Чому люди почали говорити? Науковці знайшли конкретний ген

Науковці виявили особливий ген, який може бути пов'язаний із давнім походженням розмовної мови, котра була ключем до виживання людей. Мова дозволила нам обмінюватися інформацією, координувати дії та передавати знання, що давало нам перевагу перед вимерлими родичами, такими як неандертальці та денисовці. Про це розповідає Euronews.

Нове дослідження, опубліковане в журналі Nature Communications, передбачає, що варіант білка, виявлений лише у людей, міг допомогти нам почати спілкуватися по-новому.

Це «гарний перший крок до вивчення конкретних генів», які можуть впливати на розвиток мовлення, каже Лайза Фінестак з американського Університету Міннесоти, яка не брала участі у дослідженні.

Генетичний варіант, на який звернули увагу дослідники, є одним із безлічі генів, «котрі сприяли появі Homo sapiens як домінуючого виду, яким ми є сьогодні», сказав Роберт Дарнелл, один із авторів дослідження. Він із початку 1990-х років вивчає цей білок під назвою NOVA1, який, як відомо, відіграє вирішальну роль у розвитку мозку.

В ході останнього дослідження науковці з лабораторії Дарнелла в Нью-Йоркському Рокфеллерівському університеті використовували метод редагування генів CRISPR для заміни білка NOVA1, виявленого у мишей, виключно людським типом, аби перевірити реальні наслідки генетичного варіанту. На їхній подив, він змінив манеру вокалізації тварин, коли вони зверталися один до одного. Дитинчата мишей з людським варіантом пищали інакше, ніж звичайні родичі, коли поруч з'являлася їхня мама. А дорослі самці мишей із цим варіантом інакше реагували на самицю, ніж їхні звичайні побратими.

За словами Дарнелла, в обох випадках миші мотивовані говорити, але з людським варіантом вони говорили інакше, що ілюструє його роль у розвитку мови.

Це не перший випадок, коли ген пов'язують із мовою. У 2001 році британські науковці заявили, що виявили перший ген, пов'язаний із розладом мовлення. FOXP2 був названий геном людської мови. Але хоча він бере участь у розвитку людської мови, виявилося, що його варіант у сучасних людей не є унікальним для нас. Пізніші дослідження показали, що він був спільним із неандертальцями. Натомість варіант NOVA1 у сучасних людей зустрічається виключно у нашого виду, каже Дарнелл.

Наявність такого варіанту гена — не єдина причина, через яку люди можуть говорити. Ця здатність також залежить від таких факторів, як анатомічні особливості людського горла та ділянки мозку, які працюють разом, дозволяючи людям говорити та розуміти мову.

Дарнелл сподівається, що ця робота не тільки допоможе людям краще зрозуміти їхнє походження, а й у кінцевому підсумку призведе до появи нових способів лікування проблем, пов'язаних із мовленням.

За словами Фінестак, ще більш імовірно, що генетичні знахідки колись дозволять науковцям визначати на ранніх етапах життя тих, кому може знадобитися втручання у розвиток мовлення.

Більше новин читайте на GreenPost.