Демілітаризована зона на кордоні України: шанс чи ілюзія?

США пропонують створити 30-кілометрову демілітаризовану зону вздовж лінії фронту між ЗСУ та російськими військами. Наскільки це реалістично, що для цього потрібно та чи допоможе зупинити війну? Про це розповідає Deutsche Welle.

Йдеться про зону, яку контролюватимуть і Україна, і Росія, по 15 км від поточної лінії зіткнення з обох боків уздовж лінії фронту між ЗСУ та російськими військами. Цю ідею озвучив спецпредставник президента США щодо України Кіт Келлог в інтерв'ю Fox News.

«Тобто створюється чітко контрольована 30-кілометрова зона. Можна буде спостерігати, чи є порушення», — сказав він і додав, що контроль над цією зоною могла б узяти на себе «коаліція охочих», до якої увійшли Франція, Велика Британія, Німеччина й інші країни Європи. Він повідомив, що Україна начебто готова до тимчасової демілітаризованої зони.

За словами Келлога, згодом Україна може відновити контроль над втраченими територіями, як це раніше було з Німеччиною, розділеною на дві держави після Другої світової війни й об'єднаною у 1990 році, та країнами Балтії, які стали частиною СРСР, але Захід цього не визнавав.

«Територія, яку ви зараз контролюєте і за яку воювали, залишається за вами, а що буде за п'ять чи десять років — це вже інше питання. А це фактично означає "заморозити" все на місці. І саме це українці готові зробити», — заявив Келлог.

Чи готові українці на заморожування війни?

Керівник руху «Простір свободи» Тарас Шамайда закликав міністерство закордонних справ України дати офіційне роз'яснення, чи справді Україна заявила про готовність відвести війська на 15 км та чиєю і якою має бути демілітаризована територія.

«Чи відійдуть війська на 15 км, наприклад, і на Сумщині, залишивши Глухів, Білопілля та Ворожбу? Чи поширюється цей відхід на лінію фронту вздовж Дніпра — Херсон, Нікополь? Чи відійдуть росіяни теж на 15 км?» — запитує Шамайда на своїй сторінці у Facebook.

Він зазначає, що Україні, за такою логікою, потрібно буде також залишити Куп'янськ, Вовчанськ, Костянтинівку, Ямпіль, Лиман, Сіверськ, Покровськ, Мирноград, Оріхів та Гуляйполе.

«За якими законами керуватиметься ця територія? Яка там буде влада? Як виглядатиме місія іноземних військ у цій зоні? Чи будуть там війська нейтральних чи навіть прихильних до Росії країн? Що робитимуть ці війська, якщо росіяни раптом захочуть захопити цю 30-кілометрову смугу повністю або частково?» — написав активіст.

Відповідей на ці запитання поки що немає.

Створення демілітаризованої зони можливе, але поки що теоретично

Виконавчий директор фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучерова Петро Бурковський вважає, що пропозиція США має сенс і Україна може погодитись на створення такої зони. Як позитивний історичний приклад демілітаризованої зони він наводить досвід Кемп-Девідських угод між Єгиптом та Ізраїлем 1979 року, під час укладання яких США виступили посередником — там було створено демілітаризовану зону під контролем американських спостерігачів і відбулося розведення військ після припинення вогню.

Експерт припускає, що розведення військ і тимчасове перемир'я можуть стати першим відчутним кроком на шляху до закінчення війни, створюючи додаткові труднощі для її продовження. Він не виключає, що теоретично встановлення 30-денного перемир'я та створення 30-кілометрової демілітаризованої зони можливе, але ключовою умовою є згода Росії.

«На лінії бойових зіткнень тисячі військовослужбовців, сотні одиниць техніки. І щоб це фізично розвести, знадобиться навіть більше місяця. Але до цього сторони мають на рівні військово-політичному досягти згоди — як, які саме війська розводяться, на яких ділянках, у якій послідовності, одночасно чи поступово. Це можливо, але тут має бути з боку Москви продемонстровано бажання», — говорить Бурковський. За його словами, Росія поки що такого бажання не виказує.

Чи змусять США Росію погодитися на перемир'я та 30-кілометрову зону?

У Кремлі, коментуючи заяву Кіта Келлога, сказали, що «поки не чули від Києва будь-яких заяв про бажання встановити демілітаризовану зону» на фронті, цитує російське державне інформагентство ТАРС Дмитра Пєскова, речника російського президента.

Директор київського Центру оборонних стратегій Олександр Хара вказує на те, що Росія не припинить вогонь надовго, не досягнувши своїх політичних цілей, таких як визнання за нею окупованих територій і відмова України від членства в НАТО. Кремль усвідомлює, що відновлення бойових дій після формального перемир'я призведе до нового засудження з боку світової спільноти, тому робитиме все, щоб затягувати процес мирного врегулювання. На думку експерта, пропозиція США щодо 30-кілометрової демілітаризованої зони так і залишиться лише «ідеєю на папері».

«Росія має ресурси та мету. Вони не збираються зупинятися, поки ми не капітулюємо. Вони можуть комбінувати дипломатичну стратегію, щоб на нас тиснули американці, і розвалювати європейську коаліцію, яка нас підтримує, і паралельно продовжуючи нас убивати», — говорить Хара.

Відведення військ: це вже було

Військовий журналіст, колишній речник Генштабу ЗСУ Владислав Селезньов погоджується з тим, що запропонований формат припинення війни не буде дієвим, адже російський президент не хоче «половинчастих перемог».

«Путін ніколи не погодиться на половинчасту реалізацію свого плану. Адже на момент виходу на переговорний трек він мріє отримати контроль над шістьма регіонами нашої країни, причому офіційний, із внесенням змін до міжнародних угод», — пояснив Селезньов в ефірі радіо NV, маючи на увазі Херсонську, Запорізьку, Донецьку та Луганську. Втім, це сценарій, який стане капітуляцією України, тож Київ на це не погодиться, вважає експерт. Він також додав, що Україна вже «проходила» історію з відведенням сил і засобів від лінії фронту з 2014 по 2022 рік на Донбасі — і тоді було понад 20 домовленостей про перемир'я, але всі вони виявилися неефективними.

«Навіть моніторингова група ОБСЄ не була здатна забезпечити постійний і безпечний периметр уздовж лінії зіткнення. Сподіватися, що вийде цього разу, мабуть, не варто», — скептично налаштований Селезньов.

Чи готова Європа бути арбітром у демілітаризованій зоні?

Голова Українського центру безпеки та співробітництва Сергій Кузан зазначив, що ідея розведення військ і створення демілітаризованої зони є реалістичною, але за умови зменшення військового потенціалу Росії. Також, на його думку, домовленості про демілітаризовану зону мають бути постійними, а не тимчасовими, щоб уникнути накопичення Росією ресурсів для подальшого настання.

Стійкість може бути гарантована розташуванням додаткових сил і засобів з українського боку, здатних завдати миттєвої та суттєвої поразки російській інфраструктурі у разі порушення домовленостей.

«Припустимо, що закінчується 30 днів перемир'я, росіяни накопичили свої ресурси і готові наступати. Фактично це означає карт-бланш для росіян. Який США пропонують запобіжник цьому сценарію?» — запитує експерт. На його думку, ефективний контроль за демілітаризованою зоною критично важливий, але навряд чи європейські країни з «коаліції охочих» погодяться відправити свої війська до цієї зони через ризик ескалації та потенційних жертв серед миротворчого контингенту.

«Лінія фронту настільки довга, що забезпечити цей контроль неможливо. Скільки потрібно миротворчого контингенту для цього? Рота? Взвод? Бригада? У них буде ППО, засоби ураження, чи тільки стрілецька зброя? Бо який сенс у цих миротворцях-статистах, якщо вони лише фіксуватимуть удари росіян? Якщо всі порушення путінської Росії будуть зафіксовані, це нічого не змінить у цій війні», — упевнений Кузан.

Експерти сходяться на тому, що пропозиція США має бути ретельно доопрацьована і буде життєздатною тільки якщо Росії економічно неможливо буде продовжувати війну. А для цього, на їхнє переконання, потрібні санкції та тиск на Москву.

Більше новин читайте на GreenPost.