Геть від Москви: Німеччина змінює курс на повернення ядерної енергетики та зближення з Францією

Німеччина офіційно відмовилася від політики повного згортання ядерної енергетики, погодившись на зближення з Францією в цьому питанні. За даними Financial Times, Берлін дав згоду усунути антиядерний ухил із законодавства Європейського Союзу, що стало значним поворотним моментом для енергетичної політики регіону. Це рішення, хоч і здається технічним, може мати далекосяжні наслідки для економіки та екології Європи.

Історичний контекст

Політика відмови від ядерної енергетики була започаткована Німеччиною в 2011 році за канцлерки Ангели Меркель після аварії на Фукусімі. Тоді країна, яка отримувала чверть електроенергії від 17 реакторів, ухвалила план їх поступового закриття, завершивши процес у квітні 2023 року. Навіть енергетична криза, спричинена російським вторгненням в Україну, не змусила попередній уряд Олафа Шольца переглянути курс, попри критику з боку промисловості та союзників, таких як Франція.

Франція, що покладається на ядерну енергетику для більш ніж 70 % своєї електроенергії, неодноразово закликала ЄС визнати її «зеленим» джерелом у рамках REPowerEU Plan. Протистояння між Парижем і Берліном тривало роками, ускладнюючи узгодження енергетичної політики.

Новий курс під керівництвом Мерца

З приходом до влади Фрідріха Мерца, відомого критика політики Меркель у сфері енергетики, Німеччина змінила підхід. Мерц, який завжди вважав закриття ядерних реакторів помилкою, що позбавила країну дешевої та стабільної енергії, підтримав ідею інтеграції ядерної енергетики в європейську стратегію. Його уряд не планує негайного перезапуску закритих реакторів, але оголосив про намір інвестувати в розробку малих модульних реакторів (SMR) та технологій ядерного поділу, які обіцяють менший обсяг довгоживучих відходів.

Це рішення може бути спробою подолати енергетичну залежність від імпорту, зокрема від Росії, та відповіддю на тиск Франції. Експерти називають його переломним моментом, хоча деталі реалізації залишаються неясними.

Можливі наслідки

Зміна політики Німеччини має як потенційні переваги, так і ризики:

• Економічна вигода. Інтеграція ядерної енергетики може знизити витрати на електроенергію, підтримавши промисловість, яка страждає від високих цін після відмови від російського газу.
• Екологічний баланс. SMR обіцяють менший екологічний слід порівняно з традиційними реакторами, але питання утилізації відходів і безпеки все ще викликають дебати.
• Геополітичний вимір. Зближення з Францією може зміцнити «франко-німецький двигун» ЄС, але викликає опір у країнах, таких як Австрія, яка залишається противницею ядерної енергетики.

Проте критики попереджають, що повернення до ядерної енергетики може бути спізнілим рішенням. Закриття реакторів у 2023 році послабило енергетичну безпеку Німеччини, змусивши її імпортувати електроенергію, зокрема з французьких АЕС. Наратив про «дешеву й надійну» ядерну енергію потребує перевірки, адже будівництво нових реакторів вимагає значних інвестицій і часу.

Резюме

Рішення Німеччини відступити від політики, започаткованої Меркель, і підтримати Францію є історичним зрушенням, яке відображає прагнення до енергетичної стабільності в умовах кризи. Хоча воно підтримується логікою економічної доцільності, його успіх залежатиме від швидкості впровадження SMR та готовності ЄС узгодити позиції. Чи стане це новим стартом для німецької енергетики, чи черговою спірною ініціативою, покаже час.

Більше новин читайте на GreenPost.