Пологи без партнера як сексуальне насильство над жінкою

Ми вже писали про те, що партнерські пологи в Україні де-юре дозволені, але де-факто до кінця карантину в медичних закладах неможливі. Правозахисник Василь Жорник називає такі примусово непартнерські пологи медичною допомогою карального характеру.

«Людину, яка потребує невідкладної медичної допомоги, ставлять перед жорстоким ультиматумом: або ти відмовляєшся від своїх морально-етичних норм, від прав на сексуальну та юридичну безпеку, або держава відмовляє тобі в наданні цієї медичної допомоги», – сказав він під час розмови з GreenPost.

Ще у квітні Василь Жорник звернувся зі скаргою до Миколи Кулеби, уповноваженого Президента України з прав дитини. Активіст пропонував Миколі Кулебі публічно засудити від імені держави практику заборони партнерських пологів в закладах охорони здоров’я України, разом із прокуратурою надати оцінку злочинним наказам щодо заборони партнерських пологів та, користуючись прецедентом ефективної практики статті 35 Конституції України, розробити й запровадити відповідний профільний закон «Щодо забезпечення прав людини на представництво у пологових ЗОЗ України».

«Таким чином ми нарешті зможемо припинити державне насилля у пологах над жінкою та дитиною», – вважає Василь Жорник.

На користь своєї позиції правозахисник навів багато аргументів – юридичних, медичних, етичних тощо.

Насамперед заборона партнерських пологів – це додатковий стрес для породіллі, яка таким чином стає заручницею чужих людей під час пологів, тобто зменшення шансів на природне завершення та збільшення часу пологів. Також це позбавлення ефективної персональної психологічної допомоги та безпечного й безкоштовного немедикаментозного контактного знеболювання пологів, що передбачена «протоколом надання полого-допомоги» через заборону партнерської підтримки. Окрім того, партнер у пологах дбає про безпеку жінки й допомагає їй розслаблятися, а без нього зростає ризик травмувань в пацієнтки. Через створене таким чином штучне загальне перевантаження медичного персоналу зростає ймовірність, що просто не буде кому «банально підставити руки під промежину й прийняти дитину».

З погляду етики та психології шляхом заборони партнерських пологів відбувається втручання держави у статеве життя батьків дитини. Адже для багатьох пар пологи – це частина сексуального життя. Тому можна говорити про сексуальне насильство над жінкою.

«Сам факт необмеженої влади над оголеною людиною-заручником провокує медиків на скоєння різних форм сексуального насилля: від усних образ до контактного насилля, що може спричинити вбивство пацієнта, яке в умовах пологів легко списати на "нещасний випадок", – говорить Василь Жорник. – Крім того, оголена породілля – заручник спокушає медиків до "порно зйомок", наслідки від яких можуть виникнути через багато років та завдати шкоди родині».

Є й інші моменти. Наприклад, роділлю позбавляють можливості дотримуватися своїх морально-етичних норм, і не лише примушуючи оголюватися перед чужими людьми, а й нехтуючи правом жінки та дитини «достойно померти». Адже нульової смертності в пологах не буває, такий ризик завжди залишається, тому, якщо це все-таки станеться, смерть на руках у близької людини є більш гуманним кінцем. Стаття 35 у Конституції («кожен має право на свободу світогляду і віросповідання») дозволила не служити в армії тим, кому цього не дозволяють його переконання, – з’явилась альтернативна служба. Однак роділлі рівноцінної альтернативи не мають. Звичайно, з партнером можна народжувати вдома, однак Василь Жорник наголошує: спонукаючи жінок відмовлятися від послуг «спеціально навченого» медичного закладу, держава фактично позбавляє їх права на медичну допомогу.

«Ви банально можете померти через свою відмову роздягатися перед чужою людиною», – говорить він.

На думку Жорника, звучить як обіцянка зґвалтування.

Звісно, з погляду юриспруденції заборона партнерських пологів – це взагалі одночасне грубе порушення багатьох норм. По-перше, користуючись повною беззахисністю жінки, її можна примусити підписати все, що завгодно – від дозволу на будь-яке втручання у пологи (зручне для лікарів, дискомфортне для жінки) до відмови від власної дитини, бо, скажімо, у сурогатної матері були невдалі пологи, а клієнт чекає на заздалегідь оплачену послугу. Тоді породіллю ставлять в ситуацію, описану в знаменитій Соломоновій притчі, можна заради збереження життя дитини примусити жінку письмово засвідчити, що вона взагалі не народжувала, а зробила аборт.

Якщо ж роділля «качатиме права», то її можуть насильно прооперувати, або «виписати без надання пологової допомоги за порушення лікарняного режиму». Права дитини також до уваги не беруться – її просто позбавляють безпечного родинного піклування. Та й батьків таким чином дискримінують, а вони також мають право представляти інтереси дитини. Проте чи не найбільша небезпека цього порушення для юристів полягає у злочинному прецеденті, коли пологовий будинок виявляється територією, на якій не діє ні Конституція України, ні Цивільний кодекс України, де можна безкарно порушувати медичні протоколи надання допомоги при пологах.

Василь Жорник говорить і про інші аспекти проблеми. Наприклад, про те, що зростають медичні витрати на пологи, перебіг яких ускладнено відсутністю партнера. Про те, що така монополізація права на піклування за пацієнтами провокує корупцію у пологових будинках. І про те, що в середній і тривалій перспективі цей підхід може спричинити погіршення демографічної проблеми.

«Примусово не партнерські пологи – це висока вірогідність бажання багатьох благополучних жінок "більше  не народжувати", тому що навіть легкі пологи асоціюються з формою сексуального насилля», – вважає правозахисник.

Василь Жорник закликає молодих мам, у яких були примусово не-партнерські пологи:

«Якщо ви проти практики сексуального та юридичного насильства щодо вас, то масово пишіть заяви в поліцію на директорів пологових будинків, які організували цей тяжкий злочин. Статті 152-156 Кримінального кодексу вам у поміч! Чому ви є жертвами сексуального та юридичного насильства? Сексуального – оскільки вас примушували роздягатися і допускати до своїх статевих органів чужих людей без вашого представника. Юридичного – оскільки вас примушували підписувати різні документи без адвоката. Ваші права на представника й адвоката прописані чітко в статті 287 Цивільного кодексу України (пацієнт, що перебуває на стаціонарному лікуванні, має право на допуск до нього інших медичних працівників, членів сім'ї, опікуна, піклувальника, нотаріуса та адвоката, а також священнослужителя), яка дублює статтю 6-к Основ законодавства України про охорону здоров’я. Тобто фактично медичні працівники відмовляються дотримуватися законодавства України».

Правозахисник підкреслює: пологи не можна скасувати чи перенести, тому людина має бути захищеною сьогодні. Судячи з усього, жінкам самим доведеться подбати про свої права в пологовому будинку. Або дати своїм партнерам шанс проявити себе…