Догори
Дати відгук
  • Головна
  • Новини
  • Еко
  • Екопартії в прольоті: чому виборці не взяли «зелених» кандидатів на місцевих виборах

Екопартії в прольоті: чому виборці не взяли «зелених» кандидатів на місцевих виборах

Чи варто партіям ставити екопріоритети у свої програми?

8 хв на прочитання26 Жовтня 2020, 17:34
фото Олега Листопада фото Олега Листопада
Поділитись:

За результатами екзит полів у жодному з обласних центрів не будуть представлені партії, які чітко позиціонують себе як «зелені» або екологічні. Причому, у більшості обласних міст такі партії навіть не балотувалися.

«На виборах до міських рад обласних центрів лише три партії позиціонують себе як "зелені": Екологічна альтернатива (Київ), ЕКО ПАРТІЯ Берези (Київ та Луцьк) та Партія зелених України (Дніпро, Запоріжжя та Херсон). Таким чином, лише у п’яти обласних центрах "зелені" партії представлені на виборах до міських рад», - говорить голова правління Ресурсно-аналітичного центру "Суспільство і довкілля" "Суспільство і довкілля" Наталія Андрусевич.

Оприлюднені на момент написання статті екзит-поли засвідчують, що у жодному з цих 5 міст згадані партії у міськради не проходять.

Але деякі експерти вважають, що говорити про повний програш поки зарано.

«Ці партії ще брали участь в райони, області і менші міста. Треба зачекати, щоб говорити про повний програш. Окрім того, є партії, які мали дуже добрі зелені програми (як-от Голос у Львові)», - зазначає аналітик «Суспільства і довкілля» Андрій Андрусевич.

Проте більшість екоекспертів і екоактивістів погоджуються, що це - програш.

фото зі сторінки ПЗУ

«Екологiя поки не є пріоритетом номер один для людей. Є над чим працювати, у т ч над підвищенням екосвідомості людей», - зазначає помічниця одного з депутатів ВРУ цього скликання Олена Волкова.

«Для української політеліти питання екополітики не є пріоритетними, бо вони не пріоритетні для виборців, і тим паче для дивовижного кандидатського контингенту, який боровся на цих виборах за доступ до бюджетних коштів ОТГ. Населення потопає у злиднях, ресурси виживання вичерпуються і в таких умовах мало хто цікавиться станом довкіллєвої безпеки. За регулярними опитуваннями КМІС приблизно 48% населення України однозначно перебувають у бідності: у 12% доходів не вистачає навіть на їжу, а у 36% вистачає тільки на їжу», - додає знаний екоактивіст Сергій Федоринчик.

Однак соціологи засвідчують, що екологічні проблеми мають високий пріоритет у громадян України.

«Цьогорічне опитування, проведене Інститутом соціології, показує, що 52% опитаних визнали, що їм не вистачає екологічної безпеки. То, логічно було би, якби виборці звернули увагу на екопартії. Натомість маємо феномен: екостурбованість й зацікавленість у вирішенні екологічних проблем не переходять у підтримку партій», - сказав GreenPost доктор соціологічних наук Олександр Стегній.

Ці соціологічні дані дисонують з часто озвученою думкою про незацікавленість громадян у екологічній проблематиці.

«Українцям, у всякому випадку зараз, набагато ближчі проблеми соціально-економічні (робота, зарплата, комуналка...), ніж екологічні. Допоки людина буде постійно думати про наповненість холодильника - доти проблеми забруднення довкілля, бродячих тварин, видобутку бурштину і, тим більше, глобального потепління будуть на рівні "Ай-яй-яй! От сволота!" біля телевізору», - вважає еколог Андрій Музиченко.

Робота (її наявність) дійсно важливий чинник, але довкілля теж хвилює людей.

«Є питання  у опитувальнику-2020 Інституту соціолонії:. «Чи хотіли би Ви виїхати з свого населеного пункту і чому. Серед причин, які назвали на першому місці – пошуки роботи, а от на другому – екологічні проблеми в тому населеному пункті, де люди проживають. Тобто, якби політики показали, що хочуть і можуть вирішити, скажімо, проблему утилізації твердих побутових відходів, яка точно стоїть перед усіма великими містами, то мали би хороші шанси. У тому ж Льовові, який є туристичною столицею і для якого бренд міста-смітника псує бренд туристичний. А у Києві увагу точно би привернула діяльність щодо реконструкції заводу «Енергія» - говорить Олександр Стегній

Інший хороший шанс про себе заявити партії мали при формуванні місцевих бюджетів. Але…

«Коли формувалися місцеві бюджети – нічого не було чути від «зелених» партій. А це ж сьогодні дуже значні кошти. Полтава має 3,5 млрд грн на наступний рік. Київський бюджет зріс з 20 до 60 млрд. Вимагати використання цих коштів на вирішення екологічних проблем – хороший хід для екопартій», - додає соціолог.

Пізно, батєнька…

Чимало спостерігачів зазначають, що дві з трьох зазначених партій сприймаються як створені спеціально під вибори, і тому виборці або не встигли їх помітити, або не просто не вірять.

«Цих людей ніхто не знає, діяльність вони почали вести за кілька місяців до виборів...Роками треба працювати на впізнаваність, на довіру...  Провели пару акцій із 20-30 активістами... Так це не працює. Ну і плюс потрібен бюджет аби розкрутити партію і харизматичний лідер... Ні того, ні іншого видно у них не було», - зазначає екменеджерка Анна Таранцова.

Соціологи та політологи теж схиляються до такої думки.

«До виборів ці партії себе не проявляли. Хоча можливість була – узяти хоча би ті катастрофічні явища і події, які трапилися цього року – масові пожежі, паводки тощо. Але ми бачили тільки активність ДСНС, яка й так має реагувати. Успіх може бути, але у каденцію до виборів треба заявляти себе і робити щось для людей. Тому і є феномен. Це відрізняє нашу ситуацію від Польщі або Нідерландів чи Німеччини, де екопартії щось роблять і мають підтримку виборців. І результаті фракція «зелених» у Європарл потужна. «Друзі Землі» у Німеччині мають більше мільйона прихильників. Німеччина відмовляється від атомної енергетики, від бензинових двигунів тощо», - зазначає Олександр Стегній.

Аналогічну думку висловлював ще перед виборами політолог Олексій Гарань.

Екоальтернатива проводить "громадський арешт" Дарницької ТЕЦ як одного з найбільших забруднювачів Києва. Роботу станції це не зупинило

«Ці обидві партії (Екоальтернатива та Берези – ред.) – це партії місцевої ініціативи. Щоб бути успішними, мають з’являтися не в останні місяці перед виборами, а бути весь час на виду. І приходити на вибори вже зі списком зроблених справ, ініціатив, перемог», - зазначив професор Києво-Могилянської академії й науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва Олексій Гарань.

Чи зелена Партія зелених

Багато сказано у ці дні про програш найдавнішої української екопартії - ПЗУ – Партії зелених України.

ПЗУ перед виборами активізувалась

«Винні самі члени парті – після єдиного успіху у 1998 році, коли вони пройшли у парламент, нині з тріском провалилися. Лінія партії була хибною ще двадцять з гаком рокі тому, коли представники великого капіталу були нею долучені до лав партії, отримали мандати. Хоча представляли забруднювачів довкілля. У виборців виникав скепсис, але керівництв ПЗУ на це так і не звернуло уваги, і її діяльність так і не відповідала задекларованим принципам. Як і зараз», - вважає Олександр Стегній.

У ФБ звучать і дещо конспірологічні версії успіху ПЗУ у 1998 році.

фото зі сторінки ПЗУ у ФБ

«Перемога ПЗУ в 1998 р була обумовлена таємною домовленістю між Президентом Кучмою, який мав потребу у сервільній фракції, та головою ПЗУ Віталієм Кононовим. Від Кучми була вказівка керівнику департаменту виконання покарань І.Штаньку, щоб зеки на зонах проголосували за ПЗУ (це цілком кероване голосування з невеликим, але дієвим стимулюванням - цигарки та чай), що дало приблизно 200 тисяч голосів. Інші вказівки були власникам телеканалів посприяти рекламі ПЗУ, що і відбулося (гасло "Політики займаються демагогією" на тлі соняхів закарбувалося в головах мільйонів виборців) в небачених до тих пір розмірах. У виборчому списку ПЗУ було кілька банкірів та нафтотрейдерів, також кілька діячів ПЗУ», - вважає один з найактивніших члені асоціації «Зелений Світ» у 1990-х роках Сергій Федоринчик.

«Партія Зелених виникла на основі масового руху - Асоціації Зелений Світ а далі зійшла на пси, обравши неекологічні пріоритети. Все що було після того ще гірше. Немає критичної маси людей з екологічних мисленням, тай яскравих екологічних лідерів. Пишу з особистого досвіду, оскільки був причетним до розвитку партії зелених. Пам'ятаю кого партія привела у парламент, а кого залишила за бортом», - зазначає львівський еколог Ігор Соловій.

Також серед причин програшу чимало експертів називають непрофесіоналізм керівництва екопартій, розпилювання (розсіювання) сил та ресурсів і небажання об’єднуватись, відсутність коштів у партій тощо.

Але ще раз повертаючись до соціологічних результатів, бачимо, що перспективи у екопартій є, треба лише уміти і хотіти ці перспективи реалізувати.

Як ми вже писали, шанси на перемогу у "екопартій" на виборах до місцевих рад 2020 були мінімальнии.

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.