Рідкісноземельна плутанина: чому Трамп вимагає від України те, чого вона не має, і що вона має насправді

З початку лютого 2025 року президент США Дональд Трамп наполегливо вимагає від України «гарантованого доступу» до деяких корисних копалин в обмін на американську допомогу. Ресурси, які американський політик хоче отримати від Києва, він називає рідкоземельними елементами. Але це, ймовірно, помилка, яка вже призвела до помітної плутанини. Що таке рідкісноземельні метали, чому США навряд чи отримають їх у величезних кількостях від України і що цікавого для Вашингтона справді є в нашій країні? Розбирається «Дзеркало».

Що таке рідкісноземельні елементи?

У науці та промисловості рідкісноземельними називають 17 хімічних елементів. Це скандій — метал з атомним номером 21 та ітрій (39). А також 15 лантаноїдів — металів зі схожими властивостями, які в періодичній таблиці йдуть підряд під номерами від 57 до 71: лантан, церій, празеодим, неодим, прометій, самарій, європій, гадоліній, тербій, диспрозій, гольмій, ербій, ербій.

Назва «рідкісноземельні» (від латинського terrae rarae — «рідкісні землі») з'явилося ще у XVIII ст. Ці метали були виявлені як компоненти складних оксидів, які тоді науковці називали «землями». Відкриваючи один за одним мінерали з лантаноїдами, науковці спочатку вважали їх дуже рідкісними — звідки й узялося визначення «рідкісноземельні». Але згодом виявилося, що ця назва є помилковою: 16 із 17 цих елементів розміщені у верхній половині списку найпоширеніших на планеті хімічних елементів. Придатні для розробки родовища знайдено у багатьох країнах світу.

Чому рідкісноземельні елементи такі цінні й чим вони важливі для сучасної економіки?

Більшість людей навряд чи замислюються про те, яку роль грають рідкісноземельні елементи в їхньому повсякденному житті — та й у житті нашої цивілізації загалом. Вони входять до складу навіть такого простого і звичного предмета, як кремінь у запальничці (він робиться не із кремнію, а зі сплаву заліза, магнію та міді з церієм, лантаном та іншими рідкісноземельними елементами).

Глибоке проникнення цих речовин у наше життя зручно проілюструвати на прикладі автомобіля. Навіть якщо вашу машину рухає двигун внутрішнього згоряння, в ній можуть бути десятки електропристроїв, які керують склом, дзеркалами, «двірниками» й іншою «начинкою». Вони, своєю чергою, використовують постійні магніти зі сплаву заліза, бору та рідкісноземельного неодиму. В електричних датчиках контролю вмісту кисню в паливі використовується ітрій, каталітичному нейтралізаторі вихлопних газів — церій, а в мультимедійних дисплеях — ітрій, європій і тербій. Цілком імовірно, що навіть бензин і дизельне паливо в баку вашого авто очищалися за допомогою каталізаторів із лантаном, церієм або іншими рідкісноземельними елементами в складі.

Якщо ж ваш автомобіль електричний або гібридний, рідкісноземельних елементів у ньому ще більше. У рух його приводить потужний електромотор з потужнішими постійними магнітами, які можуть містити до 25% неодиму. А металогідридні акумулятори для електромобілів роблять із використанням лантану.

Такі метали дуже важливі для технологій чистої енергії, що швидко розвиваються. ООН прогнозує, що через широке поширення вітряних турбін, сонячних батарей, електромобілів, акумуляторів до 2030 року попит на рідкісноземельні елементи та деякі інші копалини зросте майже втричі.

Втім, переоцінювати значення видобутку рідкісноземельних металів для світової економіки теж не варто. Її загальний обсяг у фінансовому вираженні оцінюється в 15 млрд доларів на рік. Вражаюча сума — але приблизно дорівнює вартості нафти, видобутої у світі всього за два дні.

Чи є свої рідкісноземельні елементи в США?

Так, і чимало. За даними Геологічної служби США, 2024 року ця країна посідала друге місце у світі з видобутку рідкісноземельних елементів. У решті країн світу, разом узятих, торік видобули трохи більше 1000 т таких природних ресурсів.

За тими ж американськими даними, виявлені світові запаси рідкісноземельних елементів становлять понад 90 млн т. Майже половина з них у Китаї. Але покладів, які є у самих Штатів і їх традиційних союзників Австралії, Канади та Данії (з Гренландією), Вашингтону цілком вистачить, щоб не почуватися обділеним. Проте Китай помітно випереджає США. І можна зрозуміти бажання американського лідера Дональда Трампа виправити цей дисбаланс.

До чого тут Україна?

Це цілком доречне питання. України немає ні у списку найбільших виробників рідкісноземельних елементів, ні у списку країн із їхніми найбільшими запасами. Бажання встановити контроль над цими затребуваними ресурсами можна було б пояснити, наприклад, озвученими Трампом намірами приєднати Гренландію. Але не наполегливий інтерес до угоди з Києвом.

Річ у тім, що в Україні великих запасів рідкісноземельних елементів просто нема. Тут є лише невеликі поклади скандію — лише одного з 17 елементів, які відносять до рідкісноземельних.

Але тоді навіщо американський президент так переконливо вимагає в України те, чого вона просто не має?

Що насправді Трамп назвав рідкоземельними елементами?

Або президент США знає щось, про що не знають у Геологічній службі США та в іншому світі, або він просто помилився і змішав рідкісноземельні елементи з іншою категорією речовин — а саме з критично важливими мінералами. Перше припущення має вигляд конспірології, тому зупинімося на другому. Тим більше, що критично важливі мінерали згадувалися в українському «Плані перемоги» — Київ висловлював готовність постачати їх своїм стратегічним партнерам. Серед них були уран, титан, літій і графіт.

Як писала восени 2024 року Financial Times, пункт про природні ресурси було включено українцями до «Плану перемоги» спеціально з розрахунком на потенційного президента Дональда Трампа. У його розробці взяв участь сенатор-республіканець Ліндсі Грем.

Зазначимо, що сам Грем, бувши дружнім американському президенту політиком, виступає проти стратегії «умиротворення агресора» щодо Росії та вважає, що Трамп не повинен повторювати помилок, здійснених напередодні Другої світової війни.

«Критично важливими мінералами» у вузькому розумінні називають групу корисних копалин, які є ключовими компонентами для технологій поновлюваної енергії — тих самих вітряних турбін, сонячних батарей, електромобілів, акумуляторів. У ширшому значенні до них відносять копалини, які уряди, збройні сили та промисловість якихось країн вважають життєво необхідними у розвиток сучасних технологій, економіки та військових потреб.

У такому розумінні критично важливі мінерали включають рідкісноземельні елементи та низку інших: зазвичай мають на увазі літій, нікель, кобальт, іноді також титан, галій і графіт.

Некоректне формулювання Трампа «завірусилось» у світових ЗМІ, і рідкісноземельні елементи, яких зовсім небагато в Україні, надовго "прописались" у заголовках новин про перебіг переговорів Вашингтона та Києва. Ба більше, ця помилка, схоже, вплинула на дії політиків в інших країнах. Так, у понеділок, 24 лютого, посійський диктатор Володимир Путін провів нараду з питання розвитку галузі рідкісноземельних металів. І заявив про готовність співпрацювати зі США (ще недавно головним ворогом Росії, судячи з наративів пропаганди) щодо їх видобутку на окупованих українських територіях. Навряд чи ця нарада була випадковим збігом.

Що з критично важливих мінералів має Україна?

Розуміння того, що Трамп обмовився і мав на увазі не рідкісноземельні елементи, а ширшу категорію критично важливих мінералів, дозволяє знайти раціональне зерно в його планах. За запасами урану (2% від загальносвітових) Україна посідає перше місце в Європі та 12-те у світі. За даними World Nuclear Association, у розвіданих родовищах нашої країни урану майже вдвічі більше, ніж у США: 107 200 т проти 59 400 т.

Певну цінність для США можуть також становити запаси титану в Україні. Вони оцінюються Геологічною службою США приблизно в 1% від світового об’єму. Це більше, ніж у Штатах (0,3%), але значно менше, ніж у таких американських союзників, як Австралія (35%), Канада (10%) і Норвегія (7%).

Ще один критично важливий для американської та світової економіки мінерал — літій, який широко використовується в акумуляторах для електромобілів, ноутбуків і смартфонів. За деякими оцінками, його українські запаси оцінюються у 500 тис. т, що робить їх найбільшими у Європі.

Втім, цієї цифри немає у даних Геологічної служби США, актуалізованих у січні 2025 року. Це відомство навіть не включає Україну до списку з 23 країн із найбільшими запасами літію, хоча замикає його Казахстан із 45 тис. т. Навіть якщо припустити, що американські чиновники тут помилилися й не врахували 0,5 млн т цього металу в українських надрах, якоїсь особливої ​​привабливості для американців у цьому немає.

По-перше, два з чотирьох родовищ літію в Україні зараз захоплено Росією. По-друге, у самих США запаси літію оцінюються в 19 млн т (третє місце у світі після Аргентини та Болівії, дружніх до Штатів). По-третє, у 2023 році ціни на літій упали вдвічі та продовжують знижуватися разом із попитом. До того ж з 2024 року стали випускатися електромобілі на доступніших натрій-іонних акумуляторах, що, швидше за все, зробить літій ще менш затребуваним.

Україна має вражаючі запаси графіту, який також використовується у виробництві акумуляторів для електромобілів. За українськими оцінками, тільки на двох із шести родовищ, що є в нашій країні, запаси сягають 260 млн т. І це при тому, що доведені запаси графіту у світі Геологічна служба США оцінює у 290 млн т, а приблизні запаси взагалі — у 800 млн т.

Самі США графіту не видобувають. 2024 року вони купили 52 тис. т цього мінералу, віддавши за це 115 млн доларів. Канада, розташована поруч, видобула торік усього 20 тис. т графіту та щось, імовірно, спожила сама. Ще 900 т видобули у Мексиці. Так що по сусідству Штати могли купити лише малу частку, а решту довелося везти через моря й океани (у Китаї, до речі, видобуток графіту за той же рік сягнув 1,27 млн ​​т). Поряд із ураном поки що саме графіт виглядає найпривабливішою для США позицією у списку критично важливих мінералів у надрах України.

Більше новин читайте на GreenPost.