Догори
Дати відгук

Досліди на тваринах: зоозахисники проти науковців

Учені й раді були б обійтися без тварин, але поки що не можуть

7 хв на прочитання07 Травня 2020, 13:01
Поділитись:

Щойно стало відомо, що  лікарські препарати від COVID-19  тестують на тваринах, зоозахисники сприйняли це як сигнал укотре висловити свою незгоду з такою постановкою питання. Чи маємо ми моральне право ставити досліди на тваринах? Чи можемо ми обійтися без цього? GreenPost вирішив спробувати розібратися.

«Прихильники антропоцентризму застосовують аргументацію, засновану лише на інтересі людей. На нашу думку, такої аргументації недостатньо, адже всі живі істоти мають право на життя, волю тощо і не можуть розглядатися як ресурс для задоволення потреб людства. Правила поводження з лабораторними тваринами ми бачимо радше як спробу пом'якшити враження від вівісекції, "заглушити совість". Можна провести аналогію з "гуманним вбивством" на фермах чи "вільним вигулом", що не тільки не покращує долю експлуатованої тварини, а й просто робить використання тварини більш комфортним для людей», – вважає активістка спільноти «Екологічна платформа» Анастасія Брезіна.

А що про це кажуть науковці?

«Хребетний шовінізм» та інші етичні питання

Що більш тварина антропоморфна, то сильніше співчуття вона викликає у людей. Тому лабораторний щур викликає у нас більше бажань боротися за його права, ніж гадюка чи павук. Олексій Болдирєв, к.б.н., співробітник Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України, жартує: ніхто не захищає дрейсен, тарганів, кукурудзяний метелик і колорадський жук – вони не мають омбудсмена. А гуманісти, котрі щурів та тарганів не вбивають, а купують пристрої, котрі виганяють цих істот, таким чином «руйнують середовище та зменшують доступні  оселища», як записано в документах МСОП і Бернській конвенції. «Дрейсену, правда, не виженеш. Треба відбійний молоток», – сміється Олексій. При цьому він вважає захист прав тварин свідченням гуманізації суспільства і підтримує заборону дельфінаріїв, введення відповідальності за жорстоке поводження з тваринами, обмеження хутряного бізнесу тощо. Однак наголошує: припинити експерименти на тваринах – це вбити багато і тварин, і людей. Адже ліки для тварин теж неможливо перевірити без експериментів на тваринах.

Щоправда, зоозахисники говорять: ставити досліди на одних тваринах, щоб урятувати інших, – це те саме, що ставити досліди над бідними людьми, щоб урятувати багатих.

«Це хибна аналогія, – вважає Олексій Болдирєв. – Усе залежить від етичної системи, яку ми приймаємо. Наша сучасна етика сформувалася за багато століть. Наприклад, у Давньому Римі було заборонено розтинати трупи людей – ніхто не міг гарантувати, що розтинати не починали ще живу людину. Тому анатомія людини аж до XV століття містила десятки грубих помилок, адже її класик Гален розтинав тіла кіз і макак, які відрізняються від людського.

Етичний вибір зробити важко й у звичній для нас системі: коли є два пацієнти з ускладненням коронавірусної хвороби й один апарат ШВЛ, кому його надати? Старому чи молодому? Багатому чи бідному? Чоловіку чи жінці? Більш важкохворому чи менш? Вага вибору лягає на лікаря. А якби треба було обирати між життям хворої людини та хворої тварини? Фактично цю однозначну відповідь нам пропонують противники досліджень на тваринах. Вони кажуть: нехай людина відразу прийме на себе можливі токсичні дії препарату, вивченого тільки на клітинних лініях. Як на мене, це руйнація етичної системи, побудованої ще до римлян. Права людини є етичним ідеалом, який у XXI столітті ми намагаємося розширити на тварин. Але якщо ми при цьому руйнуватимемо цінність людського життя як етичну основу, то нічого доброго тваринам від цього не буде. Адже, крім вільної та етичної людини, в них нема жодного захисту від жорстоких сил природи».

Досліди на людях – гуманніше?

Поки що етапу тестування на людях обов’язково передує етап тестування на тваринах. Ні вакцини, ні будь-які нові ліки не випустять без повного циклу досліджень, тобто без тестів на тваринах та вивчення ефекту на внутрішні органи.

Андрій Чернінський, к.б.н., співробітник Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України, говорить, що загалом обійтись без тварин можливо, просто тестувати доведеться на пацієнтах, і деякі з них через це можуть померти. «Досліди на людях – не нова ідея, це практикували, приміром, у нацистській Німеччині», – нагадує він.

Звичайно, можна ставити експерименти на людях-добровольцях. Але треба враховувати, що добровольців не вистачить. Є ще одне ускладнення.

«Якщо ми вивчаємо вплив препарату на клітини печінки, нам треба ту печінку розрізати й подивитися, чи часом там пухлина не почала розвиватися, наприклад», – пояснює Олексій Болдирєв.

Досліди на тваринах – шлях до… відмови від дослідів на тваринах?

Звичайно, прогрес дав науковцям багато можливостей: можна моделювати на комп'ютері, працювати на лінії клітин чи вирощувати тканину. «На жаль, використання тільки таких методів не забезпечить нам фактичної картини того, як працює наш організм та як працюють інші біологічні системи», – говорить Дмитро Ісаєв, к.б.н., співробітник Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України.

Досліди на тваринах потрібні для того, щоб підтвердити чи спростувати гіпотезу, бо наші теоретичні знання мізерні, розповідає він.

«Наука не має чарівних механізмів типу вирахувати новітні ліки на комп'ютері, – додає Андрій Чернінський. – Звісно, математичне моделювання дає чимало корисної інформації та пришвидшує науковий пошук, але конкретні ефекти конкретних молекул неможливо дослідити поза межами біологічних систем».

Дмитро Ісаєв пояснює: те, що добре працює на клітинній лінії, може вбити цілий організм. Неможливо гарантовано передбачити реакцію організму на дію фармакологічних агентів, судячи лише з ефекту на поодинокі клітини.

Олександр Скороход, к.б.н., співробітник Інституту молекулярної біології і генетики НАН України, говорить: «У ситуації, що є зараз, повністю припинити експерименти на тваринах неможливо. На жаль. Хоча, певен, 99% вчених теж би цього хотіли би. Однак, незважаючи на те, що низку експериментів поки доводиться робити на тваринах – переважна більшість наукової спільноти зараз рухається в напрямку так званих 3R: Reduction (зменшення), Replacement (заміна), Refinement (використання методів, найменш травматичних для фізичного і психічного здоров’я тварин). Тобто: дуже прискіпливо ставляться до кількості тварин, які використовують; усі експерименти, які можна зробити за допомогою дослідів на культурах клітин чи комп'ютерного моделювання – їх замінюють. Що потужнішими стають ці методи, то менше виходить робити експериментів на тваринах».

Біолог припускає, що, коли інші експериментальні методи стануть більш потужними, досліди на тваринах вдасться ще значно зменшити або ж і зовсім припинити. Але для цього, окрім політичної волі та бажання науковців, потрібен час. І… подальші досліди на тваринах, котрі дозволять науці накопичити більше даних.

Невідомо, чи доживемо ми до цього часу і скількох безневинних тваринок ще буде принесено в жертву науці. Однак зрозуміло, що відмова від дослідів на тваринах буде не одномоментною, а поступовою. І що людство рухається саме в цьому напрямку. Хоча й не з тією швидкістю, з якою би хотілося зоозахисникам…

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Більше з GreenPost
Фото:
Четверта студія
У Карпатах – хуртовини й мороз: рятувальники застерігають туристів не підніматися на гору Піп Іван (ВІДЕО)
1 хв на прочитанняВчора
Фото:
Today.ua
У Києві зафіксували температурний рекорд
1 хв на прочитанняВчора
Фото:
Технічне бюро A-SKILL
Екологічний комітет схвалив законопроєкт про посилення екологічної відповідальності
1 хв на прочитанняВчора
Фото зі сторінки Олександра Тодорчука
Зоозахисники пікетують Офіс Генпрокурора з вимогою покарати догхантера Святогора (ФОТО)
1 хв на прочитанняВчора
У Бахмуті запустять найбільшу сміттєсортувальну станцію в Україні — площа 15 тис. кв. м (ФОТО)
2 хв на прочитанняВчора
До кінця тижня озвучать нові ціни на пластикові пакети — скільки сплачуватимемо з 10 грудня
3 хв на прочитанняВчора
У Чернівецькій області буревій зірвав дах зі школи (ФОТО)
1 хв на прочитанняВчора
Ферма замість сміттєзвалища: на Буковині вірменин створив ферму з вирощування форелі (ВІДЕО)
1 хв на прочитанняВчора