Лікар-нейрохірург Ігор Курілець нагадує, як під час навчання в школі при проходженні так званих «профілактичних оглядів» «щонайменше кожному третьому, а то і другому було сказано, що нього/неї сколіоз».
«Лікарю чи медсестрі, що проводили ці огляди достатньо було секунду глянути на спину дитини і діагноз сколіоз одразу озвучувався. Без скерування до спеціалістів всім просто повідомлялося, що потрібно рівно сидіти, не носити ранець на одному плечі і відвідувати басейн. В абсолютної більшості людей контакт зі словом сколіоз на цьому закінчувався. І у всіх виникла думка, що сколіоз це щось таке, що є у всіх. Що це не серйозно і на нього не слід звертати увагу. Проте, мабуть, не знайдеться людини, що хоча б раз в житті не бачила хворого на сколіоз з жахливо перекрученою спиною та горбом. І в цих бідолашних пацієнтів також діагноз сколіоз», — говорить Ігор Курілець.
Нейрохірург пояснює, що існують два незалежних терміни: «сколіоз» та «сколіотична постава».
Сколіотична постава (осанка) – це просто звичка тримати спину криво, «що формується через всім нам добре відомі факти: неправильне тривале сидіння за партою, малорухомий спосіб життя, носіння сумки на одне плече тощо». Проте якщо попросити дитину з сколіотичною поставою стати рівно, то вона зможе зробити це. І на рентгенівському знімку хребет такої дитини буде рівним.
Сколіотичною поставою називають функціональне викривлення, яке не супроводжується структурними змінами хребта, характерними для сколіозу. При сколіотичній поставі асиметрія візуально помітна лише, коли людина знаходиться у розслабленому стані, але при цілеспрямованому випрямленні спини зникає.
«Оскільки сколіотична постава не є захворюванням, то і лікування вона не потребує. Я, звісно, підтримую ідею того, що потрібно робити вправи та бути фізично активним, бо якщо ми постійно будемо сидіти криво, то з часом це призведе до болю в спині. Але важливо зрозуміти, що сколіотична постава НІКОЛИ не призведе до викривлення хребта — сколіозу», — говорить лікар.
Сколіоз — це захворювання, яке виникає через генетичні фактори.
«Суть сколіозу в тому, що на відміну від сколіотичної постави хребет викривлюється. І хоч би як пацієнт намагався вирівнятися, викривлення хребта буде залишатися. Ми бачимо це чітко при виконанні рентгенографії хребта», — пояснює Ігор Курілець.
Нейрохірург підкреслює, що сколіоз потребує ретельного спостереження, а інколи і лікування, причому звертатися слід лише до фахового лікаря.
Лікар-остеопат Агавні Манукян розповідає, що, враховуючи різні класифікації сколіозу, можна виділити всього два види:
При першому варіанті завдання лікаря, щоб кісткові деформації не здавлювали органи, у другому — привести м'язи в баланс і усунути сколіоз, говорить Агавні Манукян.
Вона розповідає про простий тест, яким можна скористатися для того, щоб визначити, є сколіоз чи ні. Це так званий тест Адамса.
Він виконується із прямими ногами.
Лікар стає обличчям до спини пацієнта, ретельно придивляється до його хребта, а потім просить його повільно нахилитися вперед, опустивши та розслабивши руки. Якщо викривлення хребта спостерігається в обох положеннях або в одному положенні викривлення стає більш вираженим, проблема полягає саме в міжхребцевих суглобах (або грудній клітині).
Щоб підтвердити результати діагностики, лікар просить пацієнта повільно нахилитися вбік і виконати обертання корпуса вліво та вправо. Якщо в цей час відновиться симетричне положення будь-яких трьох або більше сегментів хребта, то йдеться про функціональний сколіоз.
Раніше ми розповідали про три вечірні вправи для здоров’я спини.