Кров для життя: як донорство допомагає рятувати військових і цивільних
Щодня в Україні тисячі людей потребують донорської крові. Поранені військові, пацієнти після складних операцій, породіллі з ускладненнями, онкохворі та новонароджені діти — для багатьох із них переливання крові є єдиним шансом на життя. GreenPost поговорив із лікарем-терапевтом Микитою Гончарем про те, чому донорство залишається незамінним, які міфи досі стримують людей та як правильно підготуватися до донації.
Щороку 14 червня світ відзначає Всесвітній день донора крові — день вдячності людям, які добровільно та безоплатно здають кров, рятуючи життя інших.
Цей день було започатковано за ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Міжнародної федерації організацій донорів крові та Міжнародного товариства переливання крові. І його дата обрана невипадково. Цього дня 1868 року народився Карл Ландштайнер — австрійський лікар та імунолог, який у 1901 році відкрив групи крові людини. За це відкриття у 1930 році він отримав Нобелівську премію з фізіології та медицини.
Офіційне гасло Всесвітнього дня донора крові 2026 року — «One Drop of Humanity. Give Blood. Save Lives» («Одна крапля людяності. Здайте кров. Врятуйте життя»).
Сьогодні це гасло набуває особливого значення для України. Щодня країна потребує тисячі доз крові для порятунку поранених військових і цивільних пацієнтів. Донорство стало своєрідним тихим фронтом, де кожен може зробити свій внесок у порятунок людських життів.
Попри стрімкий розвиток медицини, альтернативи донорській крові досі не існує. Її неможливо створити в лабораторії чи замінити штучними препаратами. Кров може передати лише людина людині.
«Основною цільовою аудиторією донорської крові є люди, які мають крововтрату. Звичайно, під час війни це насамперед поранені. Але не можна забувати про інших пацієнтів: вагітних із ускладненнями, людей під час складних операцій або навіть новонароджених дітей із гемолітичною хворобою», — розповідає лікар-терапевт Микита Гончар.
«З початком повномасштабного вторгнення потреба у крові різко зросла. Водночас значно збільшилася й кількість людей, які вперше вирішили стати донорами. У 2022 році я спостерігав велику кількість нових донорів. Багато людей тоді вперше спробували себе в ролі донора — і це добре. Починати ніколи не пізно», — зазначає лікар.
Разом із тим чимало людей досі вагаються через поширені міфи та страхи. Один із найпоширеніших міфів пов'язаний із страхом заразитися інфекціями під час донації. Однак сучасні центри крові використовують виключно стерильні одноразові системи, які відкриваються безпосередньо перед процедурою.
Також помилковою є думка, що під час донації людина втрачає небезпечну для здоров'я кількість крові. Організм швидко відновлює втрачений об'єм, а сама процедура є безпечною за умови дотримання медичних рекомендацій.
Перед кожною донацією майбутній донор проходить обов'язкове медичне обстеження.
«Усім донорам перед кожною донацією проводять тести на ВІЛ-інфекцію, гепатити В і С та сифіліс. Щоразу виконують клінічний аналіз крові, а раз на пів року — біохімію крові. Треба визначити запаси заліза, загальний білок, імуноглобулін G. Всі ці аналізи дозволяють нам отримати доволі чітку картину про загальний стан донора. Особливо корисно бачити всі ці аналізи в динаміці і тоді ми можемо із донором коригувати харчування чи спосіб життя», — пояснює Микита Гончар.
За словами лікаря, найбільш поширеною помилкою донорів є неправильна підготовка до процедури.
«Часто люди приходять натще і через це можуть втратити свідомість під час або після донації. На порожній шлунок організм входить в стресовий стан, а донація додатково навантажує його. Тиск падає і донор може зепритомніти. Інша крайність — жирна їжа перед здачею крові. Жири потрапляють у кров в коли їх надлишок - вони бракують компонент. Його більше не можна використовувати. Це називається «хільоз». Перед донацією можна і треба їсти, але це має бути не жирна їжа. Каші, овочі, фрукти. на повний шлунок легше проходить донація. Обовʼязково поїжте перед донацією», — зазначає лікар.
Підсумуємо: перед донацією рекомендується добре виспатися, пити достатньо води та обов'язково поснідати. Найкраще обрати каші, овочі, фрукти або інші легкі нежирні страви.
Донором крові може стати дієздатний громадянин України або іноземець із постійною посвідкою на проживання, який досяг 18-річного віку, важить не менше ніж 50 кілограмів і не має медичних протипоказань.
Серед абсолютних протипоказань — ВІЛ-інфекція, вірусні гепатити В і С, сифіліс, тяжкі серцево-судинні захворювання, хвороби крові, онкологічні захворювання, бронхіальна астма та низка інших серйозних станів.
Існують також тимчасові протипоказання. Серед них — нещодавні операції, нанесення татуювань або процедура пірсингу, прийом деяких лікарських препаратів, вакцинація, вагітність, період грудного вигодовування та менструація.
Остаточне рішення щодо допуску до донорства ухвалює лікар під час обстеження перед процедурою.
При цьому донорство корисне не лише для реципієнтів, а й для самих донорів.
Варто зазначити, що донорство в Україні безоплатне, проте відповідно до законодавства, донори мають право на звільнення від роботи в день донації зі збереженням середнього заробітку та додатковий день відпочинку, який можна використати окремо або приєднати до щорічної відпустки. Також в Україні існують звання "Почесний донор України", офіційний статус, який присвоюється за 40 донацій, та "Заслужений донор України", найвище державне почесне звання, яке присвоюється Президентом України за значний особистий внесок у розвиток донорства крові та її компонентів.
За словами лікаря, останніми роками українці стають дедалі більш свідомими та соціально відповідальними.
«Щодня приходять нові люди, багато молоді, якій щойно виповнилося 18 років. Це дуже похвально. Нам потрібно пам'ятати, що альтернативи донорській крові досі не існує. Тому ніколи не пізно спробувати себе в ролі донора. Хоча б один раз», — наголошує він.
Одна година часу, кілька сотень мілілітрів крові та бажання допомогти можуть стати для когось шансом на життя. Особливо сьогодні, коли Україна продовжує боротися не лише за свою свободу, а й за життя кожного громадянина.
Якщо ви вирішили стати донором, не відкладайте це рішення. Кров потрібна щодня — для поранених військових, цивільних пацієнтів, породіль, дітей та людей, які проходять складне лікування.
У Києві та інших містах України здати кров можна в обласних центрах служби крові, міських центрах крові та відділеннях трансфузіології великих лікарень.
Корисні сервіси для пошуку найближчого центру крові та запису на донацію:
ДонорUA — платформа для пошуку центрів крові та запису на донацію;
Координаційний центр трансплантації МОЗ України;
Київський міський центр крові;
Національна дитяча спеціалізована лікарня «Охматдит»;
Обласні центри служби крові у вашому регіоні.
Команда GreenPost висловлює подяку Микитв Гончару за його роботу та донорство, а також щиру вдячність усім донорам, які своєю небайдужістю дарують іншим людям шанс на одужання, народження дітей, зустріч із рідними та щасливе майбутнє.
Поділіться життям. Станьте частиною великої спільноти донорів. Можливо, саме ваша донація стане для когось найважливішим подарунком.
Більше новин читайте на GreenPost.
