Догори
Дати відгук

Крафтові виробники зможуть застосовувати «спрощений підхід» - пояснення від Держпродспоживчслужби

Які потужності можуть застосовувати «спрощений підхід» до харчового законодавства?

2 хв на прочитання22 Серпня 2024, 17:40
Особливості виробництва ремісничих харчових продуктів Особливості виробництва ремісничих харчових продуктів
Поділитись:

Останнім часом зростає популярність «крафтових» харчових продуктів. У перекладі з англійського «craft» означає «майстерна робота» або «ремесло». Цим словом називають продукти, виготовлені не промисловим способом, а маленькими партіями за індивідуальними рецептурами. Синонімами до слова “крафтовий” можна назвати ремісничий, рукодільний, авторський, тощо.

Законом України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» визначено, що ремісничий харчовий продукт – це харчовий продукт тваринного походження, що має основний інгредієнт, для якого Україна є країною походження, виробляється тільки на одній потужності за власною унікальною рецептурою та/або технологією оператора ринку в обсязі не більше 1000 кілограмів або 1000 літрів на тиждень у середньому протягом року.

Виробники ремісничих харчових продуктів та операторів малих потужностей можуть застосовувати «спрощений підхід» до харчового законодавства. Зокрема, на таких виробників не поширюється обов’язок отримання експлуатаційного дозволу, а внесення інформації до державного реєстру потужностей операторів ринку здійснюється за декларативним принципом.

Держпродспоживчслужба пояснює, що для державної реєстрації потужності оператор ринку подає в територіальний орган Держпродспоживслужби за місцем розташування потужності заяву в паперовій або електронній формі. Порядок державної реєстрації потужностей затверджено наказом Мінагрополітики від 15.02.2024 № 431.

Які потужності можуть застосовувати «спрощений підхід» до харчового законодавства? Чим характерні ремісничі продукти? Які рекомендовані заходи з підтвердження унікальності технології чи рецептури ремісничого харчового продукту? Відповіді на ці питання наведені в інфографіках, створених Мінагрополітики спільно з європейським проєктом EU4SaferFood.

Більше новин читайте на GreenPost.

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Більше з розділу Агро
Pixabay
У вересні поставки української агропродукції за кордон зросли на 41%
1 хв на прочитанняВчора
Погода у вересні ускладнила сівбу озимих в Україні: оцінка науковців НААН
Погодні умови вересня були несприятливими для сівби озимих в Україні — НААН
1 хв на прочитанняВчора
Фото: Прокуратура України
Справа на 70 мільйонів: на Одещині судитимуть адвокатку за рейдерство зернового терміналу
1 хв на прочитання06 Жовтня 2026
ДБР викрило керівника Держпродспоживслужби на продажу посвідчень
ДБР викрило масштабну схему за участю керівника Держпродспоживслужби
1 хв на прочитання06 Жовтня 2026
Сезон збору врожаю: в Інституті ім. В.Є. Таїрова зібрали виноград сорту Сухолиманський білий
1 хв на прочитання06 Жовтня 2026
Добрива для зернових: як розподілити азот, сірку, фосфор і мікроелементи за фазами
3 хв на прочитання06 Жовтня 2026
Світовий ринок рослинних олій: пальмова олія дорожчає, а соняшникова дешевшає
1 хв на прочитання05 Жовтня 2026
Соняшникова олія дешевшає третій місяць поспіль, тоді як пальмова стрімко дорожчає
1 хв на прочитання05 Жовтня 2026