Алергія на молоко: як відрізнити, кому загрожує та що робити

За даними Американського коледжу алергії, астми та імунології (АСААІ), приблизно 2 – 4 % дітей до 3-ох років мають алергію на молоко, розповідає лікар-дієтолог Галина Слобода-Яготенко.

Вона говорить, що, хоча ймовірно, що багато дітей переросте алергію в юності, приблизно в 20 % вона зберігається у віці старше 16 років.

Дієтолог пояснює, що алергія на молоко виникає, коли організм людини виробляє імунну відповідь на білки, наявні в молоці (сироватковий білок, казеїн). Імунна система розпізнає білки як чужорідні, подібні до бактерій чи вірусів, які потрібно знищити.

Багато людей можуть плутати алергію до білків коров'ячого молока з лактозною незносністю, оскільки вони мають схожі симптоми, але це зовсім різні поняття, говорить лікар.

Незносність лактози — це проблема травлення, пов'язана з недостатністю ферменту, який розщеплює молочний цукор. Симптомами можуть бути здуття живота, болі в животі, діарея. Для покращення ситуації зменшується кількість молочних продуктів (повне виключення їх із раціону в цьому випадку не завжди потрібно).

Галина Слобода-Яготенко пояснює, що алергію на білок коров’ячого молока (АБКМ) можна запідозрити, коли до 2-ох годин після прийому молока чи молочних продуктів виникають:

• блювання;
• сухий кашель;
• риніт;
• кропив'янка (свербляча висипка червоного кольору);
• набряк Квінке;
• анафілаксія (загроза смерті).

Можливі пізні симптоми, що виникають через декілька годин (іноді днів) після вживання молока:

• хронічна діарея;
• часте блювання;
• кольки;
• порушення росту і розвитку;
• залізодефіцитна анемія.

Дієтолог підкреслює, що в такому разі обов'язково потрібно показати дитину лікарю для встановлення точного діагнозу. Лікар також пояснить, як надавати допомогу в разі випадкового споживання молочних продуктів дитиною та що обов'язково потрібно мати в аптечці. Адже такі стани, як набряк Квінке та анафілаксія, потребують швидкого реагування, і часу на чекання швидкої може не бути.

Основна лікувальна тактика при АБКМ:

• повне виключення молочних продуктів із раціону;
• використання спеціальних гідролізованих та амінокислотних сумішей у зовсім малих дітей;
• використання альтернатив молочним продуктам (соєве молоко, тофу, кокосове, мигдальне молоко тощо);
• додатковий прийом дієтичних добавок (кальцій, вітамін D) після узгодження з лікуючим лікарем.

Галина Слобода-Яготенко наголошує, що дієтичні добавки ні собі, ні дітям самостійно призначати не можна.

Також вона застерігає, що повне виключення молочних продуктів із раціону потребує уважного читання етикеток готових продуктів. Адже доведеться уникати продуктів, у складі яких не тільки молоко, вершкове масло тощо, а й тих, що містять:

• лактитол;
• молочну кислоту;
• лактат натрію.

«Це може бути доволі складно на практиці, але допоможе уникнути симптомів алергії. Виключати молочні продукти із раціону потрібно разом із лікарем для коректної заміни виключених продуктів та профілактики можливих дефіцитів», — нагадує Галина Слобода-Яготенко.

Нагадаємо, які наслідки матиме споживання молока: міфи та факти.