Фотосинтез майже у повній темряві: арктичні водорості встановили рекорд

Група європейських учених, дрейфуючи в Північному Льодовитому океані під час експедиції MOSAiC, зафіксувала фотосинтез у підлідних мікроводоростей, яким вистачило рекордно малої кількості сонячного світла. Нові дані змусили знизити поріг можливого фотосинтезу вчетверо і наблизили його до абсолютного мінімуму для виживання організмів. Результати наукової роботи опубліковані у журналі Nature Communications.

Для успішного існування рослинам потрібні умови, які підходять для фотосинтезу. Але більшу частину поверхні планети займає вода, а в океанах і морях фотосинтез може відбуватися тільки в евфотичній зоні, вважали раніше науковці. Це шар, куди ще дістають сонячні промені. У цій товщі утворюється до 90% атмосферного кисню, тому її обсяг є ключовим фактором у розрахунках первинної продукції, тобто органіки в океані.

Нижня межа евфотичної зони проходить на глибині, куди проникає лише 1% сонячного світла, тобто 20 мікромоль фотонів на квадратний метр за секунду (на поверхні цей рівень зазвичай дорівнює 2000 мікромоль).

Вчені виміряли рівень освітленості, за якої виявлені на великій глибині У Північному Льодовитому океані мікроводорості здійснювали фотосинтез, у верхньому 50-метровому шарі води. Датчики зафіксували, що середньодобовий рівень сонячного світла там сягав 0,04±0,02 мікромоля фотонів на квадратний метр за секунду.

Якщо порівняти нові дані з попередніми спостереженнями, то відомий поріг освітленості, при якому можливий фотосинтез, знизився в чотири рази і наблизився до абсолютного мінімуму для живих організмів з урахуванням коефіцієнту згасання. Водночас майже вдвічі поглибилася зона, де цей процес доступний: з 23 до 54 метрів (при врахуванні коефіцієнту загасання світлових хвиль).

Більше новин читайте на GreenPost.