Ірина Ліштаба: «Українці отримають цілий список безкоштовних ліків. На це треба 5 млрд грн»
Національна служба здоров’я України хоче розширити список безкоштовних ліків.
Ірина Ліштаба
Уже кілька років в Україні з більшим чи меншим успіхом діє програма реімбурсації. Це механізм, за яким пацієнти отримують ліки в аптеках безкоштовно чи зі знижкою, а держава потім відшкодовує цей недобір аптекам. Експерт з реімбурсації лікарських засобів Національної служби здоров’я України Ірина Ліштаба розповідає GreenPost про плани розширення програми «Доступні ліки» на 2021 рік та дає поради з користування існуючими можливостями.
Ірина Ліштаба. Останні два роки займається програмою реімбурсації в Національній службі здоров’я України. Є експертом з питань забезпечення лікарськими засобами. 8 років навчання присвятила вивченню фармацевтичної справи, та ще 5 років – управлінню. Має багаторічний досвід роботи у фармацевтичному секторі.
Пані Ірино, НСЗУ заявляє про наміри суттєво розширити перелік доступних ліків. Чого саме на думку фахівців служби наразі найбільше не вистачає пацієнтам? Що саме передбачає розширення програми?
Наразі формується програма медичних гарантій на 2021 рік і ми хочемо розширювати програму реімбурсації. Насамперед йдеться про препарати, які лікують захворювання пов’язані з розладами психіки та поведінки. Наприклад, шизофренія, епілепсія, депресія, тривожні стани, манія тощо. Також необхідно поповнити групу препаратів для лікування серцево-судинних захворювань. Це важливо для попередження виникнення повторних інфарктів та інсультів.
Як багато людей в Україні страждають розладами психіки та поведінки?
За останніми даними, в країні близько 300 тисяч пацієнтів, які страждають на розлади психіки та поведінки. Насправді, їх кількість значно більша. У нас в суспільстві просто існує стигма (упереджене ставлення – ред.) до таких людей. Тому вони не звертаються до лікаря, бояться отримати діагноз «психічне захворювання». Хоча є дані, які стверджують, що близько 30% українців хоча б раз за життя страждали на психічне захворювання. Ця проблема досить поширена. І включення лікарських засобів до програми реімбурсації саме для цієї групи захворювань є досить актуальним.
Також це важливо для сімей, у яких є рідні з такими розладами. Вони зможуть не хвилюватися про відсутність грошей на ліки та обмеження пов’язані із доглядом таких хворих. Зараз нерідко члени родин, у яких є такі хворі, змушені залишатися з ними вдома. Коли ж пацієнти матимуть змогу отримувати ліки за програмою реімбурсації, то у багатьох батьків, опікунів, родичів зникне така необхідність.
А про серцеві детальніше може розкажете? Сьогодні вже існує доволі широка програма по реімбурсації серцево-судинних захворювань, що ще планують туди додати?
Так, дійсно в «Доступні ліки» входять лікарські засоби з групи серцево-судинних захворювань і це є базова терапія для лікування серцевої недостатності, стенокардії, артеріальної гіпертензії. І розширення переліку ліків з цієї групи захворювань іншими ліками дасть можливість більшій кількості пацієнтів отримувати ліки безоплатно або з незначною доплатою, тому що чим більший перелік ліків тим більше пацієнтів може охопити програма.
Яких саме не вистачає ліків у вже існуючому списку?
Потрібно розширювати групу лікарських засобів, наприклад, для розрідження крові чи для зниження рівня холестерину. От зараз, наприклад, є по 1-2 лікарських засобів інгібіторів АПФ, блокаторів кальцієвих каналів (препарати для зниження тиску через певні фізіологічні механізми – ред.), а потрібно щоб були лікарські засоби для заміни вже існуючих. Щоб і у лікаря та пацієнта був вибір – кому який препарат більше підходить.
Тобто, з одного боку програма розширюється за рахунок препаратів, які дозволяють якісь додаткові речі покращувати, яких зараз немає взагалі, а з іншого боку розширюються групи препаратів які вже є, але їх вибір вузький і ви хочете зробити ширший вибір?
Так. Тому що наприклад є лікарські засоби які є базовою терапією для попередження інсультів та інфарктів, наприклад Варфарин. Але він зараз не входить в програму «Доступні ліки». Інсульт і інфаркт це вже наслідок, коли пацієнт не контролює серцево-судинне захворювання, це високий тиск чи аритмія. Розширення переліку лікарських засобів дозволить контролювати і попереджувати ці стани.
Хто буде виписувати ці рецепти? Знову таки сімейний лікар чи вузький спеціаліст?
Серцево-судинні захворювання успішно лікуються на первинній ланці і їх профілактика успішно проводиться на первинній ланці. Впровадження електронного рецепту в програму «Доступні ліки» показало, що це вдала форма роботи і цим напрямком можна рухатися. Щодо психічних захворювань, то зараз ця програма моделюється, але, зважаючи на законодавство, 99,9% шансів, що виписувати ці ліки буде лише лікар-спеціаліст.
При серцево-судинних це лікарські засоби рецептурного обігу. Без рецепту їх теж не отримаєш. Але з психічними захворюваннями усе ще складніше. Є законодавство, яке регулює лікування психічних захворювань, там особливі умови до персональних даних і там складніша система, на деякі лікарські засоби суворіший облік. До того ж немає ще готовності лікарів первинки вести ці стани у повному обсязі. Серцево-судинні захворювання лікарі первинки можуть вести і вони це вміють робити якісно.
А система скрізь однакова, у всіх медичних закладах? Тобто скрізь це сімейні лікарі виписують чи там можуть бути якісь варіації вже на місцях?
У програмі реінбурсації правила працюють єдині та однакові для всіх її учасників. Тобто, всі лікарі первинної ланки, а це сімейні лікарі, педіатри та терапевти, мають можливість виписувати рецепти для своїх пацієнтів. Хоча вони і користуються різними програмними продуктами (комп’ютерними програмами – ред.), але усі мають єдиний перелік ліків, які можуть виписувати і єдині правила для пацієнтів.
Я чому питаю, бо я астматик, рік тому намагався отримати інгалятор по програмі.
Яка назва? Сальбутамол, будесонід?
Сальбутамол і інші ліки. Сімейний лікар сказав що от якби місяць тому звернулися, я би виписала, а зараз раз на місяць приймає на денному стаціонарі терапевт, який всім виписує ці рецепти. Я прийшов, велика черга, люди сиділи деякі цілий день.
А ви маєте декларацію?
Так, я маю декларацію. Хоча в мене є приклади успішної роботи. От мій тесть спокійно отримує, в нього тиск високий. У селі живе, проблем нема ніяких. Це успішний приклад.
У квітні минулого року, коли ми запускалися, там були складнощі у лікарів, не всі ще вміли виписувати електронні рецепти.
Сімейний лікар тоді сказала: « Я виписувала до цього, а зараз розпорядження по поліклініці». Ось так.
Ніяких розпоряджень немає, сальбутамол точно мали виписати.
Якби тільки мені. Там сиділи люди з іншими захворюваннями. Така черга.
Тут потрібно розуміти, що програма «Доступні ліки» не єдине джерело отримання безоплатних ліків для пацієнта. Також є місцеві програми розвитку, ліки згідно постанови 1303. Це те що фінансується за кошти місцевих бюджетів. Але серцеві-судинні і ліки від астми та діабету, які входять в програму «Доступні ліки" виведені з під дій інших програм. І на сьогодні у нас точно не може бути повторення тої ситуації річної давності, яку Ви описали. Зверніться зараз до вашого сімейного лікаря. Програма без проблем працює всій країні, більше 20 тисяч лікарів виписують рецепти.
Що розширення програми дасть пацієнтам, які додаткові речі? Можемо ширше про це поговорити?
Для пацієнта це, перш за все, можливість отримати ліки безоплатно або з незначною доплатою.
Можна якісь приклади? Про які суми йдеться? Скільки вони економлять?
Ті пацієнти, які користуються програмою реімбурсації, наприклад, люди старші 65 років, економлять близько 12% від своєї мінімальної пенсії, яку вони отримують. Батьки дітей віком до 5 років економлять близько 65% від мінімального доходу на дитину. І це щомісяця така сума. Чому така велика сума для дітей, бо діти переважно мають астму. А там дуже дороговартісні ліки і для батьків, наприклад, якщо вони отримують будесонід, треба було би платити близько 600 грн за упаковку. На місяць потрібна не одна упаковка, а близько двох, залежить від того, як протікає захворювання. І для батьків це дуже суттєва сума. Тому програма має на меті не лише лікувати захворювання і допомагати пацієнтам дотримуватися плану лікування, отримувати ліки безперервно, бути прихильним до лікування. Її мета також - знизити фінансовий тягар на пацієнта, зробити ліки доступнішими для нього. В цьому році на програму реімбурсації виділено 2 млрд, в наступному році ми просимо більше фінансування.
Наскільки більше?
Зараз ідуть розрахунки, очікуємо які «стелі» нам дасть Мінфін. Бо на програму реімбурсації на наступний рік ми просимо близько 5 млрд грн.
Тобто в 2,5 рази більше цьогорічного бюджету?
Там значно більший перелік ліків, бо хочемо, як вже розповідала, допомогти людям й з іншими хворобами.
А інфляція закладається в ці розрахунки?
Так, у програмі медичних гарантій на 2021 рік врахована інфляція на рівні офіційних даних.
З цих двох мільярдів, які на цей рік, скільки вже коштів освоєно, скільки вже отримано, скільки на рахунках НСЗУ?
У нас не має на меті освоїти кошти. Наша головна мета забезпечити більшу кількість пацієнтів якісними та ефективними ліками. Ми докладаємо максимум зусиль, щоб програма працювала ефективно і вирішувала поставлені перед нею завдання. А це підвищення фінансового захисту пацієнтів та контроль неінфекційних захворювань. В цьому році уже відпущено ліків на понад 600 млн грн.
Коли програма прийшла до НСЗУ вдалося вирішити дуже велику проблему – проблему вчасного фінансування.
А як було раніше?
Раніше програма фінансувалася субвенцією на рівні місцевих бюджетів, тобто у кожному районі, області, місті окремо. Одні райони були недофінансовані, інші перефінансовані, пацієнтам не вистачало ліків, вони в кінці року мали проблеми, вони не могли отримати ліки, бо не було грошей. Коли немає грошей на відшкодування, аптеки не відпускали ліки.
Як це - фінансування по субвенції, яка була до квітня 2019? Є загальний бюджет, і є близько тисячі розпорядників коштів нижчого рівня. Вся ця субвенція таким тонким шаром розмазувалася по тисячі розпорядників. За яким принципом ділилися ті гроші - зрозуміти складно. Я чула декілька версій: по захворюваннях, по кількості хворих. Але пацієнти, які потребують цих ліків, мігрують, переїжджають. Як і завжди, в кінці року не вистачало коштів, програма вимикалася на рівні вказівок місцевої влади чи керівників медичних закладів. Або ж іще гірше, аптека знімала з дверей наліпку про участь в програмі або вішала оголошення про відсутність ліків за програмою.
В кінці 2019 року вперше програма не вимкнулась і пацієнти змогли безперервно отримувати свої ліки. В нас стоїть одна велика валідація (перевірка, підтвердження – ред.) у системі, вона налаштована на вимкнення виписувань рецептів, якщо закінчуються гроші на їх відшкодування. Така вимога законодавства. Але це не просто натиснути кнопку і вимкнути, перед тим як вимкнути програму, існує величезний механізм. Він розписаний, вивірений з кожним учасником, в кожного є своя роль. Якщо ми бачимо за 2 місяці, що в нас не вистачає грошей, то ми вживаємо всіх заходів щоб дофінансувати програму, щоб не допустити цього вимкнення.
Як зараз це виглядає, цей механізм? Наприклад, пройшов місяць. Прийшли люди в аптеки, отримали ліки, кого проінформували аптеки про те, що вони витратили, куди вони відправляють свої заявки на реімбурсацію?
Пацієнт отримав електронний рецепт. Для пацієнта це смс повідомлення, яке містить номер рецепту і код підтвердження. Пацієнт вибирає будь-яку аптеку і йде в ту аптеку. Аптека відпустила ліки, зафіксувала вибір пацієнта в системі і наклала на цей вибір електронний підпис. Цей рецепт потрапив до центрального компоненту, до нашої єдиної бази. Два рази у місяць, 16 числа і першого числа автоматично формуються звіти за два тижні. Коли звіти сформувалися, аптека має можливість їх перевірити та надсилає до нас. Після того як цей звіт надходить до нас, ми його опрацьовуємо і протягом 3-4 робочих днів аптека отримує гроші за відпущені ліки. Це дуже швидко.
Ваше прогнозування достатньо досконале для того, щоб передбачити, скільки коштів буде витрачено в кожному наступному місяці? Збоїв не було?
Так, і ми постійно його удосконалюємо. До кінця року програма профінансована в повному обсязі, проблем не має бути.
На рахунках казначейства прийшла ця сума і лежить чи просто там є якийсь абстрактний мішок грошей, віртуальний, і кожен раз ви з нього берете?
Я не експерт у цьому питанні. Але казна ж не бере гроші з повітря, це податки наші з вами і вони надходять всі помісячно.
Раптом всі вирішать перестати платити податки, тоді буде проблема?
Тоді у всіх будуть проблеми, не лише у нас.
Поговоримо про справи сьогоднішні. Чим може похвалитися програма, які ви побачили дійсно важливі зрушення за останній рік? Тобто, що дає впевненість сказати що це розширення більше покращить життя людей, пацієнтів, їхніх родичів?
Перш за все, ми впровадили електронний рецепт, який нам дозволив вирішити багато проблем і відкрити нові можливості для пацієнта. Над цим ми працювали 6 місяців. Друге - це електронний договір для аптечного закладу. Це, на перший погляд, менш відчутно для пацієнта, але насправді дуже важливо. Єдиний платник – НСЗУ і електронний договір з аптекою дозволив пацієнту отримувати ліки в будь-якому населеному пункті, де йому зручно. Ми бачимо, що є випадки, коли рідні, які навчаються чи проживають в Києві чи містах, отримують смс-ку від батьків, отримують за нею ліки і привозять їм їх, коли приїздять погостювати. Електронний рецепт став мобільнішим. Зараз, в період коронавірусної інфекції, для пацієнтів це дуже важливо. Щоб отримати його, не потрібно йти до лікаря первинки, можна просто зателефонувати. Все просто, лікар виписав електронний рецепт, есемеска надійшла на телефон.
Але це для людей які мають декларацію, які не вперше звертаються, яких лікар знає?
Авжеж. Зараз укладено понад 30 млн декларацій. Лікар знає пацієнта, він може йому виписати електронний рецепт без візиту. Смс-ку передали родичам, ті пішли в аптеку і отримали ліки. Наприклад, я отримувала ліки для батьків чоловіка, мені надіслали повідомлення, я пішла в зручну аптеку, замовила їх і отримала. Це дуже зручно. Програма не лише пацієнтам цікава, вона цікава й аптекам. Зараз понад 8300 аптек, це близько 40% аптек в Україні, беруть участь в цій програмі, вони підключаються і відпускають ліки.
Можете сказати де більше, де менш успішно іде в регіонах ця робота з електронними рецептами, з аптеками, які співпрацюють? Якісь є відмінності? І якщо люди цікавляться як воно що, то де вони можуть це подивитись?
Відмінності, звісно, є. Але вони не значні і залежать від особливостей регіону. Так, наприклад, без несподіванок, найбільша кількість рецептів виписується саме у Дніпропетровській області, тому що у ній проживає найбільша кількість населення. Відповідно, і більша кількість людей користується програмою реімбурсації.
Достатньо цієї аптечної мережі, яка вже існує? Чи бажано було б розширити? Чи завелика?
Ніколи не можна сказати що велика. Важлива географічна доступність і чим ближче аптека знаходиться до закладу охорони здоров’я, тим краще. В нас є дані, що близько 70-75% рецептів отоварюється в аптеках не більше ніж два кілометри від місця їх виписування. Лікарі первинки знаходяться максимально близько до аптеки, яка може відпустити ліки. І це добре, що пацієнт не їздить, не шукає аптеку з «Доступними ліками». Є іще одна особливість, характерна саме для літа. Це збільшення відстані між місцем виписування рецепту та місцем його погашення. Наприклад, користувач програми реімбурсації «Доступні ліки» з Буковини, отримав ліки у Бердянську. І таких прикладів безліч.
Можна зайти на Ваш сайт і подивитись хто скільки виписує?
Так, звісно. У нас на сайті є дуже багато інформації про хід програми. Це і про аптеки, і про рецепти, і про самі ж ліки. Ми завжди радо запрошуємо переходити у розділ "Е-дані". Там дуже багато корисної та актуальної інформації.
Але усе ж, мабуть, людям цікавіша електронна карта аптек?
Так, вона має попит. Пацієнти бачать де вони можуть отримати ліки.
А якщо в когось немає Інтернету?
Можна зателефонувати до нашого контакт центру за безкоштовним номером 1677 і оператор Call-центру підкаже, яка найближча аптека до пацієнта. Оператори надають абсолютно всю інформацію, яка необхідна пацієнту.
Щось хочете додати важливого?
Щоб пацієнти не забували лікуватися, приймали ліки, звертались до сімейного лікаря. В кого немає декларації - обрати свого лікаря, подавши декларацію, тому що декларація - це вхід до системи. Отримати гарантований пакет, крім екстрених випадків, можна виключно з декларацією, так само, як і «Доступні ліки».
За програмою реімбурсації «Доступні ліки» пацієнти можуть отримати безоплатно чи з незначною доплатою лікарські засоби (ЛЗ) від серцево-судинних захворювань, бронхіальної астми та діабету II типу. Тому що саме від цих хвороб найчастіше помирають українці або ж якість їхнього життя суттєво знижується. При тому, що ці захворювання можна ефективно лікувати на амбулаторному рівні.
Наразі у програму реімбурсації “Доступні ліки” входить 246 лікарських засобів, а кількість безоплатних ліків складає 85 позицій.
З 246 лікарських засобів в оновленому переліку «Доступних ліків»:
- 200 ЛЗ для лікування серцево-судинних захворювань;
- 48 – діабету ІІ типу;
- 15 – бронхіальної астми;
- 1 - для лікування ревматичних хвороб.
Уже понад 2,3 млн пацієнтів в Україні отримали свої «Доступні ліки» – а це за 17 млн електронних рецептів.
Кожного дня близько 2 000 людей вперше отримують «Доступні ліки» за електронними рецептами. Зокрема, за останні 24 години таких людей - майже 2300. Тож якщо вам потрібні ліки від серцево-судинних захворювань, бронхіальної астми, чи діабету II типу – зверніться до свого сімейного лікаря.
Детальний алгоритм отримання електронного рецепта на “Доступні ліки” тут https://bit.ly/37Fv4O5.
Повний список лікарських засобів, які беруть участь у програмі «Доступні ліки», можна переглянути за посиланням https://bit.ly/2ZY4Y72.
Знайти найближчу аптеку допоможе карта на сайті НСЗУ: https://nszu.gov.ua/e-data/dashboard/pharmacy-map.
