Організм, не схожий ні на що інше: прототаксити — вимерла гілка життя, що не має сучасних аналогів

Уявіть собі світ, де ще не було дерев, а суша тільки починала вкриватися першими формами життя. Саме в такому світі, приблизно 420–370 млн років тому, у пізньому силурійському та девонському періодах, панували прототаксити — загадкові організми, які довгий час ставили науковців у глухий кут. Ці гігантські структури, схожі на стовбури дерев, могли сягати до 8,8 м у висоту та до 1 м в діаметрі, що робило їх найбільшими наземними організмами свого часу. Прототаксити нагадують нам, наскільки дивовижним і непередбачуваним може бути життя на Землі. Але що ж таке насправді?

Прототаксити вперше були описані в середині XIX століття, коли канадський палеонтолог Джон Вільям Доусон знайшов їхні скам’янілості в 1859 році. Він вважав, що це рештки хвойних дерев, адже на зрізах цих організмів виднілися кільця, схожі на річні кільця сучасних дерев. Проте з часом стало зрозуміло, що в ту епоху дерев у звичному розумінні ще не існувало. Це спонукало науковців переглянути свою думку, і відтоді почалися палкі дискусії про природу цих створінь.

Сьогодні більшість дослідників схиляються до думки, що прототаксити були грибами — можливо, найбільшими представниками цього царства в історії Землі. Їхня структура складалася з переплетених трубочок діаметром близько 50 мікрометрів, що нагадує будову сучасних грибів. Ці трубчасті волокна утворювали міцний «стовбур», який, імовірно, ріс протягом багатьох років. Деякі дослідники припускають, що прототаксити могли бути сапротрофами, тобто живилися розкладанням органічних решток у вологих, багатих на поживні речовини середовищах ранньої суші.

Однак є й альтернативні гіпотези. Дехто вважає, що прототаксити могли бути лишайниками — симбіотичними організмами, які поєднували гриби та фотосинтезуючі водорості. Це пояснювало б їхній автотрофний спосіб життя, коли вони отримували енергію від сонця. Інші дослідники навіть припускають, що це могли бути якісь унікальні форми життя, які не мають прямих аналогів у сучасному світі.

Цікаво, що прототаксити не завжди були одноманітними «стовпами». У деяких скам’янілостях виявлені відгалуження, схожі на гілки, що додає ще більше таємничості до їхньої природи. Їхній розмір і домінування в екосистемах того часу вражають: уявіть собі доісторичний пейзаж, де ці велетенські «гриби» височіли над першими мохами та дрібними рослинами, створюючи химерний ліс без листя та крон.

Чому ж прототаксити зникли наприкінці девонського періоду? Можливо, їх витіснили перші справжні дерева, які почали з’являтися в той час, або ж зміни клімату зробили їхнє існування неможливим. Таємниця їхнього зникнення, як і їхньої природи, залишається нерозгаданою.

Більше новин читайте на GreenPost.