Через COVID-19 повертаються печерні форми туберкульозу, які ми подолали ще у 90-их роках — експерт

Більше повноважень регіонам означає також більше відповідальності. Про це в коментарі GreenPost нагадав співголова Всеукраїнської Коаліції «Зупинимо туберкульоз разом», Голова правління БО «Українці проти туберкульозу» Віталій Руденко. 

Це питання має ставитися виважено, комплексно, з проведенням повного аналізу, висновків, і слід подивитися насамперед, що зроблено керівництвом області. Хочу побажати керівництву області виважених рішень», — говорить Віталій Руденко.

Експерт додає, що пандемія коронавірусу наклалася на ситуацію, і це мало просто вбивчий ефект.

Повертаються чому? Тому що люди, яким потрібно лікуватися, сидять удома. Вони або не знають, що у них туберкульоз, або знають і не хочуть лікуватися», — розповідає Віталій Руденко.

Він наголошує, що на національному рівні є дуже багато проблем і прогалин, недоліків, які не дозволяють боротися з туберкульозом ефективно.

«Стаючи на захист Міністерства охорони здоров’я, яке я подекуди критикую, додам, що захист від туберкульозу від нього залежить лише на 10 %. А інші 90 % — це соціальна, економічна, політична та інші культури – профілактика та раннє виявлення. Тобто медики свої 10 %, як правило, виконують якісно і надають вчасні послуги хворим на туберкульоз, а з іншими 90 % нічого не можуть вдіяти», — говорить  Руденко.

Він також розповідає, що ГР «Українці проти туберкульозу» розробив пакет документів та передав його до Кабміну. Експерт вважає, що якщо цей пакет приймуть, це може зрушити проблематику туберкульозу з мертвої точки.

«Він розроблений на основі рекомендацій ВООЗ, яка у 2014 році на своїй 67-ій сесії, в Женеві чітко сказала, що туберкульоз можна побороти тільки багатосекторальним і багатовідомчим підходом до вирішення проблеми. Ми зробили це уже як кандидатську дисертацію і передали її до Кабінету Міністрів. На сьогоднішній день він зайнятий більше коронавірусом та іншими питаннями, але ми терпляче чекаємо», — говорить експерт.

Нагадаємо, чому лікарі та пацієнти стали заручниками провальної політики держави у протидії туберкульозу за останні 15 років.