Увечері 7 липня в тенісному клубі «Унікорт» 97-річному харків’янину Леоніду Станіславському вручили сертифікат Guinness World Records як найстарішому тенісисту в світі, який бере участь у змаганнях. про це пише Укрінформ.
Експерт Національного реєстру рекордів України Віталій Зорін вручив найстаршому тенісистові планети сертифікат від Книги рекордів Гіннеса.
На сайті Гіннеса, наголосив експерт, про Станіславського розмістили «не три рядки, як зазвичай, а три абзаци з фото». Про вручення сертифікату сам рекордсмен, дякуючи всім, скромно говорить: «Я не очікував, я не вірив. Мене підтримували, за мене боролися».
Віталій Зорін додав, що правила для досягнення Станіславського були розроблені «Гіннесом» спеціально під харків’янина.
«Бо ніхто в світі не грає на змаганнях з тенісу в такому віці. Є формальні категорії змагань 80+, 90+, 100+, але він завжди там заявлявся один. Тобто організувати та показати для «Гіннеса», що він грає і грає на рівні спортсменів, які молодші від нього на 10-20 років, складно. Повинно було бути мінімум 5 змагань у категорії 80 та 90+, і останні три, згідно з правилами «Гіннеса», які вони міняли багато разів, мали пройти з інтервалом менше одного місяця. Це все протоколюється, перекладається, апостилізується в посольстві та відправляється в Лондон. Ось такі були складності. Інколи мені здається, що це важче, ніж Яковичу грати», – говорить Зорін.
Шлях харківського пенсіонера до всесвітньої слави почався 7 років тому: відео зі Станіславським під час гри виклали в мережу на сторінках «Унікорту», клубу Харківського національного університету ім. Каразіна.
«У теніс Леонід Якович грає вже 60 років. Займався на кортах у парку Горького, що були побудовані ще до війни. На початку 1990-х корти стали приватними. І Леонід Якович як істинний фанат, для якого життя без тенісу немає, прийшов до нас. І ми його прихистили», – згадує директор клубу, заслужений тренер України Валерій Бурко.
Фото: Укрінформ
Леонід Станіславський – випускник Харківського авіаційного інституту. Під час війни, ще 17-річним, працював на авіазаводі, де тоді збирали літаки «Як». Згодом працював у «Союзпроммеханізації», що займалася проєктуванням канатних доріг, де й почав займатися тенісом. Пізніше прийшов до інституту «Південгіпроруда», що спеціалізувався на проєктуванні гірничо-збагачувальних комбінатів, був спершу старшим інженером, а потім став керівником проєктів. Загалом віддав інституту близько 30 років. Також захистив кандидатську дисертацію на тему відкритих гірничих робіт. А після виходу на пенсію став звичайним робітником міськводоканалу, працював на насосній станції, аби мати додатковий дохід до невеликої пенсії. Але все життя Леонід Якович закоханий у теніс і не полишав цього спорту.
Наразі Станіславський тренується три рази на тиждень по годині в будь-яку пору року. Його підтримує дочка, дружини вже нема на цьому світі.
На вже звичне запитання, в чому секрет довголіття та фізичної форми, рекордсмен відповідає: «Швидко не скажеш. Але головне – любов до життя. Я люблю життя! А життя для мене – це теніс. А секрет… Нормальний спосіб життя, нормальне харчування. Ні з ким не сваритися, в тому числі з сусідами, навіть якщо вони не подобаються. Треба вміти з усіма миритися. Займатися спортом, робити ранкову гімнастику».
Станіславський ніколи не мав шкідливих звичок. Крім тенісу, любить лижі, плавання. А ще бере участь у літературних і музичних вечорах тенісного клубу, де вже запам’ятався як акапельний виконавець «Скалолазки» Висоцького.
Нагадаємо, що генетик розповів, як українцям стати довгожителями.