотре нагадує, що тіло й розум — нерозривні. У процесі руху ми не лише спалюємо калорії, а й відчуваємо ритм, емоції, резонанс із простором. Музика може бути ключем до цього глибшого досвіду — якщо ми навчимося слухати не лише її, а й себе. У контексті сучасної війни, стресів і тривожності для українців це набуває особливого значення: знайти гармонію всередині себе — означає зберегти внутрішній фронт.

Більше новин читайте на GreenPost.