Науковці розповіли, як харчуватися, щоби гени працювали правильно

Робота організму визначається інформацією, закладеною в молекулі ДНК. Цю молекулу можна назвати великою інструкцією, в якій прописано, як повинні проходити всі процеси в тілі. Наприклад, є дослідження, в якому вивчили здоров'я голландців, які народилися відразу після Другої світової війни. При народженні у них була недостатня вага, а в дорослому віці вони найчастіше страждали на серцево-судинні захворювання, ожиріння та цукровий діабет II типу. Причина була в тому, що період вагітності їхніх матерів припадав на 1944-1945 роки — час найсильнішого голоду в Голландії. В результаті ДНК їхніх дітей містили відповідні зміни, які не торкалися структури ДНК, проте впливали на активність генів.

Лікар Олександра Литкіна розповідає, що, аби гени працювали правильно, необхідно вживати достатню кількість білків, жирів і вуглеводів. Метилювання ДНК без них неможливе. Також потрібно стежити за калорійністю раціону. Норма калорій буде для кожного своя, виходячи з статі, віку, ваги й активності. У середньому жінкам потрібно близько 2000 кілокалорій на добу, чоловікам — 2500. Окрім того, важливо влаштовувати дні розвантаження. Розвантажувальні дні сприятливо впливають на рівень холестерину в крові та покращують чутливість тканин до інсуліну, знижуючи тим самим ризик серцево-судинних захворювань і цукрового діабету.

Кожному важливо заповнювати дефіцити. Наприклад:

-Вітамін В9 можна заповнити за допомогою зелені: шпинату, салату, петрушки, цибулі, бобових, печінки.

-В6 міститься у великій кількості у м'ясі, птиці, горіхах, пшоні.

-Холін і метіонін можна отримувати з яєць, птиці, молочних продуктів, горіхів і бобових.

-Фолієва кислота, що міститься в пророщеній пшениці, бобових, горіхах і зелені, відіграє важливу роль як у метилюванні генів, так і синтезі самої ДНК.

-Вітамін В12, який можна отримати з субпродуктів, м'яса, риби та молочних продуктів, допомагає фолієвій кислоті брати участь у метилюванні.

-Омега-3 жирна кислота регулює активність генів і сприяє зниженню рівня холестерину в крові, зменшенню запальних процесів та пригніченню росту пухлинних клітин.

-Вітамін D, який можна отримати з риб'ячого жиру, печінки тріски та яєчного жовтка, також регулює активність генів і бере участь у багатьох біохімічних реакціях в організмі.

-Катехініни, що містяться в зеленому чаї, є антиоксидантами та гальмують розвиток онкологічних захворювань.

-Клітковина зменшує зростання патогенної мікрофлори та знижує запалення в організмі.

Натомість негативно впливають на гени:

• пестициди, які можуть утримуватися в деяких овочах, фруктах, зерні та крупах;
• алкоголь, який уповільнює перенесення метильної групи на ДНК;
• трансжири, що містяться, наприклад, у кондитерських виробах, збільшують ризик розвитку серцево-судинних захворювань, діабету, ожиріння, онкологічних захворювань;
• бісфенол-А часто потрапляє у продукти, оскільки міститься у пластмасових виробах, які можуть контактувати з їжею. Може викликати хромосомні мутації, знищувати метильні групи та підвищувати ризик захворювань, таких як ожиріння та діабет.

Також ми розповідали, як «обманути» гени, щоб схуднути: радить фітнес-тренер.