Догори
Дати відгук

Без опалення, на генераторах і буржуйках, із дерев’яними туалетами у дворах: яким буде Київ в умовах блекаутів

Які механізми виживання під час блекаутів, які можуть призвести до відключення систем водопостачання та каналізації?  

9 хв на прочитання05 Грудня 2022, 11:44
Поділитись:

Доки тривають повітряні обстріли об’єктів енергетичної та комунальної інфраструктури, містам і селам України погрожують довготривалі блекаути (масові відлючення від енергопостачання). Блекаути можуть призвести до зупинки роботи водоканалів та каналізаційних мереж, а також системних збоїв в роботі операторів мобільних послуг і інтернету. Масштабна підготовка Києва до найгіршого сценарію розпочалась тільки восени і зараз керівництва районних державних адміністрацій (РДА) активно проводять зустрічі з керівниками ОСББ. На цих зустрічах чиновники пояснюють відповідальним власникам житла, як пережити зимовий блекаут. Серед рекомендацій: треба своєчасно зливати воду з систем опалення, закуповувати невеликі генератори та копати у дворах ями під тимчасові дерев’яні туалети. В будинках, де досі немає ОСББ, а таких в столиці переважна більшість, ймовірно, ці завдання будуть займатись керуючі компанії — комунальні та приватні.

Про це «КиївВладі» стало відомо з публікацій у будинкових вайбер-чатах і на сторінках соцмереж, а також від джерел в житлово-комунальному господарстві Києва.

Як слушно зазначив на своїй Facebook-сторінці екс-міністр ЖКХ, перший заступник голови комітету ВР з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Олексій Кучеренко (фракція ВО «Батьківщина»), якщо електроенергії не буде тривалий час, то головним ризиком для магістральних трубопроводів і внутрішньобудинкових систем водо- й теплопостачання стає ризик заморожування води в трубах.

«Якщо вода вчасно не буде злита з системи, а сама система не буде законсервована, за мінусових температур є дуже висока ймовірність пошкоджень труб. Приклад такого масштабного аварійного пошкодження — місто в окупованій частині Луганської області Алчевськ, де у 2006 році за температури -25 градусів і навіть нижче велике місто залишилося повністю без опалення… У такому питанні, як ймовірні аварії систем теплопостачання, не останню роль відіграє професіоналізм місцевої влади», — написав Кучеренко.

Зливаємо воду, будуємо туалети у дворах, тримаємо контакт із комунальними та рятувальним службами

За інформацією КВ, останніми днями в столичних РДА відбулись наради з керівниками ОСББ, на яких обговорювались механізми виживання під час довготривалих блекаутів, які можуть призвести до відключення систем водопостачання та каналізації. Після цих нарад по вайбер-групах багатоквартирних будинків почала ширитись інформація про те, що саме рекомендують РДА робити, щоб пройти блекаути з мінімальними втратами.

Джерело КВ в комунальному господарстві Києва зазначило, що ці дописи загалом відповідають реальності.

«Оскільки іншої інформації немає ні від Мінрегіону, ні від Київської міськдержадміністрації (КМДА), то ці розмови можна сприймати як офіційну інформацію, хоча вона, скоріш, є узагальненням почутого на нарадах в РДА. Тим більш, що ніхто це не хоче спростовувати, оскільки не знає, чи можна взагалі щось сказати», – розповіло джерело КВ.

Джерела КВ підтверджують, що саме такий текст, який гуляє мережею, від голів своїх ОСББ кияни отримали, щонайменше в Печерському та Шевченківському районах:

«Нарада в РДА для ОСББ 

Підготовка Києва до можливого блекауту

Основні загрози, які можуть бути від блекауту в Києві: 

  • відсутність світла;
  • відсутність опалення;
  • відсутність будь-якої води в водогонах;
  • відсутність зв’язку.

1) Відсутність світла призводить до відсутності зв’язку, води в водогонах та опалення в висотних багатоповерхівках, оскільки їх постачання залежить в роботи електронасосів. Краща ситуація з 5- і 9-поверхівками, для водопостачання й опалення вистачить міського тиску носіїв. 

2) Відсутність опалення несе найбільший ризик — це злиття води із системи опалення (залити воду в систему неможливо в зимовий період, тобто навіть після закінчення блекауту можемо залишитися без опалення/замерзання і розриви системи опалення). Найгірша ситуація для 5- і 9-поверхівок, оскільки будинки старі і погано утеплені + системи прокладені горищами таі замерзають в першу чергу, тому при -10/-15 часу буде +/-доба. А висотні багатоповерхівки краще утеплені, насосні знаходяться в приміщеннях внизу будинків, і у будинків є час до 5-7 днів при таких температурах. Щоб розуміти, коли треба приспускати або спускати системи опалення, варто на горищах/балконах/підвалах поставити пляшки з водою і, як тільки вода в них почне замерзати, треба зливати систему. Рішення про приспущення/спущення системи приймає кожен будинок самостійно без РДА, відповідальна особа — вказана у Формі Е8, яка подавалася при підготовці до опалювального сезону. При приспущені/спущені системи треба завчасно подумати куди систему спускати (в Чернігові весною спускали прямо в підвали щоб зберегти систему). Треба виробити алгоритм дій при пониженні температури!

3) Окремі ризики має система каналізації: за відсутності світла і води в системі, робимо висновок, що не працюють станції, які перекачують нечистоти із мережі до відстійників. Тобто мешканці мають розуміти, що не можна ходити в туалет навіть зі своєю водою, зливати в каналізацію залишки борщу — система наповниться, і це все полізе в квартири, це треба черпати і виносити, а якщо сусіди зверху виїхали, то це буде капати зі стелі (така ситуація була кілька років назад у східних областях України). РДА рекомендують копати в дворах ями і ставити туалети-будки (так спасався в березні Чернігів). Мешканці можуть купити відра з кришками, вкладати туди сміттєвий пакет/кілька пакетів, щоб не протекло, ходити сім’єю в пакет, потім зав’язувати і виносити на смітник. Біотуалети, скоріше за все, не буде кому обслуговувати — без зв’язку просто не буде можливості викликати обслуговування!

4) Питання пожежної безпеки:

  • При відключенні світла — система не працює!
  • При відсутності зв’язку не працюють навіть служби екстреного виклику 101, 102, 103.

Оскільки мешканці придбали в квартири небезпечні акумулятори, балони з газом і горілки, ризики виникнення пожежі зростають. Необхідно розробити алгоритм зв’язку зі швидкою допомогою та пожежниками:

  • визначити, де розташовані найближчі пункти швидкої допомоги та пожежна станція;
  • визначити список мешканців, які на власних авто зможуть поїхати до цих пунктів і їх викликати;
  • визначити, як працюватиме кнопка виклику поліції в цей період, на скільки вистачить зв’язку, чи можна через поліцію викликати швидку та пожежну в комендантську годину.

5) Надати мешканцям перелік найближчих пунктів незламності та посилання на весь перелік — там не можна жити, можна заряджати гаджети, доступ до інтернету, медикаментів, води, тепла, підігріти їжу та воду 

6) До бюветів приїжджатиме генератор, щоб була можливість качати воду, на жаль, РДА поки не визначила перелік бюветів, чи будуть усі, чи якась кількість — треба буде шукати.

7) Варто мати невеликі генератори, скидатися з мешканцями на паливо, аби мати можливість зарядити гаджети та підігріти окріп! Великі генератори на будинок не радять, оскільки якщо в системі не буде води — насосам не буде чого качати, генератор для ліфтів не ефективно, опалення в квартирах жоден мобільний генератор не потягне».

Багато системних запитань

«Все майже так (в порадах РДА, — КВ). Найбільш дискусійне питання – по п.3 (громадські туалети біля багатоквартирних будинків — КВ), бо, наприклад, біля будинку “Корона” на Позняках взагалі неможливо копати яму», – сказало КВ  джерело з комунального господарства Києва.

«Корона» на 530 квартир неподалік від станції метро «Позняки»

Ще один співрозмовник КВ зі столичного комунального господарства запевнив, що, незважаючи на складність завдання (в місті багато комунікацій, які можуть бути пошкоджені при ритті ям), «прийнято рішення копати та діставати дошки для побудови туалетів». За словами джерела, таких туалетів у Києві має бути створено понад тисячу.

Чи буде це централізований процес, чи кожне ОСББ, ЖБК та керуюча компанія будуть копати ями й будувати туалети самостійно — достеменно невідомо. Але джерела КВ сподіваються, що це буде все ж таки централізований процес.

Проте розвиток ситуації може піти іншим шляхом, і тоді киянам доведеться дотримуватися правила «ходити сім’єю в пакет, потім зав’язувати і виносити на смітник», кажуть співрозмовники КВ, дуже скептично налаштовані до ініціативи масово встановлювати біотуалети.

По реалізації п. 4 (альтернативні засоби зв’язку з комунальними та рятувальними службами під час блекаутів) наразі є тільки допис в Telegtram-каналі КМДА з резервними номерами швидкої допомоги. КМДА та КМВА досі не оприлюднили альтернативні контакти ДСНС, поліції, комунальних служб тощо.

Крім того, відкритим залишається питання по встановленню генераторів і буржуйок в багатоквартирних будинках, а також зберігання там запасів паливно-мастильних матеріалів і дров. На це вкотре звернув увагу в своєму дописі на Facebook-сторінці радник заступника голови КМДА Петра Пантелєєва з питань ЖКГ Олексій Тихонов.

«Діючий ДБН по утепленню з сайту Мінрегіону: не можна утеплювати горючими матеріалами заклади освіти та охорони здоров'я… Тому що в закладах освіти знаходяться діти. А в закладах охорони здоров'я пацієнти, які не зможуть покинути приміщення. Тому для таких закладів існують окремі правила утеплення… Як ви вважаєте, потрібні окремі правила для закладів освіти при влаштуванні там буржуйки, генератори, склади ПМС… А тепер уявіть, що ви голова ОСББ, і мешканці наслухались депутатів та вимагають від вас встановити буржуйку у підвал та генератор, зробити запас дров, та ПМС у підвалі будинку... Мінрегіон мовчить, як риба», — написав Олексій Тихонов.

Також ми розповідали, чому останнім часом повітряні тривоги тривають довше.

Читайте GreenPost у Facebook. Підписуйтесь на нас у Telegram.

Більше з GreenPost