Догори
Дати відгук

«Не робити з ялівцю слона» - скандал із туями на Хрещатику триває

Які перспективи повернення каштанів на головну вулицю столиці

3 хв на прочитання25 Травня 2020, 18:27
Поділитись:

Київська влада відреагувала на звинувачення киян, обурених заміною каштанів на Хрещатику на туї, котрі виявилися ялівцем.

Київський міський голова Віталій Кличко заявив сьогодні на брифінгу, що ялівець на частині Хрещатика висадили там, де на той момент не було дерев. Мер підкреслив, що це рішення тимчасове.

«Наступного року ми плануємо реконструкцію Хрещатика, яку не робили уже багато років, тільки оновлювати асфальт, – сказав він. – Тому висаджувати крупномірні дерева не було великого сенсу. А ялівець перед початком ремонту пересадить у парки та сквери нашого міста. Ми враховуємо попередній досвід, бо під час масштабної реконструкції Хрещатика у 1998 році змусили широку бульварну частину вулиці, і каштани опинилися впритул дороги. На Хрещатику великий трафік і висока загазованість повітря. А суміш, якою посипають дороги взимку, також негативно впливає на дерева – вони слабнуть і хворіють. Щоб уникнути цього, під час реконструкції розширять зелену бульварну зону, облаштують систему поливу, лунки дерев будуть захищені від потрапляння реагентів, тобто ми створимо всі умови, щоб у кожній лунці – а їх від Бессарабської до Європейської площі 249 – росли, а не чахли дерева. Тому прошу, не робіть з ялівцю слона. Ялівець теж не треба зневажати, але його наступного року з Хрещатика пересадять. А от каштани пересаджувати не рекомендують. Тому перед реконструкцією їх поки не висаджували на нашій головній вулиці».

 

 

Віталій Кличко погодився, що каштани – символ столиці, і пообіцяв, що каштани будуть рости і на Хрещатику. Для цього влада шукатиме витривалі сорти.

Проте доктор біологічних наук Наталя Заіменко, директорка Національного ботанічного саду імені Миколи Гришка НАН України, узагалі не бачить проблеми в тому, щоб на Хрещатику росли каштани – тим більше й зараз біля станції метро «Хрещатик» ростуть два великі каштани.

«Каштани хиріють і вмирають по всій Європі, тому що вони пошкоджуються шкідниками. Шкідниками вони пошкоджуються тому, що ослаблені. А ослаблені вони через грибкові захворювання. А для того, щоб не було грибкових захворювань, треба просто доглядати за рослинами. А якщо не поливати вчасно, не підживлювати, не міняти ґрунт… Рослина хіба дурна? Вона розумніша за людину! Вона не буде пити горілку і вмирати від цього. Тому потрібно в першу чергу організувати догляд за рослинами. Усе це можна зробити, аби було бажання», – сказала GreenPost Наталя Заіменко.

Вона розповіла, як ботсад влаштовував у Пасажі виставку, щоб показати молоді, яким Київ ще не так давно був зеленим.

«Київ був найбільш зеленою столицею світу, – нагадує Наталя Заіменко. – А зараз? Хрещатик такий жалюгідний... Немає ані контейнерної культури, ані нормального озеленення. Якщо "Київзеленбуд" і садить щось, то не доглядає».

Отже, велика ймовірність, що наступного року на Хрещатик повернуться каштани, але невідомо, наскільки довго вони там проживуть.

Нагадаємо, на Хрещатику висадили «туї» замість каштанів: кияни сміються крізь сльози.

 

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Більше з розділу Еко
Колінз в Антарктиці стала новим охоронюваним районом за ініціативи України
Перемога української дипломатії в Антарктиці: затоку Колінз оголосили спеціально охоронюваною зоною
2 хв на прочитання2 години тому
Фото ілюстративне: Hermann Traub from Pixabay
Українців попереджають про стрімкі паводки та загрозу сходження селів
1 хв на прочитання3 години тому
Фото: Іванни Котурбаш
Стартував відбір до 32-ї Української антарктичної експедиції
2 хв на прочитання5 годин тому
Фото: grivna.ua
Транспортний колапс через спеку: у Празі розплавлений асфальт заблокував трамвайні колії
1 хв на прочитання11 годин тому
ТОП-3 найнебезпечніших шкідників туї: як розпізнати ворога в обличчя
3 хв на прочитанняВчора
Знищення найбільших складів Wildberries: екологічна катастрофа та її наслідки для країни-агресора
3 хв на прочитанняВчора
Революція без екіпажу: як Кодекс MASS змінює правила гри у світовому судноплавстві
3 хв на прочитанняВчора
Професійні ризики лісівників: ознаки інфікування хворобою Лайма виявили у кожного третього працівника
3 хв на прочитання17 Липня 2026