Ботанічні пестициди проти шкідників: триває дослідження

Вчений біолог Манфред Хартбауер, доцент Університету Граца, наводить аргументи на користь «льняного» біопестицида проти грізного ворога сільгоспкультур - сарани. Як повідомляє GreenPost з посиланням на agronews.ua, в даний час для боротьби зі спалахами сарани застосовуються переважно хімічні пестициди або гриб (Metarhizium sp.).

Відомо, що навала сарани в Східній Африці почалася кілька місяців тому і з тих пір поширилася на вісім країн.

“Як біолог, що спеціалізується на дослідженнях комах протягом останніх 20 років, я вважаю, що існуючі правила боротьби з шкідниками необхідно переглянути. В даний час для боротьби зі спалахами сарани застосовуються хімічні пестициди або гриб (Metarhizium sp.). Обидва варіанти, на мій погляд, недобре”, – розповідає вчений.

За словами Хартбауера, ботанічні пестициди вже довели свою ефективність проти декількох видів комах-шкідників, але проти скупчень сарани ще не застосовувалися.

Саме тому у дослідженні перевірили токсичність емульсії льняного масла і бікарбонату проти сарани і підібрали ефірні масла рослин для посилення токсичності суміші. Емульсія складалася з ботанічних пестицидів, які, як відомо, нешкідливі для людини через їх історичне використання в якості косметики, спецій або лікарських засобів.

“Ми об’єднали емульсію лляного насіння з низькими концентраціями олій кмину, зелені озимих і апельсинової шкірки, отримавши нову формулу препарату проти пустельних і мігруючих видів сарани, ефективну після однократного розпилення. Протягом 24 годин препарат знищив від 80% особин пустельної сарани до 100% особин мігруючих саранових”, – заявив дослідник.

Вчений звертає увагу на переваги ботанічних хімікатів, зокрема на простоту використання. Ботанічну інсектицидні емульсію просто змішують в польових умовах, на відміну від інших пестицидів, тому спеціальне обладнання або захисний одяг не потрібні.

Нагадаємо, навала пустельної сарани у Східній Африці може призвести до гуманітарної катастрофи: зграї сарани загальною чисельністю у 200 мільярдів особин щодня пожирають урожай, якого б вистачило, щоб прогодувати 84 мільйони людей.