22.01.2020 Автор: Олег Листопад
Перед приїздом президента
Володимира Зеленського у Кривий Ріг працівників Державної екологічної інспекції
не пустили з перевіркою на ПАТ (публічне акціонерне товариство) «Арселор Мiттал
Кривий Рiг». Глава держави звинуватив
тоді державних екологів у бездіяльності і потаканні забруднювачам. Хоча
насправді значною мірою ці звинувачення - безпідставні.
Нарада за участі
гаранта Конституції видалася тривалою, але не нудною. Про все по черзі.
«Хто винний?
Невістка!»
Нарада у Кривому
Розі за участю президента відбувалася у липні 2019 року. За два тижні до цього,
20 червня 2019, хмара рудого диму буквально накрила місто. Громадськість
вимагала розібратися та «знайти винних». Але покарання ніхто не поніс: державні екологічні
інспектори приходили у той день на «Арселор», але їх не пустили на завод.
Отже, група перевірки,
у якій були як державні, так і громадські інспектори прибули на підприємство о
10:30. Перевіряльників зустріла охорона і відвела до юридичного відділу.
Інспектори вручили представникам «Арселору» направлення на проведення перевірки
і домоглися, щоб воно було зареєстровано в канцелярії.
До першої години
дня, тобто понад дві години поспіль, екологістів «промаринували» в юрвідділі
під невпинним наглядом охорони підприємства. Але перевіряльники чекали марно – вони
так і не змогли оглянути територію та виробничі потужності підприємства,
отримати необхідну інформацію та документи, узяти проби та провести заміри
викидів на місці.
До речі, перешкоджання
роботі інспекторів - це порушенням вимог ст. 202 Закону України «Про
охорону навколишнього природного середовища», статей 8, 11 Закону України «Про
основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Але представники «Арселору»
заявили, що закон не порушують. Навпаки, - порушниками назвали інспекторів.
Формальною зачіпкою для відмови в проведенні перевірки стала відсутність у
інспекторів «Уніфікованої форми акту» для проведення перевірок.
Екоінспектори,
проаналізувавши ситуацію, склали акт про відмову у проведені перевірки, та звернулись із відповідною заявою до місцевого
відділу поліції. Чи варто говорити, що й поліція нічим зарадити не змогла?
Дивна недолуга
традиція
Вищезгаданий
випадок – не єдиний, коли в «Арселорі» інспекторам ДЕІ «вказали на двері». Схожі,
якщо не ідентичні випадки, були 26 та 27 вересня 2017 року – спроби державних
інспекторів провести позапланові перевірки на підставі ухвали Дзержинського
районного суду м. Кривого Рогу. Попри те, що ухвала суду винесена в рамках
кримінального провадження, яке знаходиться в провадженні Криворізької місцевої
прокуратури, інспекторів на підприємство не допущено.
А 2 жовтня 2017
року державних інспекторів не допущено до проведення вже планової перевірки,
яка проводилась відповідно до Плану комплексних перевірок на 2017 рік,
затвердженого Міністерством економічного розвитку і торгівлі (Мінекономрозвитку
Далі - 26 грудня
2017 року державних інспекторів не допущено до проведення позапланової
перевірки, яка проводилась відповідно до листа голови громадської ради при
Державній екологічній інспекції у Дніпропетровській області. Знову – акт про
недопущення, звернення до поліції.
Потім, 23 березня
2018 року, державних інспекторів не допущено до проведення позапланової
перевірки, яка проводилась відповідно до звернень громадян. Акт, звернення до
поліції.
До речі, це не тільки
потужні та впливові «металурги-коксохіми» так чинять. За даними Державної
екологічної інспекції у січні-липні 2019 року екоінспекторів не допустили до
планових перевірок 401 раз, до позапланових – 173 рази. В основному,
посилаючись саме на те, що форма Уніфікованого акту – не чинна, не оформлена з
усіма бюрократичними процедурами. Додамо, що загалом у цей період ДЕІ збиралася
провести близько семи тисяч (!!!) перевірок. Тобто, через цю формальну причину
було зірвано десяту частину важливих заходів у сфері охорони довкілля.
Далі буде
краще?
«Нечинний» уніфікований акт був ефективним приводом вказувати екоінспекції на двері протягом понад двох років. Лише з кінця грудня 2019 Державна екологічна інспекція України нарешті отримала новий зразок Уніфікованого документа (Акту) для проведення планових та позапланових екологічних перевірок. Наприкінці грудня 2020 року новостворене Мінекоенерго видало і оприлюднило новий Наказ про уніфіковану форму акту. Саме такий акт тепер мають складати інспектори ДЕІ за підсумками перевірки (текст Наказу - тут). Мінюст зареєстрував наказ 27.12.2019 за № 1293/34264.
Історія з
Уніфікованим актом нагадує детектив і наводить на думку про свідомий саботаж. Нову
методику розробки Уніфікованого акту Уряд затвердив ще у травні 2018 року,
проте погодження форми оновленого акту тривало понад рік. Документ не знаходив
підтримки у Мінекономрозвитку та Державній регуляторній службі (ДРС).
Зокрема, у ДРС
екологічні перевірки вважали «тиском на бізнес». У Мінприроди, навпаки,
наполягали на необхідності проведення таких перевірок, оскільки через
їх відсутність відбувалося тотальне порушення екологічного законодавства з
боку підприємств.
За інформацією
прес-служби ДЕІ, до січня 2020 року Держекоінспекція та її територіальні та
міжрегіональні територіальні органи під час здійснення планових та позапланових
заходів державного нагляду (контролю) користувалися Уніфікованою формою акту,
затвердженою наказом Мінекології 09.08.2017 № 303. Форма була розроблена з
урахуванням вимог Методики розроблення уніфікованих форм актів, що складаються
за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду
(контролю), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28 серпня
2013 року № 752.
Однак, у вересні
2018 року зазначена Методика втратила чинність. Натомість, Урядом у травні 2018
року затверджено нову Методику. ДЕІ бере «під козирок» і у відповідності до
нових вимог розробляє нову форму уніфікованого акту та відповідний проект
наказу.
Проте, зазначений наказ пройшов тернистий шлях погодження із заінтересованими центральними органами виконавчої влади. З 2018 року почалось погодження, яке тривало місяцями в Мінекономрозвитку та Державній регуляторній службі. Здолавши супротив цих ЦОВВів та отримавши їх погодження, нам навіть вдалося на початку серпня 2019 року надіслати наказ до Міністерства юстиції для проведення його державної реєстрації. Але, на жаль, через місяць Мін’юст повертає зазначений наказ на доопрацювання в частині прийняття та підписання нормативно-правового акту з урахуванням змін у складі Кабінету Міністрів України, які відбулися 29 серпня 2019 року. Крім того, Мін’юстом було розширено перелік заінтересованих центральних органів виконавчої влади, з якими необхідно додатково погодити наказ.
У зв’язку з
зазначеним, з вересня 2019 року розпочато новий етап погодження наказу, який
тривав до листопада 2019 року (Міністерство розвитку громад та територій
України, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України,
Державне агентство водних ресурсів України, Державна служба геології та надр
України, ДРС).
І, нарешті, 26 листопада 2019 року, повторно подолавши цей складний шлях погодження, знову подано наказ до Мін’юсту для проведення його державної реєстрації, який через місяць врешті було зареєстровано (наказ Мінекоенерго від 26.11.2019 № 450, зареєстровано в Мін’юсті 27.12.2019 за № 1293/34264)» – повідомляє прес-служба Держекоінспекції.
Потрібен новий
якісний закон
Екологісти позитивно
сприйняли новину про усунення однієї з перешкод на шляху перевірок підприємств
екоінспекцією.
"Проблема із уніфікованим актом вирішена. Тож тепер у забруднювачів все менше законних підстав для недопуску екоінспкторів на перевірку",
– зазначає на своїй сторінці у Facebook співзасновниця організації Save Dnipro Ірина Черниш.
"Саме відсутність такої діючої Уніфікованої форми Акту була основною "підставою" для недопуску підприємствами-забруднювачами представників ДЕІ до перевірки та зводила нанівець діяльність Держекоінспекції. Звісно, деякі недобросовісні підприємства і надалі будуть шукати "підстави" для уникнення контролю за порушенням природоохоронних норм, але тепер робити це буде значно складніше",
- відреагував на подію голова Комітету з екологічної політики ВРУ Олег Бондаренко на своїй сторінці у Facebook.
Втім багато хто застерігає,
що цей документ також не стане панацеєю, оскільки у вітчизняному
законодавстві є інші норми, якими можуть скористатися
підприємства, щоб не допустити державних інспекторів
на свою територію. Наприклад, підприємство може безпричинно не
допустити перевірку, але за це буде покарано лише невеликим штрафом.
"Це дійсно дуже потужний крок вперед! Тепер не буде головної підстави не допустити перевірку. Тепер треба зі штрафом в розмірі 700 грн за недопуск щось робити. І, моя думка, що просто збільшення не допоможе. Бо не уявляю суму, яка б порівнювалась великому забруднювачу з витратами для покращення повітря . Можна по аналогії з податковими перевірками зробити. Вже ж забули , навіть, як це - не допустити до перевірки податкову - майже не відбувається такого",
– зазначає депутатка Криворізької міської ради Світлана Сова на своїй сторінці у Facebook.
А що ж ДЕІ?
Ситуацію
усвідомлюють і у самій Держінспекції.
"…На Краматорському феросплавному заводі - черговий недопуск. Підприємство має сплатити офіційний штраф за недопуск в розмірі 750 грн.
Звичайно, дзвонили директору, зрозуміло, що викликали поліцію. Але керівництво дає охороні вказівку не пускати, розуміючи, що є що приховувати.
Очевидно, що штраф за "недопуск" має бути таким, щоб підприємствам було дорого не допускати екологічних інспекторів на перевірки". У Держекоінспекції не виключають, що відповідальність має бути посилена , в тому числі, і статтею у Кримінальному кодексі України.
І звісно, наступним кроком підвищення ефективності роботи ДЕІ має стати ухвалення якісного профільного закону. Саме зараз у ВРУ розглядається кілька варіантів таких законопроектів. Проте доцільність кожного з них варто аналізувати окремо і зрештою, знайти той компроміс, який би влаштував всі сторони цього багаторічного протистояння держави та бізнесу.
