Медики розповідають, як пережити різку зміну погоди та хто перебуває в групі ризику

Перші вихідні квітня принесли нам різку зміну погоди. Чи означає це, що в когось болітиме голова, крутитиме суглоби чи знову накриє застуда? «Дзеркало» розповідає, наскільки стан нашого здоров'я так сильно пов'язаний із перепадами температури за вікном. Утім, слід враховувати, що кожна людина має свої особливості, тому завжди варто консультуватися з професіоналом, якому ви довіряєте.

У зоні ризику — «сердечники»

Якщо в організму виникає така реакція на різкі перепади температури чи погодних умов загалом, то це називають метеозалежністю, зазначає лікар Ірина Болдирєва. За її словами, фізичні та психологічні симптоми у людей з цією особливістю з'являються при перепадах атмосферного тиску, зміні температури повітря чи вологості, випаданні дощу чи снігу, посиленні вітру, підвищенні хмарності та під час магнітних бур.

Особливо негативно на самопочутті позначаються не самі атмосферні явища, які різкі і раптові коливання протягом доби. До них відносяться зниження або підвищення температури повітря на 7-10 градусів, зміна рівня вологості на 10-20 %, зростання атмосферного тиску на 8 і більше мм ртутного стовпа.

Лікар-гігієніст Валентина Гапанович додає, що при зниженні атмосферного тиску навіть на 10 мм ртутного стовпа у метеозалежних спостерігаються такі симптоми: загальна слабкість і швидка стомлюваність, знижений тиск, сонливість, задишка, може турбувати тяжкість у голові, важкість у голові, дзвін у вухах. Також погода може спричиняти тахікардію, порушувати ритми серцевих скорочень. Болі в суглобах та оніміння кінцівок теж відносять до проявів метеозалежності.

При цьому чутливість до погодних явищ усе ж таки виникає не на порожньому місці. Як уточнює Болдирєва, найчастіше при різкій зміні погоди страждають люди з хронічними захворюваннями. Серед них лікар виділяє серцево-судинні патології, хвороби бронхолегеневої, ендокринної та нервової систем, опорно-рухового апарату.

«Наприклад, при різкій зміні погоди у людей із серцево-судинними захворюваннями може статися спазм судин, який може спровокувати не лише гіпертонічний криз, а й інфаркт міокарда чи ішемічний інсульт», — розповідає фахівець.

Директор британської клініки Мохаммед Наджар погоджується уточнює: при зниженні температури кровоносні судини звужуються, підвищуючи кров'яний тиск, що «створює навантаження на серце і може спровокувати напад, особливо у тих, хто вже має проблеми» з цим органом.

Окрім того, за словами Наджара, при похолоданні тілу потрібно спалювати більше енергії, щоб зігрітися, і це також збільшує навантаження на серце. Медик перераховує комбінацію із чотирьох ознак інфаркту, які не можна ігнорувати: задишка, пітливість, запаморочення, а також дискомфорт у грудях, що поширюється на спину, щелепу чи руки. Якщо ви їх помітили, потрібно якнайшвидше звернутися за допомогою до лікарів.

Вразливість до застуд також пов'язана зі зміною погоди. На відміну від «скриплячих» суглобів

Американська терапевтка Неха В'яс звертає увагу, що при різкій зміні погоди також зростає можливість застудитися.

«Сама собою зміна температури повітря не викличе застуду, проте погодні умови можуть призводити вас до захворювань», — каже В'яс.

За її словами, розвиток застуди провокують три основні чинники:

• сухе повітря — віруси швидше проникають в організм через тріщини в пересохлих слизових),
• холод — імунна система слабшає, збільшується сприйнятливість до інфекцій,
• вплив інших хворих — у холодну погоду люди частіше перебувають у приміщеннях, легше поширюються віруси.

Експерт із громадської охорони здоров'я Джон Вайт підтверджує, що хоч раптові переходи від тепла до холоду чи навпаки самі собою не викличуть застуду чи інші хвороби, вони справді можуть вплинути на наш стан.

«Різкі перепади температури можуть викликати у людини головний біль, підвищену температуру, почуття втоми, нежить і очі, що сльозяться. Причина в тому, що організм сприймає перепади температур як стрес, а це може вплинути на те, як ви боретеся [з вірусами і хворобами, що вже є]», — пояснює він.

Ірина Болдирєва також згадує: свою роль відіграють не лише хронічні захворювання, а й індивідуальні особливості організму. Навіть стать і та сама стійкість до стресу. Його, як вважають науковці, чоловіки та жінки зносять по-різному: у останніх він частіше проявляється у вигляді фізичних захворювань, тоді як у перших радше виражається у вигляді проблем у сферах кар'єри та стосунків.

Помічниця лікаря-гігієніста Наталія Яцкевич каже, що відлига загострює ще й хронічні захворювання. Пояснює це тим, що «організм „втомлюється“ підлаштовуватися під перепади, імунна система дає збій». У такому стані ми також більш вразливі до застуд.

При цьому до переконання, що «на погоду суглоби крутить», медики мають питання. Невролог Олена Лісіна розповідає, що болі в суглобах не пов'язані зі зміною вологості та швидкості вітру, атмосферного тиску чи опадами. Провокує їх лише затяжний холод — але не різкі перепади температури. Це вже підтвердили науковці.

«Болі у спині та суглобах — це не маркер негоди, а ознака захворювання. Не бійтеся зміни вітру, дощів і снігопадів — вони не мають жодного стосунку до вашої проблеми. Але уникайте переохолодження — суглоби не люблять низьких температур і вимагають особливої ​​уваги в холодні дні», — каже Лісіна, радячи при постійних болях у колінах йти до лікаря.

Терапевт Дерек Баст при цьому зазначає, що за певної погоди (наприклад, при різкому потеплінні) ми просто схильні збільшувати рівень своєї активності. Саме це, а не погода, може призвести до розтягування м'язів і травм. Баст закликає не забувати розігріватися та загалом не перевантажуватися, якщо ви раптом вирішили після «ледачої» зими повернутися до пробіжок або довгих прогулянок.

Набагато більше людей страждає від метеоневрозу, ніж від метеозалежності. Це не те саме

Лікар Ірина Свороб розповідає про ще один наслідок різкої зміни погоди, який не варто плутати з метеозалежністю, — метеоневроз. Як вважає лікар, людей, схильних до метеоневрозу, набагато більше, ніж прийнято думати. У людей із ним через ситуацію за вікном змінюється лише настрій, а не фізичні показники.

Виною тому — банальний дефіцит сонця. Для метеоневрозу характерні загальна апатія, сонливість, відсутність бажання щось робити (що не має нічого спільного з лінощами), слабкість, головний біль, плаксивість, дратівливість, значне зниження працездатності та взагалі стан нездоров'я, який важко піддається поясненню. Хоча аналізи, напевно, не показали б жодних ознак реальної хвороби.

Зменшити наслідки перепадів погоди можна. Але, на жаль, незначно

Запобігти негативному впливу різкої зміни погоди повністю, зазначає Неха Вьяс, неможливо. Але спробувати знизити їхній ризик — цілком.

Наприклад, аби не застудитися, можна носити маску й уникати людних місць, а також дуже важливо тепло і по погоді одягатися, хай би як хотілося «вигуляти» весняні речі.

«Слідкуйте, щоб ви залишалися в теплі, особливо на відкритому повітрі. Ми втрачаємо багато тепла через голову, пальці рук і ніг, вуха, ніс і рот, тому саме ці місця потрібно тримати закритими, щоби зберігати тепло та захищати імунну систему організму», — каже терапевтка.

Також вона нагадує, що важливо пити достатню кількість води та дотримуватися збалансованого харчування.

Щоби зменшити неприємні відчуття від підвищення атмосферного тиску, Валентина Гапанович радить уникати перевтоми, не переїдати й особливо знизити споживання солі.

«Гарний відпочинок ще нікому не зашкодив. Ця рекомендація є актуальною і для тих, хто страждає від метеозалежності. Підійдуть прогулянки на свіжому повітрі та повноцінний сон (не менше 8-9 годин на добу), дотримання режиму праці та відпочинку», — уточнює Ірина Болдирєва.

У разі метеоневрозу «ліків» немає, але можна спробувати підняти собі настрій кількома способами. Наприклад, знайти альтернативне джерело позитивних емоцій: оточити себе яскравими квітами в одязі й інтер'єрі на час сірої погоди, налаштувати правильне освітлення у приміщенні, зайнятися фізичною активністю, змінити обстановку.

Більше новин читайте на GreenPost.