Догори
Дати відгук

Які шанси в екологічних партій на місцевих виборах

Вибори до місцевих рад будуть 25 жовтня

8 хв на прочитання26 Серпня 2020, 20:35
Поділитись:

Українці хочуть дихати чистим повітрям, пити чисту воду і жити у зручних зелених містах та селах. Про це свідчать дані соціологічних досліджень.  

Багато у чому якість довкілля залежить від влади, у тому числі від депутатів місцевих рад. Наприкінці жовтня – місцеві вибори і шанс «озеленити» місцеві ради. Чи готові українці ним скористатися? Політична палітра пропонує широкий вибір – екологічні елементи є у програмах як вже відомих партій, а є й партії, які акцентують свою увагу саме на покращенні довкілля та умов життя.

 

Так, нещодавно «засвітилися» дві нові «еко» партії. Це «Екологічна альтернатива» та «ЕкоПартія Берези». «Альтернативу» створили ексочільник Держекоінспекції Єгор Фірсов, блогер Денис Казанський, відомі зоозахисники Павло Вишебаба та Катерина Сорока і ще кільканадцять доволі відомих в екологічній сфері особистостей. Партія Берези – це у першу чергу сам екснародний депутат Борислав Береза, який поки що тільки планує представити свою команду. Ресурсів у партій небагато, тож вони планують зосередитися насамперед на «взятті» столиці. Фірсов та Береза претендують на мерське крісло, а члени партій – на мандати депутатів міськради. Детальні програми партій наразі розробляються, але виступи та коментарі партійців та їхня попередня діяльність чітко окреслюють бачення і цілі. Це збереження зелених зон, протидія незаконним забудовам, вирішення проблеми безпритульних тварин гуманними способами, чисті повітря та вода тощо. Те, чого в принципі хочуть усі містяни.


 

«Жаль, що засновники партій не змогли домовитися. Безумовно, це розпорошуватиме голоси та погіршить їхні шанси на перемогу», - сказав GreenPost заступник голови ЕкоПраво-Київ Борис Васильківський.

Варто додати, що серед засновників «Екологічної альтернативи» є чимало людей, які активно допомагали писати екологічний блок програми «Голосу» рік тому, на парламентських виборах. «Голос» також планує штурмувати місцеві ради, а на мера Києва висунув відомого волонтера Сергія Притулу. Але детальної програми саме для столиці поки що ця партія не оприлюднила. 

 

Збирається на місцеві вибори й ветеран зеленопартійного руху – Партія Зелених України (голова – Віталій Кононов, заступник – Олександр Зіскін). Ні на сайті партії, ні на її офіційній сторінці у ФБ про це нічого немає, але на сторінці однієї з членкинь партії є допис від 8 серпня:

 

 

«Керівники обласних організацій ПЗУ, активісти, майбутні кандидати в депутати місцевих рад від ПЗУ дискутували в Києві щодо стратегії виборчої кампанії; проведення ювілейного з‘їзду ПЗУ; узгодження базових положень регіональних і місцевих виборчих програм», - повідомляє Тетяна Бодун

Що думають про це політологи та екологи?

«Україні сам Бог велів мати потужну «зелену» партію – як країні, яка пережила Чорнобиль, мала і має інші серйозні екологічні проблеми. І на початку 1990-така партія була, її очолював Юрій Щербак. І взагалі, екологічні організації були одними з перших неформальних організацій. Але коли Україна здобула незалежність, Щербак обрав дипломатичну стезю, партію не розвивали», - сказав GreenPost професор Києво-Могилянської академії й науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва Олексій Гарань.


 

Згодом і сама партія і певною мірою ідея такої партії була дискредитована.

«Коли ця партія пройшла у парламент у 1998 році, то половину списку склали представники нафтових компаній. Ходив жарт, що партія «зелених» - це від кольору долара. Але хоча ідея дискредитована, така партія Україні потрібна. Як потрібна класична соціал-демократична або ліберальна, і яких у нас теж немає», - додав пан професор.

Також політолог прокоментував ситуацію з цьогорічними виборами в Київраду.

«Я політолог і киянин, але не чув багато про діяльність «зелених». Мало про це знаю. Можливо, представники цих партій скажуть, що їх не пускають не телеекрани. Але є соцмережі, інтернет-видання… Думаю, їм буде дуже важко подолати 5% бар’єр. Але заберуть частину голосів у «Голосу». Якому так буде непросто боротися за 5%, за прохід у Київраду. Якщо «Голос» не потрапить у Київраду, де у нього є потенційна виборча база, то на ньому можна буде поставити хрест в цілому. Якраз ці дві нові «зелені» партії потопчуться на електоральному полі «Голосу», - вважає Олексій Гарань.

фото Олега Листопада

 

Для перемоги на виборах партії мають готувати завчасно, а не вигулькувати в останню мить.

«Фірсов, Казанський – так, вони займалися подібними (екологічними – ред.) речами. Кажуть, що і Береза цим займався, але я про його екодіяльність не чув, хоча він якраз присутній на телеканалах. Ці обидві партії – це партії місцевої ініціативи. Щоб бути успішними, мають з’являтися не в останні місяці перед виборами, а бути весь час на виду. І приходити на вибори вже зі списком зроблених справ, ініціатив, перемог», - уточнив політолог.

Директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко не береться оцінювати шанси на проходження до рад, але добре знає членів усіх згаданих партій та їхні справи.

 

«Радий був би успіху як ЕкоАльтернативи, так й Партії Берези. Представників обох партій добре знаю і активно з ними співпрацював. Борислав Береза, наприклад, коли був народним депутатом, підписував депутатські запити з природоохоронних питань, ходив в прокуратуру, щоб захистити екоактивістів, був одним із підписантів Закону про праліси. Разом зі своєю помічницею Тетяною Андрєйшиною брав активну участь у кампанії на захист лося тощо», - сказав GreenPost Володимир Борейко.

Позитивно пан Борейко також відгукується про засновників ЕкоАльтернативи.

«Фірсов нормально рулив екоінспекцією, організував потужну перевірку лісгоспів. Павло Вишебаба – мій товариш по боротьбі за збереження лося, у сутичках з мисливцями, які хочуть вистріляти усе живе в нашій природі», - вважає директор КЕКЦ.

Наявність у складі місцевих рад екосвідомих депутатів вкрай важлива.

 

 

«З 120 депутатів Київради тільки двоє активно підтримували наші ініціативи. Це Костянтин Яловий та Олеся Пинзеник. Але навіть двоє депутатів змогли звернути гори: за останні 5 років у Києві створено понад 25 заказників. Зокрема, відновлений у своїх першопочаткових межах заказник Жуків острів, заповідана частина Труханового, Троєщинські луки. Це було неможливо попередні 20 років! Заповідні об’єкти скільки-небудь значної площі створити не вдавалося, тільки точкові – пам’ятки природи (вікові дерева тощо). А за останні роки – значний прогрес; заповідали кілька озер, зокрема, знамениту «Міністерку»; закрили суцільні рубки в усіх лісопаркових господарствах; створили у них охоронні зони. Уявіть собі, якби таких депутатів було не два, а хоча би десять», - наголошує Володимир Борейко.

А от появі ПЗУ у міськраді еколог не був би радий.

«ПЗУ – до них негативне ставлення. Є офіційні документи, вони висять на сайті судових рішень. Років десять тому ПЗУ подала до суду скаргу на рішення Київської облради щодо створення нових заказників, зокрема, «Обухівського». І – домоглася, що рішення про створення заказників було відмінене! Що це за така «зелена» партія, яка скасовує створення заповідних об’єктів??? Ну, можна згадати й інші історії, наприклад, підтримку цією партією будівництва Одеського нафтотерміналу на початку 1990-х тощо", - додав еколог.

Як ми вже писали, для успішного подолання проблеми підпалів у природних системах замість писати гнівні або розпачливі пости та коментарі без адреси, треба писати народним депутатам, вимагати як найшвидшого ухвалення законопроєкту № 3526. А на місцевих виборах обирати тих, хто здатний забезпечити пожежну безпеку у місцевих громадах.

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Більше з розділу Еко
Більше з GreenPost