Гриб зі смаком війни: у США звинувачують вчених у контрабанді фузарій і біозброї
Fusarium у пакетику — і справа на федеральному рівні. Як гриб став об'єктом міжнародної уваги.
Зображення згенеровано ШІДвоє громадян Китаю, серед яких знана мікологиня та фітопатологиня Юньцін Цзянь, стали фігурантами справи Міністерства юстиції США. Їх звинувачують у змові з метою контрабанди небезпечного біологічного агента — гриба Fusarium graminearum, що продукує токсичні речовини, здатні шкодити як врожаю, так і здоров’ю людини. Затримання відбулося під час спроби ввезти зразки гриба в пластикових контейнерах, без відповідного дозволу. Як пояснюють у пресрелізі Міністерства, такі дії несуть загрозу аграрній безпеці США, зокрема — штатам, що спеціалізуються на вирощуванні зернових. Про це повідомляє Міністерство юстиції США.
Фузарія — не просто гриб
Гриби роду Fusarium давно привертають увагу не лише ботаніків, а й військових. Вони продукують трихотеценові мікотоксини, серед яких найвідоміший — токсин Т-2, також знаний як «інсариотоксин». Саме цей токсин згадується у контраверсійному скандалі з «жовтим дощем», коли комуністичні уряди Лаосу та Камбоджі нібито застосували біозброю проти хмонгів і червоних кхмерів. Попри відсутність доказів, ця версія була широко розтиражована у медіа й залишилася в колективній уяві як приклад можливого застосування грибів як зброї. Про ці аспекти детально пише науково-технічний ТГ-канал LAB-66.
Фузаріозні гриби мають широку географію — вони ростуть майже всюди, особливо в умовах кліматичних змін. Fusarium graminearum, за який і затримали Юньцін Цзянь, є ендеміком північної частини США та справжньою катастрофою для фермерів, що вирощують ячмінь. Теоретично, будь-хто може зібрати ці зразки «на полях Дакоти» — але ввезення до США зразків з інших країн, навіть якщо це ті ж самі штами, суворо регламентоване через ризики поширення стійких чи мутованих варіантів грибка.
У чому звинувачують дослідницю
Юньцін Цзянь не є випадковою фігурою. Вона авторка понад двох десятків наукових публікацій, присвячених саме фузаріозам, мікотоксинам і біохімії грибів. Її дослідження щодо регуляції синтезу ергостеролу — речовини, що є мішенню багатьох фунгіцидів — отримали визнання й цитування в престижних виданнях, таких як Nature Communications. Ба більше, вона вже публікувалася у співавторстві з американськими науковцями. Тому звинувачення на її адресу виглядають доволі серйозно, але не однозначно.
За офіційною версією, Цзянь і її колега Цзуньюн Лю намагалися уникнути контролю, не задекларувавши біологічні матеріали, та діяли в порушення законів США. Представники правоохоронних органів підкреслюють: «Сьогоднішні кримінальні звинувачення проти Юньцін Цзянь і Цзуньюн Лю свідчать про ключову роль митниці у захисті американського народу від біологічних загроз, які можуть зруйнувати нашу аграрну економіку та завдати шкоди людям».
Фунгіцидне майбутнє і глобальний контекст
Чому ж поважна науковиця перевозила небезпечний гриб без дозволу? Ймовірно, її мета була комерційною: протестувати або просунути власні протигрибкові препарати для американського агроринку. Ринок США — ласий шмат для тих, хто працює в агротехнологіях. Проте формальне порушення процедур і спроба обійти біоконтроль виводить ситуацію на рівень не просто етичного, а й національного ризику.
У Білорусі, до речі, фузарії більш відомі за іншим напрямом — як причина «сухої гнилі» картоплі. А з огляду на глобальне потепління, гриби роду Fusarium тільки розширюють ареал. Їх дія на людину — ще одна складник загрози: деякі штами здатні викликати важкі отруєння або алергічні реакції. LAB-66 називає їх не інакше як «відмінне страшило з грибів» — і має на це підстави. Зацікавленим у темі рекомендується ознайомитися з попередніми матеріалами каналу.
З іншого боку, у цій справі є місце для наукової етики, юридичних дискусій і геополітики. І все це — на тлі деградації аграрних систем, викликаної змінами клімату, війнами й глобальною нестачею їжі.
Можливо, справжній конфлікт тут — не між державами, а між підходами: контроль або співпраця, заборона або дослідження, наука або страх.
Більше новин читайте на GreenPost.

