Чому не варто поспішати купувати кавуни

Настав серпень – пора кавунів, коли вони продаються чи не на кожному розі. Та чи варто їх купувати? Адже відомо, що, знаючи про любов українців до баштанних культур, агробізнесмени можуть нічим не гребувати, аби задовольнити підвищений попит, і їх не обходить, які наслідки для здоров’я покупця матиме вживання в їжу такого кавуна. Утім, зловживання досягненнями хімії при вирощуванні кавунів – не єдина небезпека, яка може причаїтись у кавуні. Про це  GreenPost розповіли засновник ТОВ «Південний Експорт ЛТД» Олександр Синенко та керівник відділу тестування Центру експертиз «Тест» Ніна Кільдій.

В Україні вирощують близько 40 гібридів кавунів, говорить Олександр Синенко. У кожного гібрида є свій термін зрілості – 60-75 днів після посадки. Торік ранній кавун з'явився в Україні 10 липня, цього року – 15 липня.

Проте, як ми знаємо, не варто поспішати купувати перші кавуни – адже там зазвичай нітратів найбільше…

Кавун = нітрати?

«Нітрати – це як нежить узимку: окрім розладу шлунку, ніяких загроз людського організму вони не несуть, – говорить Олександр Синенко. – Якщо у кавуна допустима норма 90 мг нітратів на 1 кг продукту, то в буряка – 2000 мг на кг продукту. Тому все не так страшно».

Ніна Кільдій не згодна з аграрієм.

«Будь-який продукт харчування (і кавун не виняток) має бути безпечним, – говорить вона. – Від нього у людини не має виникати розлад шлунку, навіть начебто легенький. Щодо нітратів, тут специфічне питання в чому: ступінь цього розладу шлунку дуже залежить від того, наскільки нітратним був цей кавун і скільки людина його з'їла. Тому ступінь отруєння може бути різним. Плюс треба ще враховувати, що у когось організм міцніший, а в когось не настільки сильна шлунково-кишкова система. Наприклад, для дітей або для літніх людей це отруєння може бути дуже серйозним, особливо за наявності якихось супутніх захворювань шлунково-кишкового тракту – тоді навіть невеликі розлади будуть неприємними».

Ніна Кільдій підкреслює: зазвичай будь-яке отруєння кавунами відразу списують на нітрати, хоча насправді можна отруїтися цілком їстівним кавуном, якщо їсти його брудними руками або торкатися брудного кавуна, обробленого пестицидами чи іншими хімікатами.

«Харчове отруєння від нітратів та пестицидів чи від брудних рук не настільки між собою відрізняється, щоб можна було однозначно сказати, від чого саме іде отруєння», – говорить вона. 

Як виміряти рівень нітратів у домашніх умовах

На зміну спеціальним смужкам («вони були занадто примітивні», говорить Ніна Кільдій) прийшов побутовий нітратомір. Він має низку як переваг, так і недоліків.

Серед переваг нітратоміра – не лише висока точність, а й наявність у пам'яті норми із вмісту нітратів для різних продуктів, бо, як уже говорив вище Олександр Синенко, вони дуже сильно відрізняються для різних плодів. Тому прилад буде відразу показувати зелений чи червоний колір.

Серед мінусів нітратоміра – насамперед ціна (1000-1500 грн, і це не межа).

«Але з кавунами виникає і ще одна проблема: нітратомір – контактний прилад, на ньому є такий шворінь, яким треба проткнути те, що ви хочете поміряти, – пояснює Ніна Кільдій. – І він не настільки довгий, щоб поміряти не ближче до шкірки, а в самій середині. А від глибини занурення насправді теж будуть коливатися показники. Окрім того, найімовірніше, на базарі вам ніхто не дозволить псувати кавуни до купівлі. Хоча, можливо хтось із продавців, навпаки, скаже: "Так, будь ласка, міряйте скільки хочете, я впевнений, що у мене не нітратні кавуни", але я думаю, що це буде виняток, а не правило».

Ніна Кільдій наголошує: кавун зі шкіркою ніхто не їсть, тому однозначно треба міряти всередині.

Вона наводить приклад дослідження огірків на нітрати звичайним лабораторним методом: «Зі шкіркою була велика кількість нітратів, а якщо почистити, то кількість нітратів відразу дуже зменшується».

Ці нюанси роботи з приладом треба враховувати, підкреслює вона. І додає: якщо ви в 3-4 різних точках поміряли, і вам прилад показав, що там мінімальний вміст нітратів, то це дуже добре.

Не лише нітрати

Вміст нітратів у межах норми ще не означає, що продукт повністю безпечний за іншими показниками, повторює Ніна Кільдій.

«На жаль, отруїтися можна дуже багатьма сполуками, які не пов'язані з нітратами», – говорить вона.

«А якщо ми говоримо про інші речовини, то тут ви вже не можете ніяк перевірити, – додає Олександр Синенко. – Уся Європа має таку вимогу: вся продукція, яка лежить на прилавку будь-якого маркета, має бути сертифікованою – пройти сертифікацію не лише самого продукту, а й виробництва. А в Україні ніхто таких лабораторних досліджень не проводить. Тому ми з вами не знаємо, що їмо».

Олександр Синенко моделює ситуацію: фермер-одноосібник, який не знає агрономічних азів, захищає свою культуру від гризунів та грибкових захворювань, хаотично вносячи отрутохімікати. Як це виглядає?

«Стоїть трактор на полі, у нього неправильно відрегульований оприскувач, і таким чином у 5-10 разів перевищується норма використання», – розповідає Олександр Синенко.

Аграрій називає цифри: обсяги вирощування сертифікованих кавунів і динь в Україні становлять 5-7 тис. т із 300 тис. т, тобто 2-3% (для порівняння – сертифікованої картоплі на українському ринку 5-7%).

Але можна купити в Україні й сертифіковані кавуни – адже частина українських аграріїв працює за системою Global GAP у частині безпеки харчування, відправляючи зразки на аналіз до Німеччини чи Нідерландів (в Україні немає таких лабораторій).

«Із нітратами взагалі проблем нема, це настільки примітивний для лабораторій показник, відпрацьований роками, – говорить Ніна Кільдій. – А от що стосується пестицидів та якихось інших засобів захисту рослин – тут певна проблема може бути, тому що там дуже великий їх перелік, просто сотні найменувань. Зазвичай перевіряють за кількома основними групами, а перевірити за всім переліком – це справді або дуже дорого, якщо хтось візьметься в Україні, або справді треба робити за кордоном».

Олександр Синенко розповідає, що в Україні є аграрії, які відповідають за свій продукт, у яких усе сертифіковано – технологія вирощування, внесення пестицидів, засобів захисту рослин, потім, коли вона доходить до споживача, залишкова їхня кількість. Таку продукцію перевіряють на солі тяжких металів, на хлорорганіку, на фосфорорганіку, на різні 400 діючих речовин, які можуть залишитися в баштанних культурах. Тому сенс пошукати сертифікований кавун на українському прилавку є.

Як вибрати кавун

Експерти наголошують: не можна достеменно визначити, стиглий кавун чи не зовсім, є в ньому нітрати чи немає (і якщо є, то багато чи ні). Тут ні хвостик, ні колір шкірки тощо не особливо допоможе визначити, чи варто купувати цей конкретний кавун.

Що ж радять наші експерти?

• Треба вживати кавуни в сезон. Адже всі ранні сорти накопичують набагато більше нітратів, аніж пізні. Тобто кавуни, які почнуть з'являтись у другій половині серпня, вже будуть більш безпечні по нітратах.
• Не варто купувати дуже маленькі або дуже великі кавуни: перші можуть виявитися не дозрілими, другі – перегодовані хімікатами.
• Краще купувати кавуни там, де проходить контроль якості цього продукту. Адже дуже важко відрізнити стиглий кавун від недозрілого. Зазвичай це справа довіри до продавця. Купуючи на спонтанних ринках, людина завжди ризикує придбати зелений або перестиглий кавун.
• Якщо розрізаний кавун має жовтуватий відтінок замість червоного чи рожевого і дуже багато білих прожилків, це може свідчити про надмірну кількість нітратів.