Генератори як частина нашого побуту: коли шум стає випробуванням для нервової системи

Генератори як нова звичка воєнного часу

Генератори — це реальність, до якої ми вимушено адаптуємося. Вони підтримують життя міста, бізнес і звичний ритм, але водночас створюють хронічне навантаження на нервову систему. Шум, темрява, миготливе світло — усе це складається у фоновий стрес, який не завжди усвідомлюється, але відчувається тілом і емоціями. Усвідомлення цього впливу та уважність до власного стану стають важливою частиною турботи про себе в умовах тривалого виснаження.

З проханням розповісти читачам GreenPost про вплив шуму на людину ми звернулися до лікарки невролога-психотерапевта Ольги Глінської.

1. Шум понад  50–55 дБ протягом тривалого часу викликає підвищений рівень кортизолу” (життєво важливий гормон, який виробляється наднирниками і відомий як «гормон стресу» - ред.) Генератори часто мають70-90 дБ, що є значним хронічним стресором.

2. Симпатична активація

Підвищенням ЧСС (частота серцевих скорочень - ред.), артеріального тиску, м’язової напруги. У людей з тривожними або соматоформними симптомами шум підсилює тілесне напруження.

3. Когнітивне навантаження - мозок змушений постійно пригнічувати шум, унаслідок чого знижуються концентрація, пам’ять, швидкість мислення та стійкість уваги.

4. Порушення сну -  навіть якщо людина не прокидається, виникають мікропробудження — короткі, непомітні епізоди, які фрагментують сон і знижують його відновлювальну якість. Це призводить до денної втоми, дратівливості та проблем із концентрацією.

5. Підсилення болю та мігрені - шум посилює сенсорну чутливість — підвищену реакцію нервової системи на звуки, світло, запахи, текстури. Пацієнти з мігренню часто відзначають тригерність звуку.

6. Погіршення емоційної регуляції - хронічний шум асоціюється з дратівливістю, тривогою, зниженням толерантності до стресу.

Коли емоції виходять з-під контролю

Пригадую ситуацію, якою ділилася зі мною знайома: кількагодинне перебування на центральних вулицях Києва серед генераторів спричинило у неї справжній емоційний вибух. Головний біль, погане освітлення, миготливі вогники від ліхтариків перехожих і постійний гул викликали не просто сльози, а те, що ми називаємо нервовим зривом. А колега зізнавалася, що в таких умовах стає агресивною, а за емоційну нестриманість потім доводиться перепрошувати перед близькими. І це трохи дивує, адже в місті загалом не буває тиші. Місто завжди повниться шумом.

Як пояснює Ольга Глінська, монотонний низькочастотний шум генератора значно важче фільтрується мозком. Якщо додати до цього години безперервного звучання і темряву через відключення світла, організм отримує подвійний стрес. Адже недостатня світлова стимуляція порушує роботу супрахіазматичного ядра  та регуляцію циркадних ритмів. Тьмяне освітлення знижує добову активність серотонінергічної системи та асоціюється зі зниженням настрою. дані експериментальних робіт показують: тривале перебування у тьмяному світлі зменшує експресію BDNF  та може знижувати об'єм гіпокампу, що відображається на пам'яті й навчанні. Візуальна система при недостатньому освітленні працює із підвищеним тонусом акомодації, тому зростає частота головного болю та зорової втоми.

Щоб мінімізувати вплив шуму на нервову систему варто дотримуватися практичних рекомендацій:

Використовувати засоби зменшення шуму: беруші, навушники з активним шумозаглушенням, маскування білим шумом (техніка використання постійного, рівномірного звуку для приглушення різких дратівливих зовнішніх шумів), особливо при низькочастотному шумі генераторів.

Створювати адекватний рівень освітлення: організувати локальні джерела світла 1000–2000 люкс у робочій зоні; в умовах дефіциту природнього світла проводити світлотерапію (10 000 люкс) протягом 20–30 хв зранку). Яскравість має бути достатньою, щоб не напружувати очі. Краще уникати різких тіней та відблисків. Нейтральне або холодне світло обирати для концентрації під час роботи, тепле світло – для релаксації.

Підтримувати стабільні циркадні сигнали:  перебувати на природному світлі, працювати біля вікна, мінімізувати синє світло ввечері. Також корисно робити сенсорні «паузи» для нервової системи: 3–5 хв тиші або дихальної регуляції (подовжений видих). За можливості — просторове віддалення від джерела низькочастотного шуму та зниження вібрацій (гумові подушки під генератором).

Ми не можемо вплинути на ситуацію, але можемо піклуватися про своє фізичне та емоційне здоров'я.

Редакція GreenPost дякує лікарці неврологу-психотерапевту Ользі Глінській за фахові коментарі.

Більше новин читайте на GreenPost.