Рекомендація «менше їж і більше рухайся» не завжди працює: ендокринолог розповідає, як схуднути за допомогою вітаміну D

5 хв на прочитання07 Липня 2023, 00:41

Основна причина ожиріння практично завжди одна: порушення балансу між надходженням енергії та її витратами.

Чому рекомендація «менш їж і більше рухайся» не завжди працює при зниженні маси тіла? Чи пов'язаний дефіцит вітаміну D з ожирінням? Чи може допомогти «сонячний» гормон у процесі схуднення? Про це порталу «Здорові люди» розповіла лікар-ендокринолог Алла Шепелькевич.

Що таке ожиріння

Згідно з визначенням, ожиріння є хронічним захворюванням, для якого характерне надмірне накопичення жирової тканини в організмі, що становить загрозу здоров'ю. Ожиріння — основний чинник ризику значного числа хронічних захворювань (серцево-судинних, онкологічних, цукрового діабету й інших.).

З медичного погляду ожиріння є серйозним хронічним захворюванням, схильним до частого рецидивування без адекватного лікування. Понад те, ожиріння — це прямий ризик смертності внаслідок інших захворювань. Щорічна смертність, пов'язана з високим індексом маси тіла, оцінюється в 4 млн осіб, 40 % з них — люди з ожирінням. Ще раз підкреслю, що це хронічне захворювання, а не лише надлишок жирової тканини в організмі. Така думка, яку часто можна почути від пацієнтів, є абсолютно помилковою.

Які фактори ризику ожиріння можна виділити? Їх поділяють на три групи:

Останнім часом особлива увага приділяється саме третій групі факторів ризику. На частку припадає 80 % всіх випадків ожиріння.

Чому розвивається ожиріння?

Чинники ризику в кожної людини можуть бути різні, а превалювати ті чи інші. Проте основна причина ожиріння практично завжди одна: порушення балансу між надходженням енергії та її витратами.

На основний обмін, який полягає у відповідності до витрат енергії на підтримку основних функцій організму, припадає 25-30 %. На термічний ефект їжі припадає 5-10 % загальної витрати енергії та пов'язане з додатковою витратою на перетравлення. Найбільшу витрату енергії забезпечує фізична активність — 50-60 %.

Класифікація ожиріння

Якщо раніше головним критерієм постановки ожиріння був індекс маси тіла й ішлося про ступінь, то сьогодні враховуються й ті ризики, які несе у себе це хронічне захворювання. І тому використовується визначення трьох стадій.

Стадія 1: відсутність ускладнень хронічного захворювання, пов'язаного з ожирінням, а також з підвищеним ризиком і/або наявністю стигматизації через зайву вагу, психологічні стани та соціальні фактори, які не мають негайних несприятливих наслідків для здоров'я, але можуть вимагати індивідуального догляду.

Стадія 2: одне чи кілька легких або середнього ступеня тяжкості ускладнень хронічного захворювання, пов'язаного з ожирінням, а також із підвищеним ризиком інших ускладнень і/або наявністю стигматизації, соціальних факторів, що негативно впливають на якість життя чи лікування захворювання.

Стадія 3: мінімум одне тяжке ускладнення хронічного захворювання (наприклад, ішемічна хвороба серця чи ускладнений цукровий діабет), пов'язаного з ожирінням, а також підвищеним ризиком інших наслідків і/або наявністю стигматизації, соціальних факторів із вираженим несприятливим впливом на якість життя, що заважають зниженню ваги чи роблять зусилля щодо його зниження шкідливими.

Тобто оцінюються не лише причини розвитку ожиріння, а й психологічні фактори ризику, які наводять чи супроводжують захворювання. Відповідно з урахуванням усіх цих нюансів і вибудовуватиметься терапія. Дуже часто, якщо не вирішені психологічні проблеми, ні дієтою, ні фізичною активністю не вдається досягти зниження маси тіла.

До чого тут вітамін D

Дефіцит вітаміну D є фактором ризику втрати кісткової міцності, численних метаболічних порушень, що призводять до серцевих і онкологічних захворювань, цукрового діабету, когнітивних проблем та інфекцій. Причому проблема ускладнюється за наявності ожиріння. Можливо також, що нестача вітаміну D сприяє накопиченню жиру в організмі, перетворюючи коло «ожиріння — дефіцит» на порочне.

Фахівці також припустили, що надлишок жирової тканини потребує великої кількості додаткового вітаміну D, що зменшує доступність інших процесів в організмі.

Доведено, що збільшення індексу маси тіла на 1 кг/м2 асоційовано зі зниженням вітаміну D більш ніж на 1 %. І якщо раніше дотримувались думки, що «сонячний» вітамін просто накопичується в жировій тканині, то на сьогоднішній день відомо, що це не так. Понад те, сама жирова тканина дуже потужно впливає метаболізм вітаміну D, отже, існує ризик його зниження.

При накопиченні жирової тканини вона трансформується та перестає бути здоровою. У ній відбуваються процеси запалення та вироблення біологічно активних речовин, які впливають на різні органи та системи організму. Що більше жирової тканини, то гірше засвоюється вітамін D. Ба більше, він перестає бути корисним і дуже виражений біологічний негативний вплив (запускаються прозапальні процеси за його участю, змінюється ліпідний обмін тощо).

Одним із основних факторів ризику дефіциту вітаміну D є індекс маси тіла вище 30. Враховується також вік (старше 60 років), наявність хронічних захворювань (наприклад, остеопорозу), прийом кортикостероїдів і протисудомних лікарських засобів. Якщо є ці фактори ризику, то профілактична доза вітаміну D повинна становити щонайменше 4000 МО. Причому при ожирінні вона може бути збільшена в 2-3 рази.

Будь-яке хронічне захворювання, зокрема й ожиріння, — це багатофакторний і тривалий процес. А ліквідація дефіциту вітаміну D має додатковий позитивний ефект, що є доведеним фактом.

Нагадаємо, при нестачі вітаміну D підвищується ризик ожиріння — дослідження.

Актуально

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Поділитись: