День компосту: корисне добриво і бізнес на відходах

29 травня відзначають День компосту. Це органічне добриво під будь-які види сільськогосподарських рослин, отримане в результаті розкладання органічних відходів рослинного або тваринного походження. Утилізація органічних речовин шляхом компостування не забруднює довкілля.

Як відомо, компост поліпшує структуру ґрунту, робить ґрунт більш водо- і повітропроникним. Використовують компост також для обігріву на «теплих грядках».

Правильно приготовлений компост має однорідну пухку структуру, приємний запах вологої землі і коричневий колір.

Компост можна придбати, а можна виготовити власноруч, причому навіть у місті. Відомі випадки, коли у містах жителі цілого будинку складають органічні відходи у спеціальну компостувальну яму, а потім «знімають урожай» і продають. Але частіше виготовленням компосту займаються у масштабах однієї квартири.

Компост – це не просто суміш органічних відходів. Для виготовлення якісного перегною підійде не будь-яка органіка.

Дозволені матеріали:

• тонкі гілки;
• опале листя;
• бур'яни;
• гній (прискорює дозрівання компосту завдяки високому вмісту бактерій);
• бадилля культурних рослин (створює об’єм субстрату);
• деревна тирса (надає пухкості);
• деревна зола (збагачує компост калієм);
• побутові відходи – спитий чай, кавова гуща, яєчна шкаралупа, шкірка фруктів і овочів;
• гриби;
• картон (целюлоза, що швидко розкладається, подобається дощовим черв'якам).

Для прискорення процесу компостування можна скористатися спеціальною добавкою. 

Хоча основним елементом компосту є трава, використовувати тільки її не радять, бо замість добрива може вийти гноївка або силос.

Не можна укладати в компост:

• шкірку цитрусових (уповільнює формування компосту);
• бадилля томатів і картоплі (велика ймовірність поширення хвороб);
• відходи тваринного походження (залишки м'яса, риби, молока, харчові відходи додадуть компосту неприємний запах, приваблять щурів і мишей);
• екскременти домашніх тварин (можуть стати джерелом поширення паразитів);
• великі гілки (мають тривалий період гниття);
• багаторічні бур'яни (можуть прорости навіть у компості);
• бур'яни з насінням (проросте при потраплянні компосту на грядку).

Компостуватувати органіку можна у спеціально викопаній ямі чи зробити ємність із дощок (тільки не під фруктовими деревами) або купити готовий пластиковий компостник – у його стінках є необхідні отвори для доступу повітря, його легко розібрати та перемістити в інше місце. Зверху компостну купу закривають кришкою, щоб знизити втрати вологи та температури. Не слід використовувати плівку – вона перешкоджає нормальному газообміну.

Слід враховувати, що виготовлення компосту вимагатиме певного часу.

Закладаючи компост із відходів, необхідно чергувати шари зелених і деревних залишків, гною та ґрунту.

Рекомендується чергувати шар (20 см) зеленої органіки (листя, трави) з коричневою (тріска, тирса, тонкі гілки), пересипаючи їх гноєм (5 см) і ґрунтом (10 см). Можна додавати суперфосфат для підвищення поживності ґрунту.

Потрібно час від часу перемішувати вміст компостника вилами чи лопатою. Так компост насичується киснем і швидше перепріває.

Важливо підтримувати вологість компостної маси, періодично поливаючи її. Брак вологи згубно впливає на ґрунтові мікроорганізми.

Якщо органіка в компості розповсюджує неприємний, гнильний запах, значить, компостування проведено невірно. Найчастіше це відбувається через відсутність ґрунтового пересипання і гною.

Також ми розповідали про ресторан у Берліні, який продукує нуль відходів.