День Сонця: джерело життя на Землі

Сьогодні, 3 травня, світ відзначає День Сонця — джерела всього живого, без якого неможливо уявити ні природу, ні саме життя на Землі. Сонце з’явилося близько 4,6 мільярда років тому з гігантської хмари газу і пилу в глибинах нашої Галактики. Під дією гравітації ця хмара стиснулася, її серце розігрілося до мільйонів градусів, і тоді спалахнули термоядерні реакції — так народилася наша зірка, що й досі випромінює енергію, утримуючи на своїй орбіті всю Сонячну систему.

У давнину люди обожнювали Сонце, і це не дивно, адже воно дарувало світло, тепло й урожай. Давні слов’яни шанували Сонце як живу істоту, уявляючи його вершником, що мчить небесами на золотій колісниці — майже як у давньогрецьких міфах. У міфології воно мало імʼя Ярило — бог весни, родючості та життєвої сили. В українській культурі Сонце посідає особливе місце: його образ живе в народних піснях, колядках, орнаментах і писанках. Вишиті сонячні символи на рушниках і сорочках означають побажання добра, тепла і захисту. У народі до Сонця зверталися як до рідного: «Сонечко виглянуло», «Дай тобі, Боже, ясного сонечка». У піснях Сонце часто ототожнюють із матір’ю чи батьком, що благословляє і оберігає.

Але з плином століть ставлення змінилося: з божества Сонце перетворилося на об’єкт наукового пізнання. Ми знаємо, що воно складається з водню й гелію, а в ядрі відбуваються ядерні реакції, де водень перетворюється на гелій, вивільняючи колосальну енергію. Ця енергія долає мільйони кілометрів шарів плазми і досягає нас як тепло і світло. Сонце рухається галактикою і обертається навколо власної осі, а його поверхня живе своїм життям — тут відбуваються спалахи, викиди плазми, магнітні бурі, які доходять і до Землі.

Спостерігаючи за Сонцем, люди склали дуже багато прикмет про майбутню погоду, ось кілька з них:

— Якщо червоне сонце сідає, або сідає з кільцем (гало) — буде вітер.

— Якщо під час заходу сонця ясно — буде гарна погода.

— Якщо сонце заходить у хмари, буде дощ.

— Якщо на сході сонця воно бліде — день буде похмурим.

— Коли на сході сонця видно кільця (гало), буде дощ.

Вплив Сонця на наше життя величезний. Воно дарує світло і тепло, необхідні для росту рослин, для кліматичних циклів, для життя взагалі. Але є й інший бік — за останні десятиліття вплив Сонця на людину став агресивнішим. Це пов’язано з двома причинами: саме Сонце поступово стає гарячішим — його яскравість і енерговіддача з віком зростають, це природний процес старіння зірки. А ще на Землі зменшується озоновий шар, який раніше краще захищав нас від шкідливого ультрафіолету. Через це сонячні промені стали більш небезпечними для шкіри і очей. Ультрафіолетове випромінювання викликає передчасне старіння шкіри, пігментні плями, а у важчих випадках — рак шкіри. Очі теж страждають — надмірне сонячне світло може призводити до катаракти і пошкоджень сітківки. Тому сьогодні медики радять захищати себе сонцезахисними кремами, окулярами з фільтрами і уникати тривалого перебування під палючим сонцем.

В Україні Сонце досліджують провідні астрофізики. У Львові працює Астрономічна обсерваторія Львівського національного університету, яка ще з XIX століття вивчає сонячну активність. У Києві діє Головна астрономічна обсерваторія НАН України, де спостерігають за змінами сонячного випромінювання і прогнозують його вплив на наші технології та здоров’я.

Сонце не вічне, як і та зірка, яка була на його місці раніше — вона вибухнула, а з її залишків утворилось наше Сонце та планети Сонячної системи. Сонце існує вже майже 5 мільярдів років, але ще припротягом 5 мільярдів воно розшириться до гігантських розмірів і поглине внутрішні планети астероїдного кільця Сонячної системи, включно із Землею. Однак життя на Землі зникне раніше, якщо люди з неї не переселяться, не відтягнуть Землю на більш дальню орбіту чи не встановляють якийсь щит — приблизно через 1-1,5 мільярда років, коли Сонце стане настільки яскравішим, що почне випаровувати наші океани, перетворюючи планету на розпечену пустелю. Тож Земля втратить придатність для життя ще задовго до того, як Сонце остаточно її спалить, вибухнувши наприкінці свого життя через 5 млрд років.

І хоча навіть в масштабах нашої Галактики Сонце — лише одна з двохсот тисяч зірок, а в масштабах Всесвіту одна з квінтильонів зірок, для нас воно особливе. Його стабільність дала шанс життю виникнути і розвиватися.

Більше новин читайте на GreenPost.