Ні вища освіта, ні володіння технологіями, ні аналітичні здібності: науковці з'ясували, хто схильний до дезінформації

Німецьке науково-дослідне Товариство імені Макса Планка (Max-Planck-Gesellschaft) провело дослідження на предмет того, хто особливо схильний до дезінформації в інтернеті. З доступних наукових методологій науковці обрали для дослідження метааналіз, тобто для перевірки власних гіпотез були об'єднані результати кількох досліджень методами статистики. Загалом було проаналізовано дані 31 експерименту, які проводились у США з 2006 по 2023 роки. У результаті кількість учасників, відомості про які були доступні для наукового аналізу, становило 11,5 тис. осіб. Що ж з'ясували дослідники? Мабуть, найнесподіванішим висновком стало спостереження, що люди з вищим рівнем освіти так само схильні до фейкової інформації, як і люди з нижчим рівнем освіти. Ось що про це розповідає Deutsche Welle.

Дезінформація як об'єкт дослідження

Чому взагалі ця проблема цікавить науковців Майже 5 млрд людей у ​​світі отримують інформацію та новини із соціальних мереж. Вплив дезінформації, особливо у перебіг передвиборних кампаній і самі вибори, викликає в багатьох серйозні побоювання. Щорічно проводяться дослідження, проте досі залишається відкритим питання, хто ж найбільше схильний до дезінформації.

«Наразі проводиться безліч досліджень про дезінформацію, але з урахуванням обсягу робіт стає все важче побачити зв'язки між різними факторами», — каже автор дослідження Мубашир Султан із берлінського Інституту людського розвитку Товариства імені Макса Планка. Спільно зі своїми колегами він провів метааналіз даних, доступних у США, щоб виявити вплив таких факторів, як вік, освіта, стать, політична позиція, аналітичні здібності тощо на сприйняття дезінформації в інтернеті.

Значення віку у сприйнятті дезінформації

Науковці дійшли висновку, що рівень освіти не мав істотного впливу на здатність розрізняти достовірні та хибні відомості. Це суперечить поширеному переконанню, що освіченіші люди менш схильні до дезінформації, особливо тому, що вища освіта сприяє критичному мисленню. Дослідники також поставили завдання перевірити припущення щодо впливу віку на сприйняття дезінформації. У той час як люди старшого віку часто вважаються більш схильними до фейків, метааналіз виявив, що насправді ця група показала кращі результати в розпізнаванні правдивих і хибних заголовків, ніж більш юна аудиторія. Люди старшого віку демонстрували також скептичніший підхід при оцінці заголовків щодо дезінформації. Парадоксально, але попередні дослідження не раз виділяли саме людей старшого віку в групу ризику, яка схильна до дезінформації і часто поширює її далі в мережі. У дослідженні німецького інституту учасники були поділені на три вікові категорії: 18-31, 32-47 та 48-88 років.

Політичні погляди також грають роль сприйняття фейкової інформації. Тут Берлінський інститут знайшов підтвердження наявним гіпотезам. Республіканці більше схильні до дезінформації, ніж демократи. Республіканці були менш точними в оцінці якості новин на факт достовірності інформації, тоді як демократи демонстрували скептичніший підхід.

Загалом що вищі були аналітичні здібності в людини, то більш критично вона підходила до оцінки достовірності інформації. Ще один висновок, який зробили дослідники: люди скоріше вірили новинам, які відповідали їхнім політичним поглядам. Цей феномен відомий як «партійна упередженість», тобто йдеться про схильність до підтвердження своїх поглядів. Однак парадокс полягав у тому, що люди з більш розвиненим аналітичним мисленням виявилися більш схильними до упередженості підтвердження. Ця тенденція відома як мотивований роздум — когнітивний процес, у якому аналітичне мислення працює всупереч судженням людини, щоб захистити наявні переконання, цінності чи політичні погляди.

Молоді користувачі мають дефіцити в оцінці достовірності інформації

Найсильнішим ефектом у метааналізі був вплив фактора впізнавання інформації. Коли учасники говорили, що вже бачили заголовок новин, вони вірили, що це правда. Виходить, що частіше їм траплялася та чи інша новина в соцмережах, то вищою була її достовірність в очах користувача. Цей висновок наголошує на небезпеці масивного поширення фейків, особливо в соціальних мережах.

Науковці Товариства Макса Планка наголошують на актуальності свого дослідження. У 2024 році дезінформація та хибна інформація вперше очолили список найбільших короткострокових глобальних ризиків у світі.

Особливо у зв'язку зі зростанням правого популізму Товариство Макса Планка також наголошує на необхідності підвищення медійної грамотності та посилення аналітичних здібностей. Як підкреслюють дослідники, саме юне покоління, яке відноситься до Digital Natives, тобто вони виросли вже з новими технологіями, продемонстрували дефіцит у розпізнаванні неправдивих відомостей. Для німецьких дослідників важливо привернути увагу до проблеми дезінформації та підвищити обізнаність населення щодо загроз фейків.

Більше новин читайте на GreenPost.