«Літаки Захід зможе поставити, а ось пілоти — на вагу алмазів»: як винищувачі F-16 допоможуть Україні
Багато залежатиме від того, скільки льотчиків підготують українці та які озброєння їм дадуть разом із F-16.
Американські F-16, озброєні ракетами AMRAAM в Афганістані, 2009 рік. Фото: Stocktrek Images / Scanpix / Leta
У неділю Україна досягла значного прогресу у питанні постачання їй винищувачів F-16. Володимир Зеленський заявив, що Нідерланди передадуть ЗСУ 42 літаки, ще 19 пообіцяла Данія. «Важливі історії» поговорили з військовими експертами, які козирі ці літаки можуть дати українській армії.
«Ключовий момент — які озброєння дадуть з F-16»
Головне питання у постачаннях F-16 — не кількість літаків, а кількість українських пілотів, яких вдасться підготувати як у найближчі півроку, так і у довгостроковій перспективі, вважає ізраїльський військовий експерт Давид Шарп.
— Мені бачиться, що обмеження насамперед стосуються української сторони: скільки льотчиків Україна може дозволити собі забрати з фронту без того, щоби це суттєво вплинуло на оперативні можливості, — каже Шарп. — За всіма прикидками йдеться про 15–20 пілотів. При цьому пілотів має бути більше, ніж літаків, щоб вони використовувалися максимально ефективно. Інакше літак стоятиме. Тому, коли ми говоримо про кілька десятків літаків, треба розуміти, що це, швидше, більш тривала перспектива, коли одна партія [льотчиків] навчання закінчила і за нею була наступна. Якщо українці раптом знайдуть, скажімо, добровольців (про що мені невідомо) з-поміж іноземних пілотів, вони зможуть отримати додаткові переваги. Скажімо, якщо за півроку перевчити 20 пілотів та знайти ще 10 добровольців, то можна буде використати більше літаків. Навесні, якщо все піде за планом, українці зможуть використати першу партію літаків на полі бою. Мабуть, вона буде невеликою — від лічених літаків до двох десятків. З одного боку, перед пілотами стоїть дуже важлива місія, а з іншого вони повинні уникати непотрібних ризиків. Нові літаки [союзники] зможуть поставити, а пілоти навіть не на вагу золота, а на вагу алмазів.
Навіть відносно невелика кількість літаків може стати серйозним козирем на полі бою, але вважати, що вони змінять хід війни було б неправильно, каже Шарп.
— Безумовно, вони почнуть впливати на хід війни. І чим більше їх ставатиме, чим більше досвіду накопичуватимуть українці, тим сильнішим буде цей вплив. І, звичайно, ключовий момент — те, які озброєння з ними дадуть. Якщо йдеться про цілі «повітря — земля», це, наприклад, високоточні бомби SDB дальністю до 110 км. Якщо говорити про цілі «повітря — повітря», це ракети AMRAAM останньої модифікації, дальністю до 180 км, це потужна та супернебезпечна зброя для російських літаків. Навіть попередня модифікація (120 км дальності) — це також дуже непогано. Також важливо, які будуть поставлені системи радіоелектронної боротьби, це дуже важливо задля безпеки F-16. Нарешті, якщо їх оснастять засобами боротьби з кораблями, Чорноморському флоту доведеться дуже серйозно побоюватися.
Військовий експерт Кирило Михайлов додає, що поява F-16 дозволить ЗСУ краще використовувати західні засоби ураження повітряного базування — протирадіолокаційні ракети AGM-88 HARM, авіабомби JDAM та крилаті ракети Storm Shadow. Нині їх запускають із українських літаків.
— Прикручування цих боєприпасів до техніки, яка не призначалася для цього, — це половинчасте рішення. Якщо ті ж JDAM та HARM будуть запускатися з призначеної для них техніки, ефект, звичайно, буде більшим. До того ж, авіація використовує ці засоби ураження там, де вони потрібні. Якщо у вас десь стоїть артилерійська зброя, вона б'є тільки туди, куди дострілює. А F-16 може вогневу підтримку в потрібному місці, прилетівши туди за короткий час. І важливий момент: бомб для F-16 реально багато.
«Розстрілювати російські літаки в одні ворота F-16 не можуть»
Зосередження групи винищувачів на окремій ділянці фронту може створити ЗСУ певні переваги, але й це завдання буде непростим, вважає Шарп.
— Тому що йдеться не про суперновіші літаки у плані радара, а радар — це і мозок, і очі літака. І в нових вітчизняних винищувачів теж є засоби далекого радіусу впливу, які становлять для F-16 небезпеку. F-16 не можуть розстрілювати російські винищувачі на величезній дистанції в одні ворота. І російські засоби ППО середнього та далекого радіусу дії теж ніхто не скасовував. Застосування F-16 має бути частиною комплексної, багатовидової, ретельно спланованої операції. Знову-таки: проривати оборону врешті-решт доведеться сухопутним силам. Для ефективного використання авіації дуже не завадили б літаки далекого радіолокаційного виявлення, на Заході їх називають AWACS. Вони з повітря виявляють повітряні та наземні цілі, наводять авіацію, а іноді навіть наземні засоби ураження. Цих літаків Україна не має і не передбачається. Росія має, але вкрай невдалі і застарілі А-50.
Михайлов зазначає, що радянські та російські ВПС спочатку створювалися саме для боротьби із західними літаками.
— Російські літаки мають далекобійні ракети, мають (щоправда, в обмеженій кількості) літаки далекого радіолокаційного виявлення. Дуже багато залежатиме від координації та планування на землі. Поки що більшість вильотів російських ВКС — це одиночні літаки чи пари, масованих операцій, до яких звикли армії НАТО, ми не бачили. Тому важко сказати, чи зможуть росіяни реалізувати свої переваги у технічних засобах.
Наприкінці травня колишній український військовий льотчик, військовий експерт Роман Світан розповідав «Важливим історіям», що потрібно для підготовки необхідної кількості пілотів та як F-16 діють в ескадрильях.
Також нагадаємо, що навчання українських льотчиків на винищувачах F-16 відкладається, пілотів зобов'язали пройти курси англійської мови — Washington Post.
