Чотири види ПТСР та що з ними робити

Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) — це важкий психічний стан, який прогресує на тлі одиничної або повторюваної події, що негативно діє на психічне здоров'я людини. Симптоми ПТСР здатні проявитися відразу або через кілька місяців після травми. Ймовірність розвитку посттравматичного стресового розладу однакова для пацієнтів різних вікових груп. Головний фактор ризику — тяжкість отриманої травми, початковий стан психіки, психологічна та біологічна схильність. Про види та стадії ПТСР, а також лікування цього розладу розповідає Medikom.

Класифікація

У сучасній класифікації виділяють 4 види посттравматичного синдрому:

Гострий. З'являється в перші дні після стресової ситуації. Симптоми проявляються дуже яскраво протягом 2-3 місяців.

Хронічний. Характерне поступове наростання ознак патології, виснаження нервової системи, зміна характеру, інтересів.

Деформаційний. Виявляється у пацієнтів з довгостроковим перебігом хронічного розладу психіки. Прогрес призводить до формування фобій, неврозів, відчуття тривожності.

Відстрочений. Клінічна картина стає явною через 3-6 місяців після травми. Спровокувати прогрес ПТСР можуть різні зовнішні подразники.

Також виділяють 3 стадії ПТСР: гостра, хронічна і відстрочена.

У першому випадку це період початку екстремальної ситуації. Стан зберігається до її завершення. Для нього характерна надмірна тривожність за власне життя, загальмованість, сплутаність свідомості.

Хронічний стан спостерігається після усунення тригера, якщо пацієнт почувається неспокійно. Не виключене збереження помутніння розуму, людина не розуміє, що сталося. Часто виникають зміни мовних і рухових функцій.

В окремих випадках при ПТСР такі стадії не спостерігаються, проявляється відстрочена форма, тобто характерні симптоми виникають через кілька місяців, а до цього пацієнт почувається нормально.

Ця медична проблема різниться і за важкістю стану. При легкому перебігу посттравматичного синдрому самопочуття хворого залишається незмінним, зберігається здатність до професійної діяльності та можливість спілкування з іншими індивідами. При важкому ступені ураження діагностують хронічні психічні розлади, можлива шизофренія. При тривалому прогресі ПТСР призводить до збоїв роботи головного мозку, впливає на роботу ендокринної і нервової систем.

Для посттравматичних синдромів характерні різнопланові ознаки, залежно від яких забезпечується розподіл на клінічні типи:

• тривожний — часті напади, які проявляються на тлі постійного перенапруження;
• астенічний — нервова система виснажена, втрачається інтерес до життя, пацієнт починає відчувати власну ущербність;
• дистрофічний — замкнутість, пацієнти намагаються уникати оточуючих, часто з'являється незрозуміла агресія;
• соматоформний — проявляється на тлі відстроченого ПТСР, супроводжується проблемами в роботі серцево-судинної, нервової систем, шлунково-кишкового тракту.

При виявленні посттравматичного стресового розладу основне завдання фахівця правильно диференціювати діагноз, встановивши вид і тип.

Основні причини ПТСР

Основним чинником, що провокує посттравматичні стресові розлади, є трагічна подія, травмуюча ситуація.

До числа причин ПТСР відносять:

• бойові зіткнення і збройні конфлікти;
• терористичні акти, природні та техногенні катастрофи;
• фізичне та психологічне насильство;
• напад, побиття, тортури, пограбування;
• викрадення людей;
• невиліковні хвороби, виявлені у самих пацієнтів та їхніх найближчих родичів;
• смерть близьких людей;
• викидні або передчасні пологи у жінок.

Зіткнутися з ПТСР може психологічно здорова людина, але перебіг хвороби у неї буде легшим, ніж у людини з розхитаною психікою. У всіх випадках синдром має хвилеподібний перебіг, часто це призводить до стійкої зміни особистості. Відбувається переоцінка власних ідеалів, своєї значущості в житті, заміна старих уявлень.

Клінічні симптоми ПТСР

До переліку симптомів ПТСР відносять такі зміни:

• тривожно-фобічні стани;
• постійні занурення в події минулого;
• нав'язливі спогади;
• порушення пам'яті та розлади сну;
• апатія, небажання жити;
• відчуття напруги та тривоги;
• асоціальна поведінка;
• будь-які ознаки виснаження ЦНС;
• притуплення емоцій;
• звуження свідомості;
• відсутність задоволення, радості життя;
• соціальна відчуженість.

Ускладнення

Ігнорувати поставлений діагноз ПТСР не слід. З плином часу проблема може посилитися та призвести до незворотних ускладнень. Корекції піддаються тільки гострі розлади, після переходу в хронічну форму терапія ускладнена, спостерігається патологічна зміна особистості. У людини проявляються виражені нарцисичні якості, не виключений розвиток алкоголізму та наркоманії. У сукупності перераховані фактори є несприятливими ознаками, тому погіршують прогноз на відновлення.

Діагностика

Посттравматичний стресовий розлад діагностують на підставі скарг пацієнта на психологічні травми, трагічні події в минулому. Діагностика ПТСР забезпечується за допомогою спеціальних опитувальників, які підтверджують наявність умов, потрібних для захворювання.

Тест на ПТСР, що проводиться з самим потерпілим, не завжди є точним, оскільки деякі фактори хворий може приховувати. Часто психіатр рекомендує додаткову консультацію в присутності родичів або людей із близького оточення. Це дозволяє диференціювати діагноз і виключити наявність інших, симптоматично схожих захворювань.

Лікування

Тактику лікування ПТСР визначають індивідуально з урахуванням особливостей хворого, типу патології та наявності або відсутності супутніх розладів. Найбільш ефективною вважається когнітивно-поведінкова терапія та гіпнотерапія. За показаннями психотерапію поєднують із медикаментозним впливом. Лікування ПТСР часто вимагає використання блокаторів, антидепресантів, транквілізаторів, нейролептиків. В якості допоміжних методів використовується лікувальний масаж.

Нагадаємо, психолог пояснює, чому не треба лікувати українців від ПТСР.