Низькі закупівельні ціни на мед «вбивають» дикі луки і степи

18.02.2020 Автор: Олег Листопад

Розбалансування "медового" сектору української економіки крім економічних збитків і потенційних втрат зовнішніх ринків має вкрай негативні екологічні наслідки. Низькі закупівельні ціни на мед створюються проблеми для роботи дрібних (до ста вуликів) пасік. Але саме такі пасіки грають значну екологічну роль.

"Збереження дрібних пасік - це насправді інтерес усього суспільства, а не лише екологів. Останні просто краще знають тему, екологічний аспект. Треба думати ширше, бачити глибше. Природних запилювачів – ос, джмелів, інших комах, – меншає. Бджоли запилюють безліч дикоростучих рослин і таким чином підтримують рослинне різноманіття, особливо лугове", – сказав GreenPost власник пасіки "Деснянські медозбори" Сергій Щербак.

Промислові пасіки ставлять біля масових сільськогосподарських культур – ріпака, соняшника. А дрібні – більш мобільні, вони "обслуговують" і прибережні зарості, і луки, і узлісся, і галявини, і яри й інші ділянки дикої рослинності.

"Саме дрібні пасіки дають найбільший екологічний позитив, збираючи так зване “різнотрав’я”. Зникнення таких пасік означатиме і зникнення багатьох ділянок природної трав’яної рослинності", – додає пан Щербак.

Відомо, що Україна входить до п’ятірки найбільших експортерів меду у світі. Проте експерти стверджують: близько 20-25% меду який перевіряється в Україні, є фальсифікатом, непридатним для експорту.

• Дешевше цукру: чому занижують ціну на мед та як не купити підробку
• У Кабміні пояснили, як будуть підтримувати АПК у 2020 році