Кожна четверта дитина раннього віку страждає від продовольчої бідності, і справа не лише в доходах — ЮНІСЕФ
Батькам стає все важче пропонувати своїм дітям поживні продукти та впроваджувати позитивні практики харчування.
Хлопчика перевіряють на недоїдання в південній частині сектору Газа. Фото: Ібрагім Абу Мустафа/Рейтерс
Кожна четверта дитина у віці до п'яти років страждає від недоїдання і має підвищений ризик небезпечного для життя недоїдання, йдеться в новому звіті Дитячого фонду ООН ЮНІСЕФ. Це становить приблизно 181 млн дітей молодшого віку в усьому світі. Дві третини постраждалих дітей живуть у 20 країнах, 64 млн із них — в Африці та Південній Азії, розповідає Die Zeit.
Згідно з доповіддю, кожна третя дитина на африканському континенті живе в умовах гострої харчової бідності. До найбільш постраждалих країн належать Демократична Республіка Конго, Єгипет, Ефіопія, Гана, Нігер, Нігерія, Сомалі, Південно-Африканська Республіка, Уганда, Танзанія й Ефіопія.
За даними ЮНІСЕФ, особливо серйозна ситуація склалася в секторі Газа. Там дев'ять із десяти дітей страждають від небезпечного для життя недоїдання через нестачу продовольства.
«У секторі Газа багатомісячні бойові дії й обмеження гуманітарної допомоги призвели до колапсу системи харчування та охорони здоров'я, що має катастрофічні наслідки для дітей та їхніх сімей», — пише ЮНІСЕФ.
Згідно зі звітом, постраждалі діти вважаються позбавленими харчування, оскільки вони споживають не більше двох із восьми визначених груп продуктів харчування. Ці групи включають грудне молоко, крупи, фрукти й овочі, м'ясо чи рибу, яйця та молочні продукти. Віднесені до категорії дітей із низьким рівнем харчування часто споживають лише грудне молоко чи молоко та крохмалисті основні продукти харчування, такі як рис, кукурудза чи пшениця. Менше 10 % із них їдять фрукти й овочі, і менше 5 % — продукти, багаті на поживні речовини, такі як яйця, риба, птиця чи м'ясо. Як наслідок, за даними ЮНІСЕФ, вони на 50 % частіше страждають від важких форм недоїдання.
Соціально-економічні наслідки пандемії коронавірусу, зростання нерівності, конфлікти та кліматична криза призвели до того, що ціни на продукти харчування та вартість життя досягли історичного максимуму, йдеться у звіті. Однак низький дохід домогосподарств — не єдиний фактор поганого харчування дітей. Дівчатка та хлопчики із середнього класу або заможних домогосподарств також страждають від цього.
Батькам стає все важче пропонувати своїм дітям поживні продукти та впроваджувати позитивні практики харчування, пише ЮНІСЕФ. Однією з головних причин цього є те, що дешеві, бідні на поживні речовини, нездорові та надзвичайно перероблені продукти з високим вмістом цукру агресивно продаються сім'ям і стали новим стандартом дитячого раціону.
Більше новин читайте на GreenPost.
