Догори
Дати відгук

Крафтові виробники зможуть застосовувати «спрощений підхід» - пояснення від Держпродспоживчслужби

Які потужності можуть застосовувати «спрощений підхід» до харчового законодавства?

2 хв на прочитання22 Серпня 2024, 17:40
Особливості виробництва ремісничих харчових продуктів Особливості виробництва ремісничих харчових продуктів
Поділитись:

Останнім часом зростає популярність «крафтових» харчових продуктів. У перекладі з англійського «craft» означає «майстерна робота» або «ремесло». Цим словом називають продукти, виготовлені не промисловим способом, а маленькими партіями за індивідуальними рецептурами. Синонімами до слова “крафтовий” можна назвати ремісничий, рукодільний, авторський, тощо.

Законом України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» визначено, що ремісничий харчовий продукт – це харчовий продукт тваринного походження, що має основний інгредієнт, для якого Україна є країною походження, виробляється тільки на одній потужності за власною унікальною рецептурою та/або технологією оператора ринку в обсязі не більше 1000 кілограмів або 1000 літрів на тиждень у середньому протягом року.

Виробники ремісничих харчових продуктів та операторів малих потужностей можуть застосовувати «спрощений підхід» до харчового законодавства. Зокрема, на таких виробників не поширюється обов’язок отримання експлуатаційного дозволу, а внесення інформації до державного реєстру потужностей операторів ринку здійснюється за декларативним принципом.

Держпродспоживчслужба пояснює, що для державної реєстрації потужності оператор ринку подає в територіальний орган Держпродспоживслужби за місцем розташування потужності заяву в паперовій або електронній формі. Порядок державної реєстрації потужностей затверджено наказом Мінагрополітики від 15.02.2024 № 431.

Які потужності можуть застосовувати «спрощений підхід» до харчового законодавства? Чим характерні ремісничі продукти? Які рекомендовані заходи з підтвердження унікальності технології чи рецептури ремісничого харчового продукту? Відповіді на ці питання наведені в інфографіках, створених Мінагрополітики спільно з європейським проєктом EU4SaferFood.

Більше новин читайте на GreenPost.

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Більше з GreenPost
На Миколаївщині запустили надпотужну станцію очищення питної води. Фото: Олексій Кулеба / Telegram
Понад 500 тисяч мешканців Миколаївщини забезпечено якісною питною водою
2 хв на прочитання56 хвилин тому
Наслідки зливи в Києві. Фото: Олександр Соколенко
Від «температурних куполів» до тропічних злив: як порушення водного циклу змінює європейські міста
4 хв на прочитання2 години тому
У 1904 році для підтримки гілок дуба були встановлені опори та металеві ланцюги. Фото: Fabio De Paola/The Guardian
Легенда Шервудського лісу відійшла в історію: у Британії помер знаменитий 1000-річний дуб-велетень
3 хв на прочитання4 години тому
Фото: ДЕІ Поліського округу
У Коростені стічні води скидалися в річку без очищення, обліку та відповідних державних дозволів
2 хв на прочитання5 годин тому
Україна офіційно приєдналася до Європейського екологічного агентства
3 хв на прочитання7 годин тому
Кабмін погодив експериментальний проєкт щодо видалення зелених насаджень
1 хв на прочитання8 годин тому
Воєнний злочин без строку давності: сувора юридична кваліфікація та невідворотність покарання
2 хв на прочитання9 годин тому
Індикатори здоров'я екосистеми: чому збереження альбатросів є критичним для світового океану
3 хв на прочитання11 годин тому