Від тибетських чаш до сучасних генераторів частот: еволюція звукового оздоровлення
Роль низькочастотних вібрацій у відновленні психоемоційного стану.
Фото: OLX
14 лютого, разом із днем закоханих, світова спільнота відзначає Міжнародний день зцілення звуком (World Sound Healing Day). Це свято було започатковано американським звукотерапевтом Джонатаном Голдменом у 2002 році з метою популяризації використання звукових вібрацій для досягнення гармонії та фізичного оздоровлення. Основна ідея полягає в тому, що кожна клітина людського організму має свою власну резонансну частоту, а стрес і хвороби порушують ці природні ритми. Звукотерапія спрямована на «налаштування» тіла через зовнішні акустичні хвилі.
З наукової точки зору вплив звуку пояснюється його здатністю впливати на вегетативну нервову систему. Низькочастотні звуки (у діапазоні 40–80 Гц) здатні стимулювати блукаючий нерв, що знижує рівень кортизолу та артеріальний тиск. У 2026 році популярності набули такі методи, як використання бінауральних ритмів — коли у кожне вухо подається звук різної частоти, що змушує мозок створювати третю, «фантомну» частоту. Це допомагає перевести активність мозку зі стану Бета-хвиль (активне мислення) у стан Альфа- або Тета-хвиль, що характерні для глибокої релаксації та медитації.
Традиційні інструменти, такі як тибетські співаючі чаші, гонги та камертони, сьогодні інтегруються у реабілітаційні програми для людей із посттравматичним стресовим розладом (ПТСР). В Україні цей напрям стає особливо актуальним для психологічного відновлення військових та цивільних. Звукові сесії (Sound Baths) допомагають нормалізувати сон та покращити концентрацію уваги. Міжнародний день зцілення звуком закликає о 12:00 за місцевим часом протягом п'яти хвилин промукати звук «ОМ» або просто побути у тиші, фокусуючись на гармонійних вібраціях для підтримки глобального спокою.
Більше новин читайте на GreenPost.
