Експерти: уряду не вдалося синхронізувати кліматичний і енергетичний напрямки

У той час, як в Європі вихід з енергетичної кризи бачать лише у «зеленому» курсі, в Україні практично відмовляються від «зеленого» енергетичного переходу. Про це пишуть експерти DiXi Group Роман Ніцович та Анастасія Синиця.

«Понад 6 місяців уряд та головні учасники ринку відновлюваної енергетики не можуть дійти згоди щодо врегулювання проблемних питань галузі. Незрозуміла доля проєкту Концепції «зеленого» енергетичного переходу України до 2050 року, представленого Мінекоенерго на початку року», - пишуть вони.

Експерти нагадують, що триває розробка іншого ключового документа інтегрованої політики – Національного плану з енергетики та клімату до 2030 року (НПЕК). Його розробка й втілення є шансом України долучитися до Європейського «зеленого» курсу, не будучи де-юре частиною ЄС, через відповідні рекомендації, надані в рамках Енергетичного Співтовариства. І хоча НПЕК є інструментом у рамках стратегії Енергетичного Союзу, що реалізується з 2015 року, він адаптується в світлі нових політичних орієнтирів Єврокомісії.

Чи зміниться ситуація з розділенням Мінекоенерго, і скільки часу знадобиться новим-старим відомствам, щоб повноцінно включитися в роботу – можна лише припускати, вважають експерти.

«Поряд з цим, варто визнати і той факт, що реалізація Європейського «зеленого» курсу несе додаткові виклики для українського енергетичного сектору. Наприклад, подальша декарбонізація є обов’язковою умовою для продовження інтеграції та транскордонної взаємодії, адже в рамках нової політики ЄС планує впровадити механізм вуглецевого коригування імпорту (carbon border adjustment mechanism). Ціна товарів та послуг, які імпортуватиме ЄС, відображатиме вуглецевий слід, а це, наприклад, може значно ускладнити експорт електроенергії з України, а отже й інтеграцію ринків як таку» - додають у DiXi Group.

Найголовніше те, що українське зволікання з «зеленим» переходом відіб’ється на спроможності України в принципі до євроінтеграції, вважають експерти.

«Відкладення рішень щодо структурних проблем (балансування енергосистеми зі збереженням підтримки ВДЕ, трансформація вугільних регіонів, лібералізація ринків) негативно позначається на спроможності України інтегруватися із ЄС. Європа зробила свій вибір на користь «зелених» політик та швидко рухається до нових стандартів, і саме на це слід зважати Україні, приймаючи рішення як щодо нових стратегій, так і щодо тактичних антикризових заходів. Адже справжня інтеграція почнеться тоді, коли нові європейські тренди стануть частиною українського порядку денного», - пишуть у DiXi Group.

Нагадаємо, одна з головних енергетичних ініціатив уряду полягає в тому, що він хоче змінити «зелений» тариф, який виявився занадто накладним для бюджету. Однак проблема в тому, що Україна фактично змінює правила уже після початку гри - низка інвесторів зайшли на ринок ВДЕ в Україну під чіткі правила і гарантії уряду, що вони не змінюватимуться.

Не дивлячись на те, що Буславець заявила, що перемовини з інвесторами вже завершено, компромісу досягти так і не вдалося й інвестори відмовляються підписувати запропонований урядом меморандум. Загалом нинішні ініціативи України уже розкритикували наші європейські партнери та вітчизняні експерти, які стверджують, що Україна фактично згортає "зелений" енергетичний перехід.

Крім цього, нещодавно у Мінекоенерго прийняли рішення щодо тимчасового закриття трьох енергоблоків українських АЕС. У міністерстві пояснюють це необхідністю балансу енергосистеми. Водночас критики цього рішення стверджують, що система «балансується» під олігарха Рината Ахметова та його вугільну генерацію. І Прем'єра Шмигаля, і в.о. міністра Буславець пов'язують з енергохолдингом Ахметова ДТЕК. Шмигаль, зокрема, працював там на посаді топ-менеджера. Ці ініціативи теж свідчать про те, що у Кабміні орієнтуються саме на вугільну енергетику.