Майже в усіх шампунях міститься «банальний» лауретсульфат натрію — SLES: застерігає хімік

У відділі косметики для дорослих проблематично знайти безпечний шампунь — попри розкид цін, склад у дешевих і дуже дорогих шампунів приблизно однаковий. Про це розповів хімік Сергій Бесараб.

Він наголошує, що майже в усіх шампунях для дорослих міститься «банальний» лауретсульфат натрію — SLES, «найдешевший ПАР і найявніший індикатор мас-маркету».

Для умовного пом'якшення шкоди від SLES можуть використовувати CAPB — кокамідопропілбетаїн — амфотерний ПАР. А щоб було більше піни — додавати Cocamide DEA, діетаноламід кокосової олії, «досить старий компонент, до якого є претензії щодо подразнюючого ефекту для шкіри».

Проте й склади дитячих шампунів, які начебто мають бути м'якими та «без сліз», практично дублюють склади шампунів для дорослих («правда, ціна менша, бо набагато менший об’єм»), зазначає науковець.

Сергій Бесараб розповідає, що виробники зазвичай вдаються до різних хитрощів — переважно розбавляють дешевий сульфат лаурет «слідами» м'яких ПАР, використовують замість лауретсульфату натрію лаурет сульфат магнію/амонію тощо.

Науковець зазначає, що у справжніх шампунях «без сліз» використовують кокамідопропілбетаїн та кокоамфоацетат натрію, які є амфотерними ПАР і мають слабку піноутворювальну здатність. Враховуючи, що інші м'які ПАР теж не дуже піняться, створити миючий ефект шампуню зі SLES важко. Але доводиться жертвувати ним задля безпеки, констатує Сергій Бесараб.

«Загалом можна сказати наступне: м'які шампуні знайти можна. Поки що можна — в дитячому відділі», — підсумовує хімік.

Також ми писали про три компоненти, яких не має бути у шампуні.

Окрім того, ми писали, як вибрати шампунь: радить лікар.