Близькі люди у містах, які бомблять: що робити

4 хв на прочитання03 Березня 2022, 12:27

Почуття провини нічим не допоможе, а намагання підбадьорити може зробити гірше.

Психолог Ольга Демчук розповіла, що робити тим, хто хвилюється за своїх родичів, які зараз перебувають у зоні бойових дій.

«Дуже важливо зрозуміти, що у вас може виникнути відчуття провини. Почуття провини за те, що вони залишилися там, у небезпеці, а ви змогли виїхати на більш спокійну територію. Ваше почуття провини штовхатиме вас на нав'язливу поведінку, на гіперопіку та гіпертурботу. І ви такою поведінкою не допоможете цим людям, а навпаки, зробите їхнє життя ще більш нестерпним», — наголошує психолог.

Вона пояснює, що, коли ви збираєтеся когось підтримувати, насамперед важливо поспостерігати за власним емоційним станом. Якщо ви перебуваєте в тривозі і страху, то насамперед треба заспокоїти себе, а потім уже дзвонити чи писати.

«Це здається, що наші повідомлення не передають наш стан. Передають.

Від того, як ви формулюєте, від того, як ставите розділові знаки, буде залежати той посил, який іде від вас.

Якщо ви справді хочете допомогти, а не позбутися почуття провини, треба спочатку заспокоїтися. Якщо ви відчуваєте, що ваш емоційний стан більш-менш вирівнявся, тоді можна писати або дзвонити. Але, наприклад, я, коли спілкуюся з тими людьми, які залишилися зараз у Києві, Херсоні, питаю: можна, я тобі зателефоную? Я не роблю це з власної ініціативи, тому що людина може, не знаю, ховатися, бігти, може перебувати в стані, коли їй нестерпно говорити, але через те, що вона не може відмовити, вона знімає трубку», — розповідає Ольга Демчук.

Також психолог наголошує, що важливо не звантажувати власну тривогу цим людям — «я за тебе так хвилююся», «я за тебе переживаю», «мені страшно» тощо. Адже ви повинні зробити так, щоб цим людям стало легше, а не важче.

Ольга Демчук пояснює, що важливо зрозуміти, в якому стані людина зараз. Це може бути стан манії (гіпертревоги), коли вона швидко говорить, «таке враження, що ви з нею говорите, а вона біжить». Треба знижувати цей манійний стан, постаратися заспокоїти людину. Це можна зробити навіть тембром голосу, швидкістю мовлення — треба її якнайбільше уповільнити.

Психолог розповідає, що людина може перебувати і в протилежному стані, коли вона інертна, спустошена, не може говорити, не може нічого робити. У такі хвилини дуже важливо не теревенити, налаштуватися на ту хвилю, на якій перебуває ця людина.

«Ви можете надавати величезну кількість порад, але важливо враховувати, що насправді зараз може зробити ця людина.

 

Можливо, почистити зуби — це вже подвиг у цьому стані. Або прийняти душ, або приготувати собі їжу. Можна м'яко та акуратно запитати: «Ти їв сьогодні? Ти був у душі? Чи вдається тобі виходити надвір?» І в жодному разі не треба його бадьорити, говорити «давай, зберись, почисть зуби, приготуй собі їжу!» Бо коли ви даєте такі поради, ви вже перевантажуєте таку людину, і вона почувається ще більш неповноцінною, ніж відчувала до цього», — говорить Ольга Демчук.

Вона підкреслює на важливості точного уявлення, в якому стані зараз той, кого ви вирішили підтримати.

«Якщо людина перебуває у стані манійному, то важливо її гальмувати. Якщо ж вона впала у депресивність, у спустошеність, то важливо бути поруч і спробувати загітувати хоча б на маленькі дії, які дозволять відчути себе живим», — узагальнює психолог.

Також ми наводили 10 порад, як запобігти ПТСР.

                            

Актуально

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Поділитись: