Наслідки "тихого Чорнобиля": земля під висохлим морем продовжує підніматися
Катастрофа, яку часто називають "тихим Чорнобилем", розпочалася у 1960-х роках.
Зліва направо на супутникових знімках показано площу Аральського моря у 2000, 2007 і 2014 роках. Аральське море висохло внаслідок людської діяльності та посухи. Зображення: Обсерваторія Землі NASA
Центральна Азія продовжує відчувати наслідки однієї з найбільших екологічних катастроф XX століття – висихання Аральського моря. Як повідомляє Live Science з посиланням на нове наукове дослідження, мантія Землі під колишньою водоймою досі реагує на зміни, що сталися десятиліття тому, спричиняючи помітне випинання земної поверхні.
Катастрофа, яку часто називають "тихим Чорнобилем", розпочалася у 1960-х роках через відведення річок, що живили Арал, для потреб іригації. Це призвело до стрімкого випаровування величезних обсягів води – за оцінками вчених, за останні 80 років море втратило близько 1,1 мільярда тонн води, що еквівалентно вазі 150 єгипетських пірамід у Гізі. Вже до 1986 року колись четверте за величиною озеро світу розпалося на окремі частини.
Вчені давно припускали, що таке колосальне зменшення ваги води має спричинити "відскок" земної кори. "Оскільки вага води в озері чинила тиск на підстилаючу породу, очікувалося, що ця порода відскочить... коли вага зникне", – пояснює Саймон Лемб, доцент кафедри наук про Землю в Університеті Вікторії Веллінгтона (Нова Зеландія).
Однак нове дослідження виявило дещо неочікуване: підйом земної кори не лише стався, а й продовжується досі, через багато років після піку висихання. Більше того, за допомогою супутникових методів дистанційного зондування вчені зафіксували значну опуклість, яка виходить далеко за межі колишньої берегової лінії Аралу. Посушливий клімат регіону на кордоні Узбекистану та Казахстану ідеально підходить для фіксації навіть мінімальних рухів земної поверхні.
Аналіз даних за період з 2016 по 2020 рік показав, що земля в радіусі 500 кілометрів навколо центру колишнього Аральського моря щорічно піднімається приблизно на 7 міліметрів.
"Хоча Аральське море ніколи не було надзвичайно глибоким, у свої найкращі часи воно було настільки широким, що його вага відчувалася Землею на глибині від десятків до сотень кілометрів", – додає Лемб.
Він пояснює, що зовнішній твердий шар кори не міг витримати вагу такої великої водойми, не прогинаючись у більш гарячі та пластичні шари мантії. Зникнення цієї ваги тепер призводить до повільного, але невпинного підйому цих глибинних шарів та поверхні над ними.
Більше новин читайте на GreenPost.
